Теми статей
Обрати теми

Виплати після звільнення: застосовуємо правила оподаткування на практиці та відображаємо у звітності

Гуль Тетяна, експерт з питань оплати праці (e-mail: t.gul@id.factor.ua)
У минулому номері нашої газети ми розглянули загальні правила оподаткування виплат, нарахованих колишньому працівнику (див. «ОП», 2016, № 6, с. 26). Але теорія це добре, а закріпити одержані знання найкраще на практиці. Відчути всі нюанси оподаткування, а також побачити, як відобразити таке нарахування в зарплатній звітності, на умовних числових прикладах допоможе сьогоднішня стаття.

Перш ніж розпочати розгляд практичних прикладів, давайте коротко пригадаємо правила оподаткування виплат, нарахованих звільненому працівнику. Уся увага на таблицю.

Порядок справляння ЄСВ, ПДФО і ВЗ з виплат, нарахованих звільненому працівнику

Виплата, нарахована звільненому працівнику

Стягуємо (+) / не стягуємо (-)

ЄСВ

ПДФО

ВЗ

Компенсація за невикористану відпустку

-

+

+

Вихідна допомога

-

+

+

Лікарняні

-

+

+

Заробітна плата, у тому числі

+

+

+

— премії (щомісячні, квартальні, піврічні, річні)

+

+

+

— індексація тощо

+

+

+

Прокоментуємо наведену в таблиці інформацію.

Виплати за невідпрацьований час, нараховані працівникам після їх звільнення, ЄСВ не обкладаються (див. листи ПФУ від 03.03.2011 р. № 4149/05-10, від 18.10.2011 р. № 22373/03-20, від 06.08.2013 р. № 20685/03-30, лист ДФСУ від 11.02.2016 р. № 2262/5/99-99-17-03-03-16). А ось для виплат, які нараховані колишньому працівнику за відпрацьований час, існує особливий порядок справляння ЄСВ. Так, згідно з ч. 2 ст. 7 Закону № 2464 і п.п. 4 п. 3 розд. IV Інструкції № 449 ЄСВ на виплати, нараховані колишнім працівникам за відпрацьований час, нараховують на суму, що визначається шляхом ділення зарплати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які її нараховано.

Увага! Ставку ЄСВ при нарахуванні виплат звільненому працівнику застосовуйте ту, що діє на момент нарахування такої виплати, з 01.01.2016 р. 22 %.

У цілому щодо справляння ПДФО і ВЗ особливих нюансів немає. З виплат, нарахованих звільненому працівнику, ПДФО утримують за ставкою, що діє на момент нарахування доходу, — у 2016 році — 18 % ( п. 167.1 ПКУ), а також ВЗ за ставкою 1,5 % ( п.п. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

А ось при донарахуванні лікарняних і відпускних пам’ятайте про особливості оподаткування перехідних виплат. Так, у цілях визначення граничної суми доходу, що дає право на ПСП, і правильного застосування ставок ПДФО суми лікарняних (відпускних) відносять до того періоду, за який їх нараховано ( абз. 3 п.п. 169.4.1 ПКУ). Далі розподілені суми лікарняних (відпускних) додають до інших доходів у вигляді заробітної плати за відповідні місяці. Після чого доходи за кожен місяць окремо порівнюють із граничним розміром зарплати і визначають право працівника на ПСП у кожному з цих місяців, за які їх нараховано. Крім цього, якщо колишньому працівнику було донараховано лікарняні (відпускні) за місяці 2015 року, до них застосовують ставку ПДФО, що діяла в тому податковому періоді, — 15 (20) %.

Зверніть увагу! Це правило стосується виключно доходів у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством (лікарняних, відпускних тощо). Тільки для таких виплат можна розподілені частини віднести до місяців, за які вони нараховані. До інших виплат це правило не застосовують. Так, наприклад, якщо у 2016 році працівнику буде донараховано зарплату за відпрацьований час у 2015 році, то її суму слід включити в дохід місяця, в якому провели таке донарахування, і застосувати до неї ставку ПДФО 18 %. Таку позицію озвучила ДФСУ в листі від 14.03.2016 р. № 4413/5/99-99-17-03-03-16 (див. с. 7 цього номера). Перейдемо безпосередньо до розгляду практичних прикладів.

Колишньому працівнику нараховано… …компенсацію за невикористану відпустку

Приклад 1. Працівника (податковий номер — 2828282828) було звільнено 29.12.2015 р. При звільненні йому нараховано та виплачено зарплату за відпрацьовані дні грудня 2015 року. У березні 2016 року з’ясувалося, що працівнику забули нарахувати компенсацію за невикористану відпустку в сумі 2180 грн. Помилку виправили в тому ж місяці.

Грошова компенсація за невикористані відпустки належить до фонду додаткової зарплати у складі виплат за невідпрацьований час ( п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). Оскільки її нараховано в березні 2016 року особі, що не перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, і, крім того, така виплата є виплатою за невідпрацьований час, то ЄСВ на неї не нараховують.

ПДФО і ВЗ потрібно утримати в загальному порядку. Причому враховуючи, що компенсацію за невикористану відпустку нараховують у березні 2016 року (тобто після звільнення працівника), ПСП до неї не застосовують.

Сума ПДФО становитиме 392,40 грн. (2180 грн. х х 18 %), ВЗ — 32,70 грн. (2180 грн. х 1,5 %).

На руки працівнику виплатять 1754,90 грн. (2180 - 392,40 - 32,70).

У ЄСВ-звіті сума нарахованої компенсації за невикористану відпустку не відображається, оскільки на неї не нараховується ЄСВ. А ось у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ показати таку виплату доведеться з кодом «101». Її сума з’явиться як у першому розділі форми, так і у другому.

Зверніть увагу! Якщо працівник звільняється, то в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ у графі 7 зазначають дату його звільнення. Причому таку дату показують і в тому випадку, коли звільнення відбулося до початку звітного періоду, але колишній працівник отримував доходи у звітному періоді ( п. 3.7 Порядку № 4). Тобто якщо ви нараховуєте дохід колишньому працівнику, то в поточному Податковому розрахунку за формою № 1ДФ відображайте і дату його звільнення, навіть якщо таке звільнення відбулося в попередніх звітних кварталах.

Таким чином, у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2016 року серед іншого не забудьте у графі 7 поставити дату звільнення працівника — «29.12.2015».

Як буде заповнено Податковий розрахунок за формою № 1ДФ, покажемо на рис. 1. Для зручності наведемо дані тільки щодо цього співробітника.

Розділ I. Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку

<…>

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

2828282828

2180

00

2180

00

392

40

392

40

101

29.12.2015

<…>

Розділ II. Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір

<…>

х

Військовий збір

2180

00

2180

00

32

70

32

70

х

х

х

х

х

<…>

Рис. 1. Фрагмент Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2016 року

…премія за результатами роботи за попередній квартал

Приклад 2. Працівник (податковий номер — 2929292929) звільнився 04.03.2016 р. Згідно з Положенням про преміювання та наказом у квітні 2016 року йому нарахували премію за 1 квартал 2016 року в сумі 3000 грн.

Роботодавці мають право самі визначати порядок та умови преміювання, які закріплюють у Положенні про преміювання або в Положенні про оплату праці. Тому немає нічого дивного в тому, що колишнього працівника преміюють за результатами роботи за минулий період (місяць, квартал, півріччя, рік). Нарахування та виплату премії працівникам, у тому числі і звільненим (якщо це передбачено Положенням про преміювання), оформляють наказом керівника підприємства, установи, організації. У ньому ж зазначають і розмір премії.

Премія за підсумками роботи за минулий місяць, квартал, півріччя, рік належить до додаткової заробітної плати ( п.п. 2.2.2 Інструкції № 5) і вважається виплатою за відпрацьований час. Тобто вона підлягає обкладенню ЄСВ.

Слід урахувати, що ЄСВ на таку премію нараховують особливим чином: суму квартальної премії ділять на 3 (кількість місяців у кварталі). Потім на кожну частину суми премії нараховують ЄСВ за ставкою, що діє на момент нарахування виплати, тобто 22 %.

Крім цього, треба розподілені суми премії віднести до місяців, за які їх нараховано, і порівняти загальний дохід за місяць з урахуванням розподілених сум з МЗП. Якщо база нарахування ЄСВ виявиться менше МЗП, то ЄСВ слід нарахувати виходячи з МЗП (див. також консультацію фахівця ДФСУ в «ОП», 2016, № 6, с. 24). Урахуйте: у місяці звільнення працівника (за умови, що норму робочого часу в такому місяці відпрацьовано не повністю) вимогу про нарахування ЄСВ виходячи з «мінімалки» не виконують.

Припустимо, що в січні, лютому і березні 2016 року зарплата працівника склала 1800, 2000 і 363,64 грн. відповідно.

Розподілимо квартальну премію на кількість місяців, за які її нараховано:

3000 грн. : 3 міс. = 1000 грн.

Далі віднесемо кожну частину квартальної премії до місяців, за які їх нараховано, та порівняємо загальну базу нарахування з МЗП. Як бачимо, і в січні, і в лютому 2016 року загальний дохід працівника за місяць (зарплата з урахуванням розподіленої премії) вище МЗП (1800 грн. + 1000 грн. = = 2800 грн. > 1378 грн.; 2000 грн. + 1000 грн. = = 3000 грн. > 1378 грн.). Тому вимогу про нарахування ЄСВ виходячи з «мінімалки» не виконуємо. ЄСВ на дохід за ці місяці нараховуємо на фактичну суму доходу. У березні 2016 року загальний дохід виявився нижчим МЗП (363,64 грн. + 1000 грн. = = 1363,64 грн. < 1378 грн.), але вимогу про нарахування ЄСВ виходячи з «мінімалки» не виконуємо і ЄСВ нараховуємо на фактичну суму доходу, оскільки працівник звільнився в середині місяця.

Таким чином, у квітні 2016 року сума ЄСВ, нарахованого на квартальну премію звільненій особі, становитиме:

— за січень 2016 року: 1000 грн. х 22 % = 220 грн.;

— за лютий 2016 року: 1000 грн. х 22 % = 220 грн.;

— за березень 2016 року: 1000 грн. х 22 % = 220 грн.

Оскільки нарахування премії відбулося у квітні 2016 року, суму премії слід відобразити у звіті за місяць, в якому здійснено її нарахування, а саме у Звіті за формою № Д4 за квітень 2016 року.

У таблиці 1 суму премії відображайте в рядках 1 і 2, суму ЄСВ, нарахованого на неї, — у рядку 3 з перенесенням до підсумкового рядка 8.

У таблиці 6 ЄСВ-звіту премію за 1 квартал 2016 року, нараховану звільненому працівнику, відображають у трьох рядках, поділивши загальну суму премії на кількість календарних місяців, за які її нараховано. При цьому у графі 11 вказують місяці, за які проведено нарахування (січень, лютий і березень 2016 року), у графі 10 зазначають код типу нарахувань «1» — для всіх місяців, за які нарахували премію.

Як буде заповнено таблицю 6 Звіту з ЄСВ, покажемо на рис. 2 на с. 19.

Також премія обкладатиметься ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 %. ПСП до неї не застосовують, оскільки право на ПСП у працівника закінчилося в місяці звільнення (у березні 2016 року).

Таким чином, з премії, нарахованої колишньому працівнику, будуть утримані ПДФО в сумі 540 грн. (3000 грн. х 18 %) і ВЗ у сумі 45 грн. (3000 грн. х 1,5 %).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за 2 квартал 2016 року премію відображають як зарплату, нараховану за квітень 2016 року, з кодом ознаки доходів «101».

У графі 7 розділу 1 форми серед іншого зазначте дату звільнення працівника — «04.03.2016».

img 1

Рис. 2 Фрагмент заповнення таблиці 6 Звіту за формою № Д4 за квітень 2016 року.

На рис. 3 на с. 19 покажемо, як буде заповнено Податковий розрахунок на таку фізичну особу.

Розділ I. Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку

<…>

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

2929292929

3000

00

3000

00

540

00

540

00

101

04.03.2016

<…>

Розділ II. Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір

<…>

х

Військовий збір

3000

00

3000

00

45

00

45

00

х

х

х

х

х

<…>

Рис. 3. Фрагмент Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 2 квартал 2016 року.

…лікарняні

Приклад 3. Працівник (податковий номер — 3131313131) звільнився за згодою сторін. Дата звільнення (останній робочий день) — 29.01.2016 р. У січні йому було нараховано зарплату за відпрацьовані дні в сумі 1015,37 грн. і компенсацію за невикористану відпустку в сумі 700,65 грн. До зарплати працівника за січень 2016 року було застосовано ПСП. У березні 2016 року він надав лікарняний лист у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю з 25 січня по 5 лютого 2016 року. Сума нарахованих лікарняних склала 543,60 грн.

Наведений приклад одразу викликає 2 запитання:

— чи можна звільнити працівника в період хвороби за згодою сторін;

— чи має колишній працівник право на оплату листка непрацездатності?

Відповімо на них по черзі.

При звільненні на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП працівник і роботодавець розривають трудовий договір за взаємною згодою незалежно від того, хто був ініціатором такого звільнення. При цьому датою звільнення буде та, про яку вони домовилися і яка була зазначена в наказі про звільнення за згодою сторін.

Трудове законодавство забороняє розірвання трудового договору в період відпустки чи хвороби тільки з ініціативи власника. На це прямо вказує ст. 40 КЗпП. А ось заборон на звільнення працівника за згодою сторін у період його тимчасової непрацездатності цей Кодекс не містить.

Таким чином, звільнення працівника за згодою сторін у період його тимчасової непрацездатності є правомірним*.

* Див. також «ОП», 2013, № 17, с. 27.

Що стосується оплати лікарняного листа, зазначимо таке.

Частиною 1 ст. 19 Закону № 1105 передбачено, що застрахована особа має право на оплату листка непрацездатності, оскільки право на матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає в період роботи, уключаючи і день звільнення. Причому допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачують за рахунок ФСС починаючи з шостого дня непрацездатності і за весь період хвороби до одужання або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності ( ч. 2 ст. 22 Закону № 1105).

Зверніть увагу! Для оплати листка непрацездатності встановлено строк давності. Згідно з ч. 5 ст. 32 Закону № 1105 лікарняний оплачують у тому випадку, якщо звернення за його призначенням відбулося не пізніше 12 календарних місяців із дня відновлення працездатності (установлення інвалідності). Тому звертайте увагу на дату «закриття» листка непрацездатності, особливо коли приносять «запізнілий» лікарняний.

Тимчасова непрацездатність працівника розпочалася в період, коли він перебував у трудових відносинах з роботодавцем. Тому листок непрацездатності, наданий після звільнення, підлягає оплаті на загальних підставах. Причому роботодавець оплачує перші п’ять днів хвороби по день звільнення включно (у нашому прикладі — з 25 по 29 січня 2016 року). Починаючи з шостого дня хвороби і по день одужання (з 30 січня по 5 лютого 2016 року) допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачують за рахунок ФСС.

З оплатою лікарняних розібралися. А що буде з їх оподаткуванням? Як нарахувати ЄСВ та утримати ПДФО і ВЗ?

ЄСВ. Оскільки лікарняний оплачується після звільнення, роботодавець не є страхувальником щодо звільненої особи, не буде він і платником ЄСВ. Крім того, ця виплата не є виплатою за відпрацьований час. Тобто на суму оплати лікарняного листка, нарахованого після звільнення, ЄСВ не нараховується. На це також звертали увагу фахівці ДФСУ і ПФУ в листах від 30.08.2011 р. № 18177/03-20 і від 24.02.2015 р. № 3931/6/99-99-17-03-01-15.

У Звіті з ЄСВ така виплата не відображається.

ПДФО. Лікарняні прирівнюються до заробітної плати ( абз. 3 п.п. 169.4.1 ПКУ, лист ДПАУ від 19.01.2001 р. № 697/6/17-0715). ПДФО утримують із суми оплати лікарняних, що припадають на січень — лютий 2016 року, за ставкою 18 %.

Крім того, лікарняні, у тому числі й нараховані після звільнення, слід ураховувати при визначенні доходу для застосування ПСП. Тобто для цілей застосування цієї пільги їх треба віднести до місяців, за які її нараховано. У наведеному випадку сума лікарняних, нарахованих звільненому працівнику, становить 543,60 грн., у тому числі за дні хвороби січня — 317,10 грн. (543,60 грн. : 12 к. дн. х 7 к. дн.), за дні хвороби лютого — 226,50 грн. (543,60 грн. : : 12 к. дн. х 5 к. дн.).

У січні 2016 року із зарплати працівника було утримано ПДФО в сумі 184,86 грн. ((1015,37 грн. + + 700,65 грн. - 689 грн.) х 18 %).

Віднесемо лікарняні до місяців, за які їх нараховано. Після розподілу лікарняних визначимо загальний дохід за січень 2016 року і перевіримо, чи правильно була застосована ПСП:

1015,37 грн. + 700,65 грн. + 317,10 грн. = = 2033,12 грн. > 1930 грн.

Загальний дохід за січень 2016 року перевищив граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП (2033,12 грн. > 1930 грн.), а отже, ПСП до такого місячного доходу застосовувати не можна. Визначимо суму ПДФО, яку слід утримати із зарплати за січень 2016 року:

2033,12 грн. х 18 % = 365,96 грн.

Сума ПДФО, яку доведеться утримати з січневих лікарняних з урахуванням такого перерахунку, становитиме 181,11 грн. (365,96 - 184,86).

З лікарняних, нарахованих за дні лютого 2016 року, ПДФО утримуємо без урахування ПСП, оскільки немає підстав для застосування ПСП до зарплати за лютий 2016 року (строк застосування ПСП закінчився в місяці звільнення працівника).

Сума ПДФО, утриманого з лютневих лікарняних, складе 40,77 грн. (226,50 грн. х 18 %).

Загальна сума ПДФО, що підлягає утриманню з лікарняних, нарахованих працівнику після звільнення, дорівнюватиме:

181,11 + 40,77 = 221,88 (грн.).

ВЗ. Сума нарахованих лікарняних є об’єктом обкладення ВЗ. Його утримують у загальному порядку (без жодних особливостей) за ставкою 1,5 %.

У наведеному прикладі сума ВЗ становитиме 8,15 грн. (543,60 грн. х 1,5 %).

Як заповнити Податковий розрахунок за формою № 1ДФ, наведемо на рис. 4 нижче.

img 2

Рис. 4. Фрагмент Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2016 року

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ

КЗпПКодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

ПКУПодатковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 2464Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон № 1105Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Інструкція № 5Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Інструкція № 449Інструкція про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.

Порядок № 4 — Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4.

ВЗ — військовий збір.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

МЗП — мінімальна заробітна плата.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ПСП — податкова соціальна пільга.

ФСС — Фонд соціального страхування.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі