(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 24/1
  • № 24
  • № 23
  • № 22/1
  • № 22
  • № 21
  • № 20/1
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/10
Оплата праці
Оплата праці
Січень , 2016/№ 1

Рік 2016: починаємо з нових соціально-економічних і податкових показників

Усі пам’ятають, як закінчувався 2014-й і розпочинався 2015 рік — трохи більше року тому буквально під «ялиночку» депутати прийняли головний кошторис країни і низку бюджетоутворюючих законів. Тому з початку 2015 року всі почали вивчати новинки бюджетного, податкового і трудового законодавства. Можна стверджувати, що минулий рік був досить складним для бухгалтерів. На жаль, у прийдешньому 2016 році розслабитися також не вийде. Уряд вирішив зберегти більшість минулорічних непопулярних рішень, крім цього, додадуться нові бюджетні «сюрпризи», відбудеться реформування податкових ставок. Чим керуватися у своїй роботі бухгалтеру — читайте в сьогоднішній консультації.

І за традицією головний фінансовий документ — Закон про Держбюджет-2016 — було прийнято за декілька днів до 2016 року — 24.12.2015 р. (опубліковано 31 грудня 2015 року в газеті «Голос України» № 250). Разом з ним в останній тиждень перед Новим роком депутати проголосували також і за низку інших важливих законів ( закони № 909 і № 911). Розглянемо, як вони вплинуть на працеоплатні показники. Почнемо з державного кошторису на цей рік — Закону про Держбюджет-2016.

Основні соцстандарти: прожитмінімум і мінімальна зарплата

З 1 січня 2016 року розміри ПМ і МЗП залишаються незмінними — на рівні, що був установлений ще з 1 вересня 2015 року. Водночас планується, що протягом 2016 року ці показники все ж збільшаться двічі: з 1 травня і з 1 грудня.

Нижче в таблиці наведемо розміри ПМ із розрахунку на місяць, визначені ст. 7 Закону про Держбюджет-2016.

Соціальні та демографічні групи населення

Розмір ПМ у 2016 році, грн.:

січень — квітень

травень — листопад

грудень

Діти віком до 6 років

1167

1228

1313

Діти віком від 6 до 18 років

1455

1531

1637

Працездатні особи

1378

1450

1550

Особи, які втратили працездатність

1074

1130

1208

Загальний показник

1330

1399

1496

Розмір МЗП у 2016 році буде таким ( ст. 8 Закону про Держбюджет-2016):

Розмір МЗП

Період

січень — квітень

травень — листопад

грудень

Місячний

1378

1450

1550

Погодинний

8,29

8,69

9,29

Від розміру ПМ залежить також і розмір державної допомоги малозабезпеченим сім’ям. Так, ст. 9 Закону про Держбюджет-2016 рівень забезпечення ПМ (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону № 1768 установлюється у відсотковому співвідношенні до ПМ і становить для:

— працездатних осіб — 21 %;

— дітей — 85 %;

— осіб, які втратили працездатність, — 100 %.

Так само, як і у 2015 році, у 2016-му розмір державної допомоги малозабезпеченим сім’ям не повинен перевищувати 75 % рівня забезпечення ПМ для сім’ї.

Статтею 9 Закону про Держбюджет-2016 передбачено, що у 2016 році рівень забезпечення ПМ (гарантований мінімум) для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини в дошкільних навчальних закладах згідно із Законом про дошкільну освіту збільшується відповідно до зростання ПМ.

Посадові оклади працівників бюджетної сфери

Нещодавно на всю країну прогриміла постанова № 1013 (див. «ОП», 2015, № 24, с. 3), згідно з якою з 1 грудня 2015 року було підвищено:

— посадові оклади працівників, що розраховуються за Єдиною тарифною сіткою (крім 1 — 3-го тарифних розрядів);

— на 25 % посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців в органах виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органах;

— на 10 % посадові оклади окремих працівників (працівників державних нотаріальних контор і нотаріальних архівів, Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу та його регіональних відділень, Національної школи суддів України, Координаційного центру з надання правової допомоги та його територіальних відділень).

З 1 січня 2016 року посадові оклади бюджетників підніматися не будуть . Збільшення посадових окладів можна чекати тільки у травні 2016 року.

Поріг індексації: 101 % 103 %

Нагадаємо: крім підвищення посадових окладів працівників бюджетної сфери, грудень 2015 року ознаменувався прийняттям оновлених правил індексації грошових доходів згідно з постановою № 1013 (ср. 025069200). Більше того, п. 3 зазначеної постанови приписав бюджетним роботодавцям обнулити працівникам зарплатну індексацію грудня-2015 за рахунок збільшення окладів, перегляд розмірів надбавок, доплат і премій. Ми детально висвітлювали ці питання в газеті «ОП», 2015, № 24, с. 9.

Проте новими правилами індексації грошових доходів, що запрацювали з 1 грудня 2015 року, законодавці не обмежилися. Тепер поправки дійшли й до порога для проведення індексації доходів.

З 1 січня 2016 року ч. 1 ст. 4 Закону про індексацію діє в новій редакції (зміни внесено згідно з п. 21 Закону № 911):

«Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, встановлений в розмірі 103 відсотка.»

Тобто поріг індексації у розмірі 101 % збільшили до 103 %. Така поправка означає, що необхідність індексації для зарплат, грошового забезпечення, стипендій, пенсій, виплат із соцстрахування тепер виникатиме при вищому індексі інфляції.

Наприклад, згідно з абз. 2 п. 3 постанови № 1013 для проведення подальшої індексації зарплат працівників бюджетної сфери (після грудневого обнулення — 2015) необхідно обчислювати приріст індексу споживчих цін із січня 2016 року. Тоді право на індексацію зарплати для бюджетних працівників може настати в березні-2016, якщо індекс інфляції за січень 2016 року (буде відомий на початку лютого 2016 року) перевищить установлений поріг індексації. За оновленими законодавчими нормами він тепер повинен перевищити 103 %.

Отже, при невеликій інфляції право на індексацію наставатиме набагато пізніше або ж розраховані індекси перераховуватимемо набагато рідше.

Припустимо, що після грудневого підвищення окладів 2015 року індекси інфляції за січень, лютий і березень 2016 року дорівнюватимуть 101 %. Тоді розрахований наростаючим підсумком індекс інфляції (1,01 х 1,01 х 1,01 х 100 % = 103,03 %) перевищить поріг індексації тільки в березні-2016. Право на індексацію з урахуванням цього коефіцієнта індексації (3 %) застосовуватимемо аж для індексації зарплати за травень 2016 року. При старому порозі ми б індексували вже зарплату за квітень 2016 року на 2 %.

Ось так законодавці вирішили економно використовувати державні кошти і привести у відповідність до фінансових можливостей бюджетів усіх рівнів дію положень, зокрема, ст. 4 Закону про індексацію (про це йдеться в пояснювальній записці до проекту цього Закону).

Для індексації зарплати працівників госпрозрахункових підприємств збільшення порога індексації до 103 % призводить до того, що коефіцієнти індексації для січня та лютого 2016 року залишаться на рівні грудня 2015 року.

Зауважимо: Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення на засіданні 16.12.2015 р., розглянувши проект Закону № 911 (законопроект № 3628 від 11.12.2015 р.), поданий Кабміном, висловив свої зауваження до розглянутих положень, що вимагають відповідного доопрацювання. Зокрема, це стосувалося й підвищення порога індексації з 101 до 103 %. Згідно з висновками Комітету, підвищення порога індексації до 103 % призведе до погіршення купівельної спроможності громадян в умовах постійного зростання цін і тарифів на житлово-комунальні та інші послуги, порушення встановлених Конституцією України гарантій із забезпечення достатнього життєвого рівня населення країни і ще більшого його зубожіння.

Проте, як бачимо, зауваження Комітету залишилися непочутими. Законодавці не знайшли кращих варіантів для досягнення кінцевої мети ухвалення Закону № 911 — створення умов для стабілізації фінансового становища держави та вдосконалення окремих положень соціальної політики. Тож «стабілізуємося та вдосконалюємося» далі — без особливих сподівань на індексацію.

Чекаємо, що відповідні поправки для нового порога індексації (103 %) незабаром будуть внесені й до Порядку № 1078 (на це Кабміну законодавці відвели 3 місяці).

Розмір пенсій у 2016 році

Мінімум і максимум розміру пенсій. Державою гарантовано мінімальний розмір пенсії за віком. Він дорівнює ПМ для осіб, які втратили працездатність ( ст. 28 Закону про пенсійне страхування).

Яким буде мінімальний розмір пенсії у 2016 році, наведемо нижче в таблиці.

Період 2016 року

Мінімальний розмір пенсії, грн.

Січень — квітень

1074

Травень — листопад

1130

Грудень

1208

Статтею 85 Закону № 1788 установлено й максимальний розмір пенсії. Разом з усіма надбавками, підвищеннями, додатковими пенсіями, цільовою грошовою допомогою, пенсією за особливі заслуги перед Україною, індексацією та іншими доплатами до пенсії, установленими законодавством, крім доплат до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, пенсія не повинна перевищувати 10 ПМ, установлених для осіб, які втратили працездатність. Оскільки норма не містить прив’язки до розміру такого ПМ саме станом на 1 січня відповідного року, то розглянутий максимум повинен змінюватися щоразу, коли відбувається зміна розміру ПМ для особи, яка втратила працездатність. Тобто пенсіонерам повинні обмежувати розмір їх пенсії в січні — квітні 2016 року — 10740 грн., у травні — листопаді — 11300 грн., у грудні — 12080 грн.

Проте у 2016 році для осіб, яким пенсію призначено починаючи з 01.01.2016 р., діє спеціальне правило: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством (крім доплат до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною)) не може перевищувати 10740 грн. (нове речення ч. 3 ст. 85 Закону № 1788, п. 2 Прикінцевих положень Закону № 911).

Як бачимо, пенсійний обмежувач для пенсіонерів-новачків на весь 2016 рік зафіксовано в єдиному розмірі і він не коливатиметься в поточному році. При цьому за проведеними нами підрахунками він дорівнює 10-кратному розміру ПМ для непрацездатної особи (1074* грн. х 10), установленого ст. 7 Закону про Держбюджет-2016 станом на 01.01.2016 р.

* Розмір ПМ для осіб, які втратили працездатність, у зазначеному періоді 2016 року ( ст. 7 Закону про Держбюджет-2016).

Оскільки окремих уточнень немає, то вважаємо, що зазначені максимальні розміри пенсії стосуються пенсії працюючих і непрацюючих пенсіонерів.

Окремо зазначимо, що для призначення пенсії за вислугу років починаючи з 2016 року для працівників окремих сфер запроваджується додатковий критерій, пов’язаний з віком кандидата на призначення такої пенсії. Зокрема, це стосуватиметься працівників освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення (п. «е» ч. 1 ст. 55 Закону № 1788). Так, з 2016 року для призначення такої пенсії в особи має бути стаж роботи у відповідній сфері і на відповідних посадах, до того ж така особа повинна досягти в загальному випадку 55 років (для осіб, які народилися з 01.01.71 р.). Зверніть увагу: зазначений віковий критерій знижено залежно від року народження особи, яка претендує на зазначений вид пенсії.

Працюючі пенсіонери та розмір пенсії. Первісно заходи з обмеження розміру пенсій для працюючих пенсіонерів запроваджувалися тимчасово, на період з квітня по грудень 2015 року. Але, на жаль, такий захід перекочував і в 2016 рік. Про це свідчать уточнення в численні закони, у тому числі й до ст. 85 Закону № 1788. Сам же обмежувач не змінився.

Так, якщо розмір пенсії працюючого пенсіонера перевищує 150 % ПМ, установленого для осіб, які втратили працездатність, то розмір його пенсії становить 85 % від призначеного розміру. При цьому розмір пенсії не може бути менше 150 % ПМ, установленого для осіб, які втратили працездатність (як реалізовується таке обмеження на практиці, див. в «ОП», 2015, № 7, с. 4). Тобто зменшуються пенсії, розмір яких у 2016 році перевищує:

— у січні — квітні — 1611 грн. (1074* грн. х 150 %);

— у травні — листопаді — 1695 грн. (1130* грн. х 150 %);

— у грудні — 1812 грн. (1208* грн. х 150 %).

* Розмір ПМ для осіб, які втратили працездатність, у зазначеному періоді 2016 року ( ст. 7 Закону про Держбюджет-2016).

Це означає, що пенсії, розмір яких перевищує 1611 грн. (1074 грн. х 150 %), зменшуватимуть на 15 % (100 - 85). При цьому працюючому пенсіонеру гарантують виплату його недоторканного розміру пенсії 1611 грн. Так, якщо пенсія пенсіонера-«трудяги» становить 1900 грн., то в січні — квітні 2016 року через те, що він працює, його пенсія зменшиться до 1615 грн. (1900 грн. х х 85 %), при цьому її розмір перевищив установлену нижню межу (1611 грн.).

Водночас визначено коло працюючих пенсіонерів, яким узагалі не виплачуватиметься пенсія у 2016 році. Так, особам, які працюють, зокрема, на посадах та умовах, передбачених законами України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-ХІІ, «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. № 1697-VII, «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI, призначені пенсії або щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Як і минулого року, зазначені обмеження не стосуються інвалідів I і II груп, інвалідів війни III групи і учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII. Крім того, п. 3 Прикінцевих положень Закону № 911 передбачено посади працівників, на яких не поширюються обмеження з виплати пенсії або щомісячного довічного грошового утримання. Це звільнення, наприклад, діє протягом особливого періоду для осіб, які проходять військову службу або обіймають посади в Міноборони, СБУ, Нацгвардії тощо, або для осіб, які беруть участь в АТО.

Оподаткування зарплати та інших виплат

Законом № 909 з 1 січня 2016 року внесено зміни до ПКУ і Закону № 2464 щодо сплати ПДФО і ЄСВ. Почнемо з ПДФО.

Ставка ПДФО. З 1 січня 2016 року ставка ПДФО за такими поширеними виплатами, як заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податків у зв’язку з трудовими відносинами та за ЦПД, становить 18 % незалежно від суми виплати ( п. 167.1 ПКУ).

Нагадаємо: у 2015 році за такими виплатами ставка ПДФО визначалася залежно від суми виплати і становила 15 (20)% . Так, якщо база оподаткування в календарному місяці не перевищувала 10-кратний розмір МЗП або дорівнювала такій сумі (у 2015 році — 12180 грн.), то ставка ПДФО становила 15 %. Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищувала 10-кратний розмір МЗП, то до суми, що дорівнювала цьому розміру, застосовувалася ставка 15 %, а до суми перевищення — ставка 20 %.

Зауважимо: у зв’язку з тим, що у 2015 році ставки ПДФО застосовувалися залежно від розміру бази оподаткування, за підсумками 2015 року фізичній особі в певному випадку потрібно буде подати річну декларацію. А подає таку річну декларацію фізична особа, якщо її середньомісячний річний оподатковуваний дохід перевищує 10-кратний розмір МЗП.

Важливо! З 1 січня 2016 року суми зарплати, лікарняних та інших виплат, що виплачуються працівнику у зв’язку з трудовими відносинами, суми винагороди за ЦПД оподатковуються за єдиною ставкою ПДФО — 18 %.

Оскільки на 2016 рік установили єдину ставку ПДФО, то у фізичних осіб відпала необхідність у поданні податкової декларації у зв’язку з отриманням значних сум доходу. Проте слід врахувати, що річну декларацію не потрібно буде подавати саме за підсумками 2016 року. Відповідні зміни було внесено до пп. 167.1 і 176.1 ПКУ.

ПСП. З початку цього року планувалося підвищення розміру ПСП не тільки за рахунок збільшення розміру ПМ для працездатної особи (із розрахунку на місяць) на 1 січня 2016 року порівняно з 1 січня 2015 року, а й за рахунок збільшення самого розміру ПСП. Проте внесені зміни змінили такий перебіг подій. Перш ніж розглянути ПСП-новинки — 2016, нагадаємо, як раніше визначали розмір ПСП.

Відповідно до п.п. 169.1.1 ПКУ було встановлено, що звичайна ПСП визначається на рівні 100 % розміру ПМ для працездатної особи (у розмірі на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року. При цьому в п. 1 розд. XIX Прикінцевих положень ПКУ було встановлено, що до 31 грудня 2015 року звичайна ПСП визначалася в розмірі 50 % розміру ПМ для працездатної особи (із розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Виходить, що з 1 січня 2016 року планувалося підвищення звичайної ПСП до 100 % ПМ для працездатної особи. Але цим планам не судилося здійснитися . Законодавці остаточно ці плани поховали, прописавши безпосередньо в п.п. 169.1.1 ПКУ розмір звичайної ПСП на рівні 50 % розміру ПМ для працездатної особи. Усі інші розміри ПСП (підвищена та максимальна) «танцюють» від розміру звичайної ПСП.

Отже, розміри ПСП на 2016 рік такі:

Вид ПСП (норма ПКУ)

Розмір ПСП, грн.

Звичайна ПСП ( п.п. 169.1.1)

689,00

Звичайна ПСП на дітей ( п.п. 169.1.2)

689,00 х кількість дітей віком до 18 років

Підвищена ПСП на дітей ( пп. «а» і «б» п.п. 169.1.3)

1033,50 х кількість дітей віком до 18 років

Підвищена ПСП ( пп. «в» — «е» п.п. 169.1.3)

1033,50

Максимальна ПСП ( пп. «а» — «г» п.п. 169.1.4)

1378,00

Норма про граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, у ПКУ залишилася незмінною. Так, у загальному випадку ПСП застосовується до нарахованої зарплати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), що не перевищує суми, яка дорівнює розміру ПМ, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. ( абз. 1 п.п. 169.4.1 ПКУ). Таким чином, з 1 січня 2016 року така межа становить 1930 грн.

Нагадаємо: граничний дохід, що дає право на застосування ПСП на дітей одному з батьків, визначається кратно кількості дітей і у 2016 році становитиме 1930 грн. x кількість дітей.

Оподаткування пенсії. Законодавці залишили ставку 15 % для оподаткування частини пенсії, що перевищує три розміри МЗП (із розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року.

Якщо у 2015 році оподатковувалася частина суми пенсії, що перевищує 3654 грн., то у 2016 році за ставкою 15 % оподатковується частина суми пенсії, що перевищує 4134 грн. ( п. 167.4 і п.п. 164.2.19 ПКУ).

Оподаткування стипендії. Згідно з п.п. 165.1.26 ПКУ сума стипендії (уключаючи суму її індексації, нарахованої згідно із законом), що виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військового навчального закладу, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, включається до оподатковуваного доходу, але не вище суми, визначеної в абз. 1 п.п. 169.4.1 ПКУ. Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ПКУ.

Таким чином, у 2016 році сума стипендії, що не перевищує 1930 грн. на місяць, не обкладається ПДФО. Якщо сума стипендії з бюджету вище 1930 грн. на місяць, сума перевищення обкладається ПДФО за ставкою 18 %.

Перейдемо до розгляду змін у справлянні ЄСВ.

ЄСВ-утримання. Починаючи з 1 січня 2016 року утримання ЄСВ з доходів фізичних осіб не справлятимуться. Відповідні зміни внесено до ст. 4, 7 і 8 Закону № 2464. Причому ні з яких доходів ЄСВ більше не утримується (ані із зарплати — 3,6 %, 6,1 %, 2,85 %, ані з лікарняних/декретних — 2 %, ані з винагороди за ЦПД — 2,6 %).

ЄСВ-нарахування. Як і очікували, значно зменшилася ставка нарахування ЄСВ. Якщо раніше для бюджетників ставка ЄСВ у частині нарахувань становила 36,3 %, то з 1 січня 2016 року вона складає 22 %. Причому така єдина ставка ЄСВ (22 %) застосовується як до зарплати, так і до лікарняних/декретних і винагороди за ЦПД. Зауважимо: для підприємств ставка нарахування ЄСВ також становить 22 % і тепер не залежить від класу професійного ризику.

Важливо! З 1 січня 2016 року єдина ставка ЄСВ у частині нарахувань (22 %) застосовується й до суми зарплати, лікарняних та декретних, винагороди за ЦПД. Утримань ЄСВ немає.

Проте майте на увазі, що залишилися пільгові знижені ставки для працівників-інвалідів (8,41 %). Частину 13 ст. 8 Закону № 2464 не чіпали. Для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема УТОГ і УТОС (ставка ЄСВ «зверху» для працівників — 5,3 %), а також для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів (ставка ЄСВ «зверху» для працюючих інвалідів — 5,5 %), усе залишилося, як і раніше ( ч. 14 ст. 8 Закону № 2464).

Увага! Нарахування ЄСВ залишилося без змін:

— для працівників-інвалідів у розмірі 8,41 % бази оподаткування;

— для працівників УТОГ і УТОС 5,3 % бази оподаткування;

— для працівників-інвалідів громадських організацій інвалідів 5,5 % бази оподаткування.

Таке зниження ставок нарахування ЄСВ дуже багатьох порадувало. Але не забуватимемо, що зменшення ЄСВ у частині нарахувань планувалося ще в минулому році. Пунктом 95 розд. VIII «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 2464 було передбачено, що з 2016 року до ставок нарахування ЄСВ застосовуватиметься понижуючий коефіцієнт 0,6. Тобто бюджетні організації могли б використовувати понижену «зарплатну» ставку в розмірі 21,78 % (36,3 % х 0,6). Але законодавці пішли іншим шляхом і просто знизили самі ставки ЄСВ, вирівнявши їх при цьому майже для всіх категорій платників ЄСВ.

Наведемо нижче в таблиці найбільш поширені ставки, що застосовуються роботодавцями при нарахуванні доходів фізичним особам у 2016 році.

Категорії платників ЄСВ

Ставка ЄСВ, %

«зверху»

«знизу»

Зарплата

Звичайних працівників бюджетних організацій, установ

22

Звичайних працівників органів держвлади

Звичайних працівників госпрозрахункових підприємств

Працівників-інвалідів

8,41

Працівників УТОГ, УТОС

5,3

Працівників-інвалідів громадських організацій інвалідів

5,5

Лікарняні, декретні

Звичайних працівників

22

Працівників-інвалідів

8,41

Працівників УТОГ, УТОС

5,3

Працівників-інвалідів громадських організацій інвалідів

5,5

Винагорода за ЦПД (крім ЦПД, укладеного з підприємцем)

Для всіх роботодавців

22

Для підприємств УТОГ і УТОС

5,3

Нарахування ЄСВ з МЗП. Протягом усього року ми розбиралися з премудростями виконання нових положень ч. 5 ст. 8 Закону № 2464, яку потрібно було застосовувати з 1 січня 2015 року. Ідеться про сплату ЄСВ з МЗП.

Нагадаємо: у 2015 році нам потрібно було виконувати таку умову. Якщо база нарахування ЄСВ (крім винагороди за ЦПД) не перевищувала розміру МЗП, установленого законом на місяць, за який нараховувалася заробітна плата (дохід), сума ЄСВ розраховувалася як добуток розміру МЗП, установленого законом на місяць, за який нараховується зарплата (дохід), і ставки ЄСВ, установленої для певної категорії платника.

З 1 січня 2016 року до цього правила внесено уточнення. Тепер положення про обов’язковість сплати ЄСВ з МЗП звучить так:

«Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до зазначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з доходів не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до певної бази нарахування незалежно від її розміру.»

Аналізуючи зміни, унесені на сплату ЄСВ з МЗП, можна зробити такі висновки:

1. Обов’язок нарахування ЄСВ з МЗП залишився і у 2016 році.

2. Якщо у вас працює зовнішній сумісник, то його доходу вимога щодо нарахування та сплати ЄСВ з МЗП не стосується. До речі, так було й раніше. Тільки тоді це правило діяло на підставі офіційних роз’яснень фіскалів, а зараз чітко прописано безпосередньо в Законі № 2464.

3. Як бачимо, тепер немає прив’язки до того, що база оподаткування для порівняння з МЗП визначається без урахування винагороди за ЦПД. Поспішаємо запевнити: це не означає, що тепер і стосовно винагороди за ЦПД діє правило сплати ЄСВ з МЗП.

Річ у тім, що вимога про сплату ЄСВ з МЗП діє тільки за основним місцем роботи. Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 основне місце роботи — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу. Це означає, що, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) для юридичної особи за ЦПД, при цьому така юридична особа не є основним місцем роботи фізособи, ЄСВ нараховується на нараховану винагороду незалежно від її суми. Тобто в цьому випадку виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП не потрібно.

Якщо ж роботи (послуги) за ЦПД виконує для установи (організації) працівник, для якого така установа (організація) є основним місцем роботи, то до загальної бази нарахування ЄСВ за місяць потрібно включити як зарплату (лікарняні, декретні) за основним місцем роботи, так і суму винагороди за ЦПД. І вже потім порівняти із сумою МЗП за місяць. І якщо така загальна сума буде менша МЗП, ЄСВ потрібно буде нараховувати з МЗП.

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ. З 1 січня 2016 року максимальна величина бази нарахування ЄСВ на місяць становить 25 розмірів ПМ для працездатної особи, установленого законом. Раніше було 17 розмірів ПМ на працездатну особу.

У зв’язку з тим що протягом 2016 року розмір ПМ для працездатної особи змінюватиметься, змінюватиметься й розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Наведемо в таблиці максимальний розмір доходу, з якого справляють ЄСВ:

Період 2016 року

Розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, грн.

Січень — квітень

34450

Травень — листопад

36250

Грудень

38750

Через те що максимальна база підвищена до 25 розмірів ПМ, роботодавець не сплачуватиме більше суму нарахованого ЄСВ, оскільки ставка ЄСВ значно знизилася. Тому навіть після збільшення максимальної бази справляння ЄСВ до 25 ПМ роботодавець сплачуватиме менше.

Найкраще самі за себе говорять цифри (див. таблицю нижче):

Показники

По-старому

По-новому

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн.

23426 (17 х 1378)

34450 (25 х 1378)

Ставка ЄСВ у частині нарахувань, %

36,3

22

Сума ЄСВ «зверху», грн.

8503,64

7579,00

Економія очевидна: роботодавець платитиме менше майже на 1000 грн. (7579 - 8503,64).

Зміна розміру ЄСВ. Законом № 909 виключили норму про те, що пропозиції щодо зміни розміру ЄСВ вносяться Кабміном одночасно з проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік ( абз. 2 ч. 28 ст. 8 Закону № 2464). Отже, змінити ставки ЄСВ тепер зможуть у будь-який момент.

Військовий збір (ВЗ). У 2016 році ВЗ залишається на рівні 2015 року — 1,5 %. База — та сама. Законодавці не зуміли відмовитися від такого збору. Дуже вже «вдало» минулого року законодавці прописали «тимчасову» норму про те, що ВЗ утримуватимуть з доходів фізичних осіб до завершення реформування Збройних Сил України. Як у нас швидко проводять подібні реформи, усім відомо… А тому ВЗ міцно вкорінився у наше бухгалтерське життя.

Узагальнимо інформацію, що стосується оподаткування найпоширеніших виплат працівникам. Наведемо нижче в таблицях ставки ПДФО, ЄСВ і ВЗ, якими необхідно користуватися бухгалтеру у 2016 році.

Вид виплати

Звичайні працівники

Працівники-інваліди

нарахування

утримання

нарахування

утримання

ЄСВ

ПДФО

ВЗ

ЄСВ

ПДФО

ВЗ

Зарплата

22 %

18 %

1,5 %

8,41 %

18 %

1,5 %

Лікарняні

22 %

18 %

1,5 %

8,41 %

18 %

1,5 %

Декретні

22 %

x

x

8,41 %

x

x

Винагорода за ЦПД, крім ЦПД з підприємцями

22 %

18 %

1,5 %

22 %

18 %

1,5 %

Вид виплати

Працівники УТОГ, УТОС

Працівники-інваліди громадських організацій інвалідів

нарахування

утримання

нарахування

утримання

ЄСВ

ПДФО

ВЗ

ЄСВ

ПДФО

ВЗ

Зарплата

5,3 %

18 %

1,5 %

5,5 %

18 %

1,5 %

Лікарняні

5,3 %

18 %

1,5 %

5,5 %

18 %

1,5 %

Декретні

5,3 %

x

x

5,5 %

x

x

Винагорода за ЦПД, крім ЦПД з підприємцями

5,3 %

18 %

1,5 %

22 %

18 %

1,5 %

Оподаткування перехідних виплат

Не можна, звісно, оминути увагою таке нагальне питання, як оподаткування перехідних виплат. Ідеться про відпускні, лікарняні, декретні. І звичайно ж, таке одвічне для бюджетників запитання: як коригування зарплати за грудень 2015 року через нововиявлені обставини — хвороба працівника?

Офіційних роз’яснень на початку січня, звісно ж, чекати не доводиться, тому висловимо свою думку з цього питання.

Покладатимемося на положення ПКУ, Закону про ЄСВ та відповідні підзаконні документи.

ЄСВ. Ні для кого не секрет, що після таких революційних змін щодо розміру ставки ЄСВ і скасування утримань ЄСВ положення Інструкції № 449 і Порядку № 435 зазнають істотних змін. Однак у частині правил оподаткування перехідних виплат, на нашу думку, вони не зміняться.

Отже, що ми маємо за перехідними виплатами в Інструкції № 449?

Відповідно до п.п. 4 п. 1 розд. IV цієї Інструкції за минулі періоди ЄСВ розраховується за ставками, що діяли на день нарахування зарплати (доходу), на яку нараховується ЄСВ.

Що це означає? Це означає, що виплати, нараховані в січні 2016 року за грудень 2015 року, повинні оподатковуватися за новою ставкою ЄСВ (22 %) і відповідно з них не буде утримань. Зокрема, це стосується перехідних лікарняних, що припадають і на грудень 2015 року, і на січень 2016 року. Те саме стосується й суми декретних. Якщо, наприклад, за лікарняним листом відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами настала в останніх числах грудня 2015 року, а суму декретних бухгалтер нараховує в січні 2016 року, то всю суму декретних, у тому числі й тих, що припадають на грудень 2015 року, потрібно обкладати ЄСВ тільки нарахуваннями «зверху» за ставкою 22 %. Єдине, що в цій ситуації ми настійно рекомендуємо зафіксувати момент отримання листка непрацездатності по вагітності та пологах бухгалтером у січні 2016 року з підписом у тому числі й вагітної працівниці. Це буде підтвердженням для перевіряючих того, що листок непрацездатності по вагітності та пологах було отримано бухгалтерією саме в січні 2016 року. Майте на увазі, що й рішення комісії із соціального страхування має бути датоване січнем 2016 року.

Аналогічно дійте і з донарахованими зарплатними виплатами (забутими нарахованими преміями тощо). У січні такі виплати включаються до фонду оплати праці січня 2016 року та обкладаються ЄСВ «зверху» за ставкою 22 %.

Тепер розглянемо зворотну ситуацію. Це стосується виплат, що були нараховані у грудні 2015 року, але припадають і на місяці 2016 року. Такі виплати мали бути оподатковані за ставками ЄСВ, що діяли на момент нарахування.

Таким чином, за відпускними, що нараховані у грудні 2015 року, але припадають на січень 2016 року, за декретними, що нараховані у грудні 2015 року, але припадають і на місяці 2016 року, жодні перерахунки сум нарахованого тоді ЄСВ (36,3 %, 3,6 %, 32,3 % і 2 % відповідно) здійснювати не потрібно.

Інформація для обкладення ЄСВ великих зарплат. Застосування максимальної бази нарахування ЄСВ за кожен місяць здійснюється окремо. Згідно з нормами п.п. 2 п. 3 розд. IV Інструкції № 449 застосування максимальної бази для нарахування ЄСВ до виплат, період яких більше одного місяця (лікарняні, допомога по вагітності та пологах, відпускні), здійснюється окремо за кожен місяць.

Тобто для порівняння з максимальною базою нарахування ЄСВ такі перехідні виплати потрібно умовно віднести до місяця, за який їх нараховано. При цьому майте на увазі, що сума максимальної бази нарахування ЄСВ за грудень 2015 року становила 23426 грн. (17 x 1378 грн.), а за січень 2016 року — 34450 грн. (25 x 1378 грн.).

ПДФО. Для цілей обкладення ПДФО, ставка якого з 1 січня 2016 року виросла з 15 до 18 %, нараховані в січні 2016 року перехідні виплати включаються до місячного оподатковуваного доходу січня і відповідно повинні оподатковуватися за ставкою ПДФО 18 %.

Водночас слід урахувати, що згідно з абз. 3 п.п. 169.4.1 ПКУ, якщо платник податків отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП, і в інших випадках їх оподаткування такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

Тому для тих працівників, які мають право на ПСП, для цілей визначення такого права, а також для цілей визначення правильності суми утриманого ПДФО перехідні виплати (відпускні та декретні) будуть умовно рознесені по тих місяцях, до яких вони належать. У результаті такого перерахунку до місячного оподатковуваного доходу за грудень 2015 року (зарплата + відпускні грудня; зарплата + лікарняні грудня) буде застосовано ПСП, чинну у 2015 році, і ПДФО 15 %. До місячного оподатковуваного доходу за січень 2016 року (відпускні січня + зарплата січня; лікарняні січня + зарплата січня) має бути застосована ПСП, чинна у 2016 році, і ПДФО 18 %.

Для решти працівників, які не користуються ПСП, можна при визначенні ПДФО з їх зарплати та перехідних виплат скористатися положеннями п.п. 169.4.3 ПКУ. Згідно із зазначеним положенням роботодавець має право здійснити перерахунок сум доходів, утриманого податку за будь-який період незалежно від того, має право платник податків на застосування ПСП чи ні. Якщо роботодавець скористається цими положеннями, то ПДФО до доходів, що належать до грудня 2015 року, застосується за ставками 15 %, а до доходів, що належать до січня 2016 року, — за ставкою 18 %.

Окремо скажемо про ситуацію, характерну для бюджетників, — сторнування зарплати за минулий місяць у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Згідно з п. 9 розд. IV Порядку № 435, якщо нарахування зарплати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої зарплати включаються до зарплати місяця, в якому були проведені такі донарахування.

Внесення від’ємних значень сум нарахованої зарплати (доходу) допускається тільки при відображенні сум перерахунків зарплати (доходу), пов’язаних з уточненням кількості відпрацьованого часу у зв’язку з відпусткою, тимчасовою непрацездатністю, та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, нарахованих у попередніх періодах.

Таким чином, бухгалтеру необхідно в цій ситуації відкоригувати суму зарплати за робочі дні, що припадають на період хвороби, за грудень 2015 року і відповідно відкоригувати суму нарахованого ЄСВ як у частині нарахувань (36,3 %), так і в частині утримань (3,6 %). А сума лікарняних, що припадають на період хвороби у грудні 2015 року, що нарахована в січні 2016 року, має бути оподаткована за новими правилами: тільки нарахування ЄСВ «зверху» за ставкою 22 %. Не можна також забувати про необхідність перерахування до бюджету різниці між сумою нарахованої зарплати за період хвороби у грудні 2015 року і сумою оплати перших п’яти днів, що припадають на грудень 2015 року. Так само потрібно буде перерахувати до бюджету різницю між сумою нарахованого ЄСВ (36,3 %) на зарплату за дні хвороби працівника у грудні 2015 року та сумою ЄСВ (22 %), нарахованою на лікарняні, що припадають на грудень 2015 року.

Гарантії працівникам-бійцям

Окремо варто поговорити про «солдатів» установи, організації, підприємств, а саме: про гарантії, які роботодавець повинен був виконувати у 2015 році і які має виконувати у 2016 році. Також розглянемо й податкові наслідки виконання таких гарантій.

Тут історія, як-то кажуть, довга. Почнемо з самого початку…

Спочатку ідея була такою. Роботодавець зобов’язаний був зберегти працівнику-бійцю місце роботи (посаду) і середній заробіток. Причому середній заробіток має бути компенсовано з бюджету. Проте ідея — ідеєю, а її реалізація — це зовсім інше.

У 2014 — 2015 роках ст. 119 КЗпП переписувалася неодноразово. До неї буквально по крихтах вносили зміни, щоб усі бійці, які призвані в особливий період і мають постійне місце роботи, отримали повний пакет гарантій у роботодавця: збереження місця роботи (посади) + компенсацію з бюджету середнього заробітку. Крім того, їм виплачували грошове забезпечення з держбюджету згідно із Законом № 2011.

За фактом середній заробіток нараховував і виплачував роботодавець, а потім уже з держбюджету йому компенсували витрати на його виплату. Причому з названою компенсацією із самого початку не заладилося.

Спочатку дуже довго чекали прийняття відповідного порядку з виплати компенсації — Порядок № 105. Але й він, коли був прийнятий, на жаль, виявився недосконалим. Останніми змінами, унесеними до Порядку № 105 (див. «ОП», 2015, № 22, с. 4), Уряд постарався все виправити — максимально охопити всіх працівників-бійців гарантією зі збереження середнього заробітку та його компенсацією. Нагадаємо: згідно з цими змінами роботодавці одержали можливість компенсувати понесені витрати в розмірі нарахованого середнього заробітку контрактникам (з 8 лютого 2015 року), строковикам (з 11 червня 2015 року) і мобілізованим (з 18 березня 2014 року за 2014 рік).

Як бачите, Порядок № 105 просто не встигав за змінами до ст. 119 КЗпП. А які проблеми виникали з ЄСВ, ПДФО і ВЗ…

Річ у тім, що, вносячи зміни до КЗпП, законодавці не потурбувалися про відповідні зміни до ПКУ й до Закону № 2464. Так, у п.п. «и» п.п. 165.1.1 ПКУ від обкладення ПДФО були звільнені компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Як бачимо, у зазначеній нормі йшлося про звільнення від обкладення ПДФО (і як наслідок, від обкладення ВЗ) суми компенсації в межах середнього заробітку тільки мобілізованих працівників. А ось про строковиків і контрактників — ані слова.

Щодо справляння ЄСВ така сама історія. Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону № 2464 у редакції, що діяла до 01.01.2016 р., ЄСВ не нараховується на виплати і не утримується з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Виходить, що і в цій нормі нічого не було зазначено про звільнення від ЄСВ середнього заробітку, який нараховується працівникам-контрактникам і працівникам-строковикам.

Звичайно, складалася абсолютно нелогічна ситуація: механізми нарахування середнього заробітку працівникам-контрактникам і працівникам-строковикам та компенсації його з бюджету такі самі, як і середнього заробітку мобілізованих працівників, а порядок оподаткування — різний.

Мабуть, розуміючи цей недогляд, законодавці Законом № 909 внесли зміни до положень ч. 7 ст. 7 Закону № 2464. Ці положення тепер виглядають так:

«Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану.»

Таким чином, виходить, що на середній заробіток мобілізованих працівників, працівників-строковиків і працівників-контрактників, який компенсується з бюджету, ЄСВ не нараховується та не утримується.

Одразу виникає запитання: а навіщо зазначати в цьому положенні утримання ЄСВ, якщо з 1 січня 2016 року їх немає?

Судячи з усього, зміни, які законодавці внесли Законом № 909 до ч. 7 ст. 7 Закону № 2464, було спрямовано на звільнення від сплати ЄСВ як у частині нарахувань, так в частині утримань середнього заробітку працівників-контрактників, працівників-строковиків, що нарахований у 2015 році та підлягає компенсації. Вочевидь, у роботодавців працівників-строковиків і працівників-контрактників з’явилася можливість повернути сплачений ЄСВ як у частини нарахувань, так і в частині утримань з їх середнього заробітку.

На жаль, як завжди, законодавці не потрудилися внести відповідну зміну й до п.п. «и» п.п. 165.1.1 ПКУ. У ньому, як було зазначено, звільнення від обкладення ЄСВ суми компенсації середнього заробітку мобілізованих працівників так і залишилося. Дуже сподіваємося, що фіскали не підходитимуть формально до цього питання та все ж роз’яснять позитивно, що від ПДФО (і відповідно ВЗ) звільнені не тільки суми компенсації середнього заробітку мобілізованих працівників, а й працівників-контрактників та працівників-строковиків.

Отже, практично всі норми щодо працівників-бійців погоджено, але нас наздогнало неземне рішення чиновників.

У 2016 рік ми вступили з оновленими ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП (зміни внесено Законом № 911). Що підготував законодавець у 2016 році?

Вступати у 2016 рік стосовно працівників-бійців ми планували з одними змінами, а за фактом вийшли абсолютно інші. Спочатку хотіли, щоб роботодавці з 1 січня 2016 року для працівників-бійців зберігали тільки робоче місце (посаду), а середній заробіток — ні. При цьому працівники-бійці, як і у 2015 році, повинні були отримувати грошове забезпечення як військовослужбовці — за рахунок коштів держбюджету.

Проте згідно зі зміненою редакцією ст. 119 КЗпП роботодавці зобов’язані зберігати працівникам-бійцям як робоче місце (посаду), так і середній заробіток. Проте з 01.01.2016 р. ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП більше не містять згадок про компенсацію з держбюджету роботодавцям витрат на виплату середнього заробітку «солдатам» установ.

Свідоме це упущення чи банальний недогляд? Поки що уточнень із цього приводу немає. Підкреслимо: у чинній редакції Закону про Держбюджет-2016 не передбачено виплат на компенсацію витрат, понесених роботодавцями у зв’язку зі збереженням за працівниками-бійцями середнього заробітку. Тому вважаємо, що

з 1 січня 2016 року роботодавці продовжують зберігати робоче місце (посаду) працівнику-бійцю і середній заробіток. Але компенсувати середній заробіток, нарахований починаючи з січня 2016 року, роботодавцям не будуть.

Крім того, і у 2016 році працівникам-бійцям виплачуватимуть грошове забезпечення за рахунок коштів держбюджету. Такий припис з посиланням на Закон № 2011 тепер прямо зафіксовано в ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП.

Тому констатуємо: відповідно до ст. 119 КЗпП з 01.01.2016 р. гарантії для працівників-бійців, по суті, залишилися незмінними: у роботодавця їм зберігають місце роботи (посаду) і середній заробіток, а за місцем служби виплачують грошове забезпечення. Очевидно, «втратили» саме роботодавці — їм тепер не компенсуватимуть витрати на виплату середнього заробітку «солдатам» установ.

Що стосується кола осіб, стосовно яких мають бути виконані зазначені вище гарантії, то тут усе залишилося без змін. Отже, роботодавець (підприємство, установа, організація, фермерське господарство, сільськогосподарський виробничий кооператив незалежно від підпорядкування та форми власності, фізичні особи — підприємці) зберігає місце роботи та середній заробіток за:

— працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийнятими на військову службу за контрактом, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує нацбезпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану — на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації;

— працівниками, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, і які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, на строк дії контракту.

Також пам’ятайте: у ч. 5 ст. 119 КЗпП застережено особливі періоди, протягом яких роботодавець зобов’язаний зберігати гарантії, передбачені ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП.

А як така зміна ст. 119 КЗпП вплине на оподаткування середнього заробітку? Як ми вже зазначали, у чинних нормах ПКУ і Закону про ЄСВ ідеться про звільнення від оподаткування середнього заробітку, що підлягає компенсації. Оскільки за фактом середній заробіток працівникам-бійцям не компенсується, то він обкладається «зверху» — ЄСВ (22 %), «знизу» — ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %). Ось такі вийшли наслідки зміни норми ст. 119 КЗпП з 1 січня 2016 року.

Добові для госпрозрахункових підприємств

Госпрозрахункові підприємства у витратах на відрядження не так обмежені, як бюджетники. Вони можуть установлювати добові на час відрядження в необмеженому розмірі. Але тільки певна частина добових звільнена від оподаткування. Так, для відряджень у межах України звільняються від оподаткування добові в розмірі не більше 0,2 розміру МЗП, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, із розрахунку на кожен день такого відрядження; для закордонних відряджень — не більше 0,75 розміру МЗП, установленої на 1 січня податкового (звітного) року, із розрахунку на кожен день такого відрядження.

Наведемо максимальний розмір добових для працівників госпрозрахункових підприємств у 2016 році, повз якого «пройдуть» ПДФО і ВЗ:

Для відряджень

Розмір добових, що не підлягають оподаткуванню, грн.

У межах України

275,60

За кордон

1033,50

Хвиля скорочень штатів-2016: кого торкнеться

У 2016 році тенденція останніх двох років зі скорочення штатів у бюджетному секторі зберігається. Звідки такі відомості? Спочатку давайте поглянемо на п. 5 Прикінцевих положень Закону № 911, в якому Уряду дано доручення: переглянути типові та примірні штати бюджетних установ з метою скорочення керівного, адміністративного, управлінського, господарсько-обслуговуючого персоналу, водіїв, працівників, які обслуговують громадські будівлі, мінімум на 10 %. На це завдання КМУ відведено 3 місяці з моменту набуття чинності Законом № 911, а саме з 1 січня 2016 року.

Це означає, що КМУ має право переглянути типові (примірні) штати будь-якої бюджетної установи або дати таке завдання відомству, відповідальному за затвердження типових (примірних) штатів у певній бюджетній сфері. Якщо, на думку Уряду, якісь посади виявляться «зайвими», то їх виключать з типових (примірних) штатів.

Зауважимо, що доручення, видане Уряду згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону № 911, стосується абсолютно всіх бюджетних установ (див. визначення такого терміна в п. 12 ч. 1 ст. 2 БКУ). Але на цьому законодавець не поставив крапку і акцентує увагу на скороченнях працівників у сфері освіти.

Основний удар припаде на загальноосвітні навчальні заклади. Так, обласним держадміністраціям, Київській міській держадміністрації, органам місцевого самоврядування доручено провести скорочення працівників загальноосвітніх навчальних закладів мінімум на 10 %. Не потраплять під скорочення в межах цього припису тільки педпрацівники ( п.п. 4 п. 6 Прикінцевих положень Закону № 911).

Але й на долю педпрацівників може випасти випробування скороченням. У п. 4 Прикінцевих положень Закону № 911 вказано: з 01.09.2016 р. фінансування загальноосвітніх навчальних закладів (крім закладів початкової школи), кількість учнів у яких становить менше 25 осіб, за рахунок освітньої субвенції не здійснюється. Крім того, у 2016 році тривають заходи щодо оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема шляхом об’єднання малокомплектних шкіл ( п.п. 5 п. 6 Прикінцевих положень Закону № 911). У результаті таких оптимізаційних процесів окремі педпрацівники можуть виявитися незатребуваними. Отже, у цьому випадку скорочення педколективу не уникнути. При цьому не факт, що управління освіти зможуть їх працевлаштувати в порядку переведення…

Модернізація чекає й мережу професійно-технічних і вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації — їх збираються укрупнювати. Це знову ж таки може призвести до скорочення чисельності працівників. І якщо в Законі № 911 безпосередньо про такий наслідок не згадується, то у ст. 27 Закону про Держбюджет-2016 прямо застерігається. Проте там установлено бар’єр у скороченні персоналу — не більше 10 % щороку впродовж 2016 — 2018 років.

Пам’ятайте! Звільнення у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників ( п. 1 ст. 40 КЗпП) — особлива процедура, до проведення якої трудове законодавство висуває низку вимог. Зокрема, роботодавець зобов’язаний попередити працівника про таке звільнення не пізніше ніж за 2 місяці до звільнення ( ст. 492 КЗпП). Провести процедуру скорочення персоналу допоможе стаття в «ОП», 2014, № 10, с. 22.

Використані документи та скорочення

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про Держбюджет-2016 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII.

Закон № 909Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 р. № 909-VIII.

Закон № 911 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р. № 911-VIII.

Закон про індексацію — Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII (у редакції Закону України від 06.02.2003 р. № 491-IV).

Закон № 2464Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон № 1768 — Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 01.06.2000 р. № 1768-III.

Закон про дошкільну освіту — Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-III.

Закон про пенсійне страхуванняЗакон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Закон № 1788Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-ХІІ.

Закон № 2011Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 р. № 2011-ХII.

Постанова № 1013 — постанова КМУ «Про впорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 р. № 1013.

Порядок № 1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078.

Порядок № 105 — Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям, затверджений постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 105.

Порядок № 435Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435.

Інструкція № 449 — Інструкція про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.

ВЗ — військовий збір.

МЗП — мінімальна заробітна плата.

ПМ — прожитковий мінімум.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ПСП — податкова соціальна пільга.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ЦПД — цивільно-правовий договір.

соціально-економічні показники, податкові показники додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті