Трудове законодавство висуває певні гарантії щодо збереження місця роботи (посади), середньої зарплати до працівників, призваних на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, на особливий період. Більше того, до 01.01.2016 р. держава брала на себе всі витрати за середнім заробітком таких осіб, що зберігається. Але у 2016 році ситуація розвернулася на 180 градусів …
2016 рік без компенсації
На жаль, але початок 2016 року не потішив роботодавців мобілізованих працівників. Вкотре за їх рахунок вирішили «підлатати діри» у бюджеті наші законодавці. Підсумок — з ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП виключили обіцянки компенсувати середню зарплату працівників-«бійців» з бюджету. Таким чином, з 01.01.2016 р. роботодавці, у тому числі й підприємці, зобов’язані зберігати місце роботи (посаду) і середній заробіток за працівниками:
— призваними на строкову військову службу (далі — строковики), військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі — мобілізовані), або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану (далі — контрактники) на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації;
— призваними під час мобілізації, на особливий період, та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але які продовжили військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі — теж контрактники), не більше ніж на строк укладеного контракту.
Проте
середній заробіток, нарахований за період з 1 січня 2016 року, з бюджету не компенсують.
Усе за рахунок роботодавця.
До речі, про те, що компенсації середнього мобілізаційного заробітку не варто чекати, свідчить Закон про Держбюджет-2016, а точніше, відсутність закладених витрат на компенсацію середнього заробітку мобілізованим.
Немає компенсації → оподаткування за всіма правилами
Норми ПКУ і Закону № 2464 звільняють від оподаткування тільки той середній заробіток мобілізованих «солдатів підприємства», що підлягає компенсації. Тому середній заробіток, нарахований працівникам-«бійцям», у тому числі і мобілізованим, за періоди 2016 року, оподатковуйте як звичайну заробітну плату. Адже такий середній заробіток компенсації вже не підлягає. З його суми утримуйте ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %), зверху нараховуйте ЄСВ (у загальному випадку — 22 %).
Виплачуйте середній заробіток, як і раніше, двічі на місяць, разом із зарплатою іншим працівникам.
Зі звітністю теж проблем не виникне. Як радять фахівці ДФСУ і ПФУ, середній заробіток мобілізованих працівників, строковиків і контрактників, нарахований за місяці 2016 року, відображайте:
— у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ (з ознакою доходу в розділі I форми «101» — як звичайну зарплату);
— у таблиці 6 Звіту за формою № Д4 з кодом категорії застрахованої особи «47» у графі 9.
Отримали компенсацію за 2014 — 2015 роки. Що з податками?
Ви відображали в обліку та оподатковували середній заробіток працівника-«бійця» як звичайну зарплату. Але, от дивина та й годі, вам його компенсували з бюджету. Що робити? Відповідь на це запитання залежить від того, чий заробіток було компенсовано.
Якщо компенсували середній заробіток мобілізованого працівника. Середній заробіток, що компенсується, нарахований мобілізованому працівнику за місяці 2014 — 2015 року, не обкладається ПДФО, ВЗ та ЄСВ (див. п.п. 165.1.1, п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ і ч. 7 ст. 7 Закону № 2464).
Нововведень щодо «переведення» такої виплати з оподатковуваної в неоподатковувану не було. Тому дійте за алгоритмом, запропонованим раніше (див. «ОП», 2015, № 11, с. 26).
Щоб «перевести» виплату з оподатковуваної «просто зарплати» в неоподатковувану компенсацію, ви:
1) проводите добровільний перерахунок з ПДФО і ВЗ щодо такого працівника. Результат перерахунку відображаєте у формі № 1ДФ за той звітний квартал, в якому його було проведено. У розділі I форми № 1ДФ суму:
— відсторнованих зарплати та ПДФО відображаєте з мінусами у графах 3а, 3, 4а, 4 з ознакою доходу «101»;
— отриманої компенсації за місяці 2014 — 2015 років — з ознакою доходу «128» з нулями у графах 4а і 4;
2) визначаєте суми ЄСВ, що були надміру нараховані/утримані з суми середнього заробітку мобілізованого працівника.
У таблиці 1 Звіту за формою № Д4 суми, на які було зменшено ЄСВ, проставляєте у відповідних коригуючих рядках 7, 7.1 і 7.3. У рядку 7.4 зазначаєте суму середнього заробітку, що була компенсована з бюджету. Крім того, потрібно заповнити рядок без номера «Зміст помилки».
Зауважте: на суму надміру нарахованого/утриманого ЄСВ зменшиться загальна сума зобов’язань з ЄСВ, що зазначається в рядку 8.
У таблиці 6 на працівника формуєте коригуючий рядок, зазначаючи:
— у графі 9 — колишній код категорії застрахованої особи «47», тобто виправляти його на «48» не потрібно («01» — якщо відображали такий середній заробіток за «зарплатним» кодом);
— у графі 10 — код типу нарахувань «3»;
— у графі 11 — місяць, за який було нараховано заробіток, компенсацію якого отримано з бюджету;
— у графі 18 — суму середнього заробітку, на яку надміру нараховано ЄСВ за відповідний місяць;
— у графах 20 і 21 — надміру утриману та нараховану суми ЄСВ відповідно.
Графи 15 (кількість календарних днів перебування у трудових відносинах) і 17 (загальна сума нарахованої заробітної плати) не заповнюєте.
Якщо компенсували середній заробіток контрактника або строковика. Як ми зазначили, на 2016 рік у Держбюджеті не закладено витрат з виплати компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу… Тобто сподіватися, що вам надійдуть грошові кошти на компенсацію витрат з виплати такого середнього заробітку за період 2015 року, не варто (навіть якщо ви наприкінці 2015 року подали відповідний звіт на компенсацію до районного відділення УПСЗН).
Але якщо вам пощастить і грошова компенсація дивним чином опиниться на рахунку, як діяти? Або ж інша ситуація: компенсація середнього заробітку строковиків і контрактників за період мобілізації 2015 року надійшла минулого року, але коригування податків та внесків не проводили, оскільки офіційних роз’яснень не було, а законодавчі норми скупі? Чи зміниться доля оподаткування середнього заробітку строковиків та контрактників, нарахованого та сплаченого до 01.01.2016 р.? Давайте розбиратися.
ПДФО і ВЗ. Зауважимо, що минулого року п.п. 165.1.1 ПКУ звільняв від оподаткування компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку тільки мобілізованих працівників. Про те, що під цю норму можна «притягнути» і компенсований середній заробіток строковикам та контрактникам, жодних роз’яснень і підтверджень не було. У зв’язку з цим середній заробіток строковиків і контрактників обкладали ПДФО і ВЗ навіть після того, як з’явилася можливість компенсувати цей заробіток з бюджету (для контрактників — з 08.02.2015 р., а для строковиків та демобілізованих, що перейшли на контракт, — з 11.06.2015 р.).
Нещодавно з’явилося роз’яснення фіскалів, що компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку контрактників (а отже, і строковиків) за період до 01.01.2016 р. не обкладаються ПДФО і ВЗ. А отже, роботодавці можуть повернути надміру нарахований ПДФО і ВЗ (див. лист ДФСУ від 12.02.2016 р. № 3036/6/99-95-42-02-16 на с. 5 цього номера).
Але ми б не радили бухгалтерам квапитися і робити перерахунок податків, щоб повернути їх з бюджету. Річ у тім, що фіскали останнім часом люблять посилатися на п. 52.2 ПКУ, згідно з яким користуватися індивідуальною консультацією може тільки платник податків, якому вона надана. Тобто інші платники податків (у яких немає в арсеналі такої індивідуальної консультації) не можуть скористатися цими рекомендаціями.
Тому наша порада: отримаєте таку консультацію від податківців і можете сміливо повертати нарахований та сплачений ПДФО і ВЗ з компенсованих із бюджету сум середнього заробітку строковиків та контрактників.
Ну а якщо ви нарахували середній заробіток строковикам і контрактникам за період до 01.01.2016 р., але компенсацію з бюджету так і не отримали, то перерахувати ПДФО і ВЗ і повернути ці суми з бюджету не вийде. Як-то кажуть: немає компенсації — немає повернення перерахованих податків і зборів .
ЄСВ. Щодо можливості перерахунку сум ЄСВ, сплачених із нарахованого та відшкодованого з бюджету середнього заробітку строковикам і контрактникам, узагалі без варіантів — у 2015 році середній заробіток, нарахований строковикам і контрактникам, має бути обкладено ЄСВ без жодних перерахунків надалі.
Доля відпускних та лікарняних після демобілізації
Почнемо з відпускних. Тут усе просто і зрозуміло. Період служби «працівника-солдата», як і середній заробіток, нарахований йому за цей період, беруть участь у розрахунку відпускних. При цьому не має значення, був він компенсований із бюджету чи ні.
Також період військової служби у зв’язку з мобілізацією включається до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки час, коли працівник фактично не працював, але за ним відповідно до законодавства зберігалися місце роботи (посада) і заробітна плата, повністю або частково, уключається до стажу роботи, що дає право на таку відпустку. А те, що за працівниками зберігається і місце роботи, і середній заробіток, на законодавчих підставах сумнівів немає. Таку гарантію (як для основних працівників, так і для сумісників) передбачено ст. 119 КЗпП.
Приклад 1. Працівник перебував на військовій службі за призовом у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, з 02.06.2014 р. по 17.07.2015 р. З 20 липня 2015 року він став до роботи. З 18.04.2016 р. йде у щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні. Загальна сума заробітної плати в розрахунковому періоді (квітень 2015 року — березень 2016 року) становила 36104,35 грн., у тому числі середній заробіток за період мобілізації 10800 грн.
У розрахунку середньої зарплати для оплати відпускних братиме участь уся сума заробітної плати, нарахована в розрахунковому періоді, у тому числі й середній заробіток. Також при обчисленні середньоденної зарплати загальну кількість календарних днів у розрахунковому періоді зменшуємо на число святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП , і не зменшуємо на кількість календарних днів перебування працівника на військовій службі за призовом у зв’язку з мобілізацією.
Середньоденна зарплата дорівнює:
36104,35 грн. : (365 к. дн. - 11 к. дн.) = 101,99 грн.
Сума відпускних становитиме:
101,99 грн. х 24 к. дн. = 2447,76 грн.
А ось із лікарняними трохи складніше. Тут на перше місце виходить питання зі справлянням ЄСВ із середнього заробітку. Причому тут ЄСВ? Зараз пояснимо.
Ситуація 1. Якщо із середнього заробітку працівника-«бійця» не справляли ЄСВ. У розрахунку середньої зарплати для оплати періоду тимчасової непрацездатності беруть участь нараховані в розрахунковому періоді виплати, що увійшли до бази справляння ЄСВ у складі заробітної плати ( п. 3 Порядку № 1266). Отже, середній заробіток працівника-«бійця», з якого не справляли ЄСВ, не бере участі в розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних.
А як же дні (місяці), за які нараховано неоподатковуваний середній заробіток? Їх також потрібно виключати з розрахункового періоду як дні (місяці), не відпрацьовані з поважних причин. Саме так пропонує діяти головне працеоплатне відомство (див. лист Мінсоцполітики від 15.12.2015 р. № 696/18/99-15 // «ОП», 2016, № 5, с. 24).
Важливо! Оскільки з середнього заробітку мобілізованого працівника, що компенсується, не справляли ЄСВ, то період, за який його нараховано, не увійде до страхового стажу для розрахунку лікарняних.
Це позначиться й на сумі лікарняних. Річ ось у чому: якщо при обчисленні страхового стажу виявиться, що за останні 12 календарних місяців перед настанням тимчасової непрацездатності працівник заробив собі страховий стаж менше 6 місяців, необхідно буде виконати вимоги ч. 4 ст. 19 Закону № 1105. Тобто йому суму лікарняних потрібно буде обчислити виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище за розмір МЗП, установленої законом на день настання страхового випадку.
Для того щоб виконати цю вимогу, необхідно фактичну середньоденну зарплату (Сфакт) з урахуванням % оплати лікарняного залежно від страхового стажу порівняти з показником мінімальної середньоденної зарплати (Смзп). Як розрахувати цей показник? Поділити МЗП, установлену законом на день настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Якщо фактична середньоденна зарплата з урахуванням % оплати лікарняного залежно від страхового стажу виявиться вище мінімальної середньоденної, то дні хвороби оплачуйте за мінімальною середньоденною зарплатою. Якщо фактична середньоденна зарплата з урахуванням % оплати лікарняного залежно від страхового стажу не перевищить мінімальну середню зарплату — дні хвороби оплачуйте за денною виплатою (див. також схему на рисунку нижче).
Порядок оплати лікарняного листа, якщо страховий стаж працівника за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку менше 6 місяців
Ситуація 2. Якщо із середнього заробітку працівника-«бійця» справляли ЄСВ. У цьому випадку і суму середнього мобілізаційного заробітку, і дні (місяці), за які його нараховано, уключають до розрахунку середньоденної заробітної плати для оплати періоду тимчасової непрацездатності. Увійде цей період і до страхового стажу працівника.
Приклад 2. Працівник перебував на військовій службі за призовом у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, з 02.02.2015 р. по 18.03.2016 р. З 21 березня 2016 року він став до роботи. Середній заробіток за період з 02.02.2015 р. по 31.12.2015 р. було компенсовано з бюджету і ЄСВ з нього не справляли. За період мобілізації з 01.01.2016 р. по 18.03.2016 р. на середній мобілізаційний заробіток нараховували ЄСВ. З 11.04.2016 р. по 20.11.2016 р. він хворів. Страховий стаж працівника більше 8 років.
Тимчасова непрацездатність настала 11 квітня 2016 року, а отже, розрахунковим періодом є квітень-2015 — березень-2016. Дані про нараховану заробітну плату в розрахунковому періоді представимо в таблиці.
Місяці розрахункового періоду | Нарахована зарплата, грн. | Кількість днів у розрахунковому періоді |
Квітень-2015 — грудень-2015 | 11907 — мобілізаційний середній заробіток | 275 |
Січень-2016 — березень-2016 | 3339 — мобілізаційний середній заробіток; 572,73 — зарплата за відпрацьований час | 91 |
Разом | 15818,73 | 366 |
Із середнього заробітку за період мобілізації квітень — грудень 2015 року не справляли ЄСВ, тому його не включаємо до розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняного. Також не братимуть участь у розрахунку і календарні дні за цей період.
Тобто в розрахунку залишається середній заробіток за період мобілізації з 01.01.2016 р. по 18.03.2016 р. і заробітна плата за відпрацьований час з 21 по 31 березня 2016 року.
Знайдемо середньоденну зарплату:
(3339 грн. + 572,73 грн.) : (366 к. дн. - 275 к. дн.) = 42,99 грн.
Проте протягом останніх 12 місяців перед тимчасовою непрацездатністю страховий стаж виявився менше 6 місяців. Це означає, що необхідно порівняти розраховану фактичну середньоденну зарплату з середнім заробітком виходячи з МЗП (1378 грн. : 30,44 к. дн. = 45,27 грн.).
Як бачимо, фактична середньоденна зарплата з урахуванням % оплати лікарняного залежно від страхового стажу не перевищила середню зарплату виходячи з МЗП (42,99 грн. < 45,27 грн.), тому період тимчасової непрацездатності оплачуємо виходячи з фактичної середньої зарплати. Сума лікарняних становитиме:
— за рахунок роботодавця — 42,99 грн. х 5 к. дн. = 214,95 грн.;
— за рахунок ФСС — 42,99 грн. х 5 к. дн. = 214,95 грн.
ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон про Держбюджет-2016 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII.
Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон № 1105 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.
ВЗ — військовий збір.
МЗП— мінімальна заробітна плата.
УПСЗН — управління праці та соціального захисту населення.