Теми статей
Обрати теми

Доля зарплатних виплат працівників-«бійців»: вивчаємо нюанси

Ушакова Лілія, Гуль Тетяна, експерти з питань оплати праці
На жаль, 2016 рік не приніс мирного полегшення. І досі не припиняється АТО в Донецькій та Луганській областях, як і раніше, наші бійці відстоюють кордони України там і бережуть наш спокій тут. Роботодавців, які зіткнулися з мобілізацією своїх працівників, не злічити, тому й запитання, пов’язані з нею, порушувалися на сторінках нашої газети неодноразово. Здавалося б — усе вже розказано та роз’яснено. Але з початку 2016 року змінилося законодавство і з’явилися «сюрпризи» для роботодавців щодо їх мобілізованих працівників. Про все це ви дізнаєтеся з сьогоднішньої статті.

Трудове законодавство висуває певні гарантії щодо збереження місця роботи (посади), середньої зарплати до працівників, призваних на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, на особливий період. Більше того, до 01.01.2016 р. держава брала на себе всі витрати за середнім заробітком таких осіб, що зберігається. Але у 2016 році ситуація розвернулася на 180 градусів …

2016 рік без компенсації

На жаль, але початок 2016 року не потішив роботодавців мобілізованих працівників. Вкотре за їх рахунок вирішили «підлатати діри» у бюджеті наші законодавці. Підсумок — з ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП виключили обіцянки компенсувати середню зарплату працівників-«бійців» з бюджету. Таким чином, з 01.01.2016 р. роботодавці, у тому числі й підприємці, зобов’язані зберігати місце роботи (посаду) і середній заробіток за працівниками:

— призваними на строкову військову службу (далі — строковики), військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі — мобілізовані), або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану (далі — контрактники) на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації;

— призваними під час мобілізації, на особливий період, та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але які продовжили військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі — теж контрактники), не більше ніж на строк укладеного контракту.

Проте

середній заробіток, нарахований за період з 1 січня 2016 року, з бюджету не компенсують.

Усе за рахунок роботодавця.

До речі, про те, що компенсації середнього мобілізаційного заробітку не варто чекати, свідчить Закон про Держбюджет-2016, а точніше, відсутність закладених витрат на компенсацію середнього заробітку мобілізованим.

Немає компенсації оподаткування за всіма правилами

Норми ПКУ і Закону № 2464 звільняють від оподаткування тільки той середній заробіток мобілізованих «солдатів підприємства», що підлягає компенсації. Тому середній заробіток, нарахований працівникам-«бійцям», у тому числі і мобілізованим, за періоди 2016 року, оподатковуйте як звичайну заробітну плату. Адже такий середній заробіток компенсації вже не підлягає. З його суми утримуйте ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %), зверху нараховуйте ЄСВ (у загальному випадку — 22 %).

Виплачуйте середній заробіток, як і раніше, двічі на місяць, разом із зарплатою іншим працівникам.

Зі звітністю теж проблем не виникне. Як радять фахівці ДФСУ і ПФУ, середній заробіток мобілізованих працівників, строковиків і контрактників, нарахований за місяці 2016 року, відображайте:

— у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ (з ознакою доходу в розділі I форми «101» — як звичайну зарплату);

— у таблиці 6 Звіту за формою № Д4 з кодом категорії застрахованої особи «47» у графі 9.

Отримали компенсацію за 2014 — 2015 роки. Що з податками?

Ви відображали в обліку та оподатковували середній заробіток працівника-«бійця» як звичайну зарплату. Але, от дивина та й годі, вам його компенсували з бюджету. Що робити? Відповідь на це запитання залежить від того, чий заробіток було компенсовано.

Якщо компенсували середній заробіток мобілізованого працівника. Середній заробіток, що компенсується, нарахований мобілізованому працівнику за місяці 2014 — 2015 року, не обкладається ПДФО, ВЗ та ЄСВ (див. п.п. 165.1.1, п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ і ч. 7 ст. 7 Закону № 2464).

Нововведень щодо «переведення» такої виплати з оподатковуваної в неоподатковувану не було. Тому дійте за алгоритмом, запропонованим раніше (див. «ОП», 2015, № 11, с. 26).

Щоб «перевести» виплату з оподатковуваної «просто зарплати» в неоподатковувану компенсацію, ви:

1) проводите добровільний перерахунок з ПДФО і ВЗ щодо такого працівника. Результат перерахунку відображаєте у формі № 1ДФ за той звітний квартал, в якому його було проведено. У розділі I форми № 1ДФ суму:

— відсторнованих зарплати та ПДФО відображаєте з мінусами у графах 3а, 3, 4а, 4 з ознакою доходу «101»;

— отриманої компенсації за місяці 2014 — 2015 років — з ознакою доходу «128» з нулями у графах 4а і 4;

2) визначаєте суми ЄСВ, що були надміру нараховані/утримані з суми середнього заробітку мобілізованого працівника.

У таблиці 1 Звіту за формою № Д4 суми, на які було зменшено ЄСВ, проставляєте у відповідних коригуючих рядках 7, 7.1 і 7.3. У рядку 7.4 зазначаєте суму середнього заробітку, що була компенсована з бюджету. Крім того, потрібно заповнити рядок без номера «Зміст помилки».

Зауважте: на суму надміру нарахованого/утриманого ЄСВ зменшиться загальна сума зобов’язань з ЄСВ, що зазначається в рядку 8.

У таблиці 6 на працівника формуєте коригуючий рядок, зазначаючи:

— у графі 9 — колишній код категорії застрахованої особи «47», тобто виправляти його на «48» не потрібно («01» — якщо відображали такий середній заробіток за «зарплатним» кодом);

— у графі 10 — код типу нарахувань «3»;

— у графі 11 — місяць, за який було нараховано заробіток, компенсацію якого отримано з бюджету;

— у графі 18 — суму середнього заробітку, на яку надміру нараховано ЄСВ за відповідний місяць;

— у графах 20 і 21 — надміру утриману та нараховану суми ЄСВ відповідно.

Графи 15 (кількість календарних днів перебування у трудових відносинах) і 17 (загальна сума нарахованої заробітної плати) не заповнюєте.

Якщо компенсували середній заробіток контрактника або строковика. Як ми зазначили, на 2016 рік у Держбюджеті не закладено витрат з виплати компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу… Тобто сподіватися, що вам надійдуть грошові кошти на компенсацію витрат з виплати такого середнього заробітку за період 2015 року, не варто (навіть якщо ви наприкінці 2015 року подали відповідний звіт на компенсацію до районного відділення УПСЗН).

Але якщо вам пощастить і грошова компенсація дивним чином опиниться на рахунку, як діяти? Або ж інша ситуація: компенсація середнього заробітку строковиків і контрактників за період мобілізації 2015 року надійшла минулого року, але коригування податків та внесків не проводили, оскільки офіційних роз’яснень не було, а законодавчі норми скупі? Чи зміниться доля оподаткування середнього заробітку строковиків та контрактників, нарахованого та сплаченого до 01.01.2016 р.? Давайте розбиратися.

ПДФО і ВЗ. Зауважимо, що минулого року п.п. 165.1.1 ПКУ звільняв від оподаткування компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку тільки мобілізованих працівників. Про те, що під цю норму можна «притягнути» і компенсований середній заробіток строковикам та контрактникам, жодних роз’яснень і підтверджень не було. У зв’язку з цим середній заробіток строковиків і контрактників обкладали ПДФО і ВЗ навіть після того, як з’явилася можливість компенсувати цей заробіток з бюджету (для контрактників — з 08.02.2015 р., а для строковиків та демобілізованих, що перейшли на контракт, — з 11.06.2015 р.).

Нещодавно з’явилося роз’яснення фіскалів, що компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку контрактників (а отже, і строковиків) за період до 01.01.2016 р. не обкладаються ПДФО і ВЗ. А отже, роботодавці можуть повернути надміру нарахований ПДФО і ВЗ (див. лист ДФСУ від 12.02.2016 р. № 3036/6/99-95-42-02-16 на с. 5 цього номера).

Але ми б не радили бухгалтерам квапитися і робити перерахунок податків, щоб повернути їх з бюджету. Річ у тім, що фіскали останнім часом люблять посилатися на п. 52.2 ПКУ, згідно з яким користуватися індивідуальною консультацією може тільки платник податків, якому вона надана. Тобто інші платники податків (у яких немає в арсеналі такої індивідуальної консультації) не можуть скористатися цими рекомендаціями.

Тому наша порада: отримаєте таку консультацію від податківців і можете сміливо повертати нарахований та сплачений ПДФО і ВЗ з компенсованих із бюджету сум середнього заробітку строковиків та контрактників.

Ну а якщо ви нарахували середній заробіток строковикам і контрактникам за період до 01.01.2016 р., але компенсацію з бюджету так і не отримали, то перерахувати ПДФО і ВЗ і повернути ці суми з бюджету не вийде. Як-то кажуть: немає компенсації — немає повернення перерахованих податків і зборів .

ЄСВ. Щодо можливості перерахунку сум ЄСВ, сплачених із нарахованого та відшкодованого з бюджету середнього заробітку строковикам і контрактникам, узагалі без варіантів — у 2015 році середній заробіток, нарахований строковикам і контрактникам, має бути обкладено ЄСВ без жодних перерахунків надалі.

Доля відпускних та лікарняних після демобілізації

Почнемо з відпускних. Тут усе просто і зрозуміло. Період служби «працівника-солдата», як і середній заробіток, нарахований йому за цей період, беруть участь у розрахунку відпускних. При цьому не має значення, був він компенсований із бюджету чи ні.

Також період військової служби у зв’язку з мобілізацією включається до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки час, коли працівник фактично не працював, але за ним відповідно до законодавства зберігалися місце роботи (посада) і заробітна плата, повністю або частково, уключається до стажу роботи, що дає право на таку відпустку. А те, що за працівниками зберігається і місце роботи, і середній заробіток, на законодавчих підставах сумнівів немає. Таку гарантію (як для основних працівників, так і для сумісників) передбачено ст. 119 КЗпП.

Приклад 1. Працівник перебував на військовій службі за призовом у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, з 02.06.2014 р. по 17.07.2015 р. З 20 липня 2015 року він став до роботи. З 18.04.2016 р. йде у щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні. Загальна сума заробітної плати в розрахунковому періоді (квітень 2015 року — березень 2016 року) становила 36104,35 грн., у тому числі середній заробіток за період мобілізації 10800 грн.

У розрахунку середньої зарплати для оплати відпускних братиме участь уся сума заробітної плати, нарахована в розрахунковому періоді, у тому числі й середній заробіток. Також при обчисленні середньоденної зарплати загальну кількість календарних днів у розрахунковому періоді зменшуємо на число святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП , і не зменшуємо на кількість календарних днів перебування працівника на військовій службі за призовом у зв’язку з мобілізацією.

Середньоденна зарплата дорівнює:

36104,35 грн. : (365 к. дн. - 11 к. дн.) = 101,99 грн.

Сума відпускних становитиме:

101,99 грн. х 24 к. дн. = 2447,76 грн.

А ось із лікарняними трохи складніше. Тут на перше місце виходить питання зі справлянням ЄСВ із середнього заробітку. Причому тут ЄСВ? Зараз пояснимо.

Ситуація 1. Якщо із середнього заробітку працівника-«бійця» не справляли ЄСВ. У розрахунку середньої зарплати для оплати періоду тимчасової непрацездатності беруть участь нараховані в розрахунковому періоді виплати, що увійшли до бази справляння ЄСВ у складі заробітної плати ( п. 3 Порядку № 1266). Отже, середній заробіток працівника-«бійця», з якого не справляли ЄСВ, не бере участі в розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних.

А як же дні (місяці), за які нараховано неоподатковуваний середній заробіток? Їх також потрібно виключати з розрахункового періоду як дні (місяці), не відпрацьовані з поважних причин. Саме так пропонує діяти головне працеоплатне відомство (див. лист Мінсоцполітики від 15.12.2015 р. № 696/18/99-15 // «ОП», 2016, № 5, с. 24).

Важливо! Оскільки з середнього заробітку мобілізованого працівника, що компенсується, не справляли ЄСВ, то період, за який його нараховано, не увійде до страхового стажу для розрахунку лікарняних.

Це позначиться й на сумі лікарняних. Річ ось у чому: якщо при обчисленні страхового стажу виявиться, що за останні 12 календарних місяців перед настанням тимчасової непрацездатності працівник заробив собі страховий стаж менше 6 місяців, необхідно буде виконати вимоги ч. 4 ст. 19 Закону № 1105. Тобто йому суму лікарняних потрібно буде обчислити виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище за розмір МЗП, установленої законом на день настання страхового випадку.

Для того щоб виконати цю вимогу, необхідно фактичну середньоденну зарплату (Сфакт) з урахуванням % оплати лікарняного залежно від страхового стажу порівняти з показником мінімальної середньоденної зарплати (Смзп). Як розрахувати цей показник? Поділити МЗП, установлену законом на день настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Якщо фактична середньоденна зарплата з урахуванням % оплати лікарняного залежно від страхового стажу виявиться вище мінімальної середньоденної, то дні хвороби оплачуйте за мінімальною середньоденною зарплатою. Якщо фактична середньоденна зарплата з урахуванням % оплати лікарняного залежно від страхового стажу не перевищить мінімальну середню зарплату — дні хвороби оплачуйте за денною виплатою (див. також схему на рисунку нижче).

img 1

Порядок оплати лікарняного листа, якщо страховий стаж працівника за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку менше 6 місяців

Ситуація 2. Якщо із середнього заробітку працівника-«бійця» справляли ЄСВ. У цьому випадку і суму середнього мобілізаційного заробітку, і дні (місяці), за які його нараховано, уключають до розрахунку середньоденної заробітної плати для оплати періоду тимчасової непрацездатності. Увійде цей період і до страхового стажу працівника.

Приклад 2. Працівник перебував на військовій службі за призовом у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, з 02.02.2015 р. по 18.03.2016 р. З 21 березня 2016 року він став до роботи. Середній заробіток за період з 02.02.2015 р. по 31.12.2015 р. було компенсовано з бюджету і ЄСВ з нього не справляли. За період мобілізації з 01.01.2016 р. по 18.03.2016 р. на середній мобілізаційний заробіток нараховували ЄСВ. З 11.04.2016 р. по 20.11.2016 р. він хворів. Страховий стаж працівника більше 8 років.

Тимчасова непрацездатність настала 11 квітня 2016 року, а отже, розрахунковим періодом є квітень-2015 — березень-2016. Дані про нараховану заробітну плату в розрахунковому періоді представимо в таблиці.

Місяці розрахункового періоду

Нарахована зарплата, грн.

Кількість днів у розрахунковому періоді

Квітень-2015 — грудень-2015

11907 — мобілізаційний середній заробіток

275

Січень-2016 — березень-2016

3339 — мобілізаційний середній заробіток; 572,73 — зарплата за відпрацьований час

91

Разом

15818,73

366

Із середнього заробітку за період мобілізації квітень — грудень 2015 року не справляли ЄСВ, тому його не включаємо до розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняного. Також не братимуть участь у розрахунку і календарні дні за цей період.

Тобто в розрахунку залишається середній заробіток за період мобілізації з 01.01.2016 р. по 18.03.2016 р. і заробітна плата за відпрацьований час з 21 по 31 березня 2016 року.

Знайдемо середньоденну зарплату:

(3339 грн. + 572,73 грн.) : (366 к. дн. - 275 к. дн.) = 42,99 грн.

Проте протягом останніх 12 місяців перед тимчасовою непрацездатністю страховий стаж виявився менше 6 місяців. Це означає, що необхідно порівняти розраховану фактичну середньоденну зарплату з середнім заробітком виходячи з МЗП (1378 грн. : 30,44 к. дн. = 45,27 грн.).

Як бачимо, фактична середньоденна зарплата з урахуванням % оплати лікарняного залежно від страхового стажу не перевищила середню зарплату виходячи з МЗП (42,99 грн. < 45,27 грн.), тому період тимчасової непрацездатності оплачуємо виходячи з фактичної середньої зарплати. Сума лікарняних становитиме:

— за рахунок роботодавця — 42,99 грн. х 5 к. дн. = 214,95 грн.;

— за рахунок ФСС — 42,99 грн. х 5 к. дн. = 214,95 грн.

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про Держбюджет-2016 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII.

Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон № 1105 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ВЗ — військовий збір.

МЗП— мінімальна заробітна плата.

УПСЗН — управління праці та соціального захисту населення.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі