<…>
Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок), середньоденна заробітна плата для призначення допомоги по вагітності та пологах обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (доходу), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок), на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
Водночас частиною другою статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105 (далі — Закон) та абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на час настання страхового випадку.
Крім того, згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 19 Закону та абзацом третім пункту 29 Порядку якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, застрахована особа має страховий стаж менше 6 місяців, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах визначається виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.
При цьому пунктом 4 Порядку передбачено, що середньоденна заробітна плата (дохід) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів, що становить 30,44.
У разі коли середня заробітна плата визначається з розміру мінімальної заробітної плати, двократного розміру мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата також обчислюється шляхом ділення цих показників на середньомісячну кількість календарних днів (пункт 5 Порядку).
Слід зауважити, що внаслідок застосування для розрахунку виплат середньомісячної кількості календарних днів, у повних місяцях відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, які містять 31 календарний день, сума допомоги по вагітності та пологах, розрахована з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, двократного розміру мінімальної заробітної плати, буде перевищувати верхню межу зазначених обмежувальних показників. У місяцях з кількістю календарних днів 30 (28 або 29 — у лютому) сума допомоги по вагітності та пологах, розрахована з розміру мінімальної заробітної плати, буде меншою, ніж цей розмір, встановлений на час настання страхового випадку.
Так, у прикладі 4 розділу ІІІ «Для розрахунку виплат для призначення допомоги по вагітності та пологах, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця» Прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Приклади), затверджених наказом Мінсоцполітики від 21.10.2015 р. № 1022, розміщених на сайті Міністерства соціальної політики у рубриці «Нормативна база, 2015 рік», наведено алгоритм застосування обмеження допомоги по вагітності та пологах максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску. Відповідно до прикладу в повних місяцях періоду відпустки по вагітності та пологах, тривалість яких становить 31 календарний день (жовтень, грудень), розрахована сума виплати перевищує розмір встановленої в останньому місяці розрахункового періоду (серпень-2015) максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, і сума допомоги по вагітності та пологах в цих місяцях обмежується вищезазначеною величиною (20706,00 грн). Відповідно зменшується загальна сума страхових виплат.
Прикладом передбачено, що аналогічний алгоритм застосовується, зокрема, при виконанні вимог абзацу третього пункту 29 Порядку, тобто для забезпечення застосування до суми страхової виплати як обмеження двократним розміром мінімальної заробітної плати, так і забезпечення її розміру в розрахунку на місяць не меншому за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Звертаємо увагу, що Закон та Порядок не містять уточнень щодо суми допомоги у розрахунку на місяць в залежності від режиму роботи застрахованої особи. Таким чином, особі, яка працює на умовах неповного робочого часу, допомога по вагітності та пологах обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок, але така допомога в розрахунку на місяць має бути не меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений у місяці настання страхового випадку.
Отже, якщо нарахована сума допомоги у розрахунку на місяць є меншою за розмір мінімальної заробітної плати (у прикладі, наведеному у листі, це червень), то необхідно здійснити у цьому місяці доплату до зазначеної суми та відповідно збільшити загальну суму допомоги по вагітності та пологах.
Директор Департаменту соціального страхування та партнерства О. Савенко
Коментар редакції
Особливості розрахунку декретних по-українськи
Питання, порушені в листі, що коментується, ми вже розглядали на сторінках нашого видання (див. матеріал нашого фахівця «Зрізаємо» і «дотягуємо»: нюанси розрахунку допомог із соцстраху» // «ОП», 2015, № 21, с. 23 та матеріал фахівця Мінсоцполітики С. Димитренко «Розраховуємо лікарняні та декретні: правила обмеження» // «ОП», 2016, № 4, с. 12).
Зокрема, йдеться про сумові обмеження допомоги по вагітності та пологах.
Так, згідно з п. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФСС з ТВП), але не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, установленої на час настання страхового випадку.
Крім того, у разі, якщо застраховані особи, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, мають страховий стаж менше шести місяців, вони мають право на матеріальне забезпечення (допомогу по вагітності та пологах) виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачувалися страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної зарплати та не менше за розмір мінімальної зарплати, установленої законом у місяці настання страхового випадку (п. 4 ст. 19 Закону № 1105).
Як бачимо, чинним законодавством щодо суми допомоги по вагітності та пологах установлено верхні і нижні межі.
У наведених вище нормах ми виділили саме нижні межі суми допомоги по вагітності та пологах. Чому так? Річ у тім, що, як засвідчують дзвінки читачів у нашу редакцію, з верхніми межами перевіряючі (фахівці ФСС з ТВП) цілком згодні, а от із нижніми межами, коли допомогу по вагітності та пологах у розрахунку на місяць потрібно «дотягувати» до суми мінімальної зарплати, установленої в місяці настання права на декретну відпустку, ніяк не примиряться. Більше того, за результатами проведених перевірок фахівці ФСС з ТВП наполягають на тому, що таке «дотягування» є незаконним.
Щоб прояснити це питання, ми звернулися до фахівців Мінсоцполітики з офіційним запитом. Звертаємо увагу: п. 4 постанови КМУ «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 26.09.2001 р. № 1266 Мінсоцполітики надано право давати роз’яснення щодо застосування Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням. Тому офіційна відповідь Мінсоцполітики у вирішенні цього питання є дуже важливою.
Ніщо так красномовно не підтверджує якусь тезу, як числовий приклад. Тому і запит до Мінсоцполітики ми супроводили числовим прикладом.
Отже, запит:
«Застрахована особа працює в режимі неповного робочого часу. З 20 травня 2016 року у неї настало право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Оскільки сума середньоденної заробітної плати, розрахованої виходячи з виплат, фактично нарахованих застрахованій особі в розрахунковому періоді (32,85 грн.), виявилася нижчою за середньоденну суму зарплати, розрахованої виходячи з мінімальної зарплати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку (47,63 грн. (1450,00 грн. : 30,44)), розрахунок допомоги проводився виходячи з суми середньоденної мінімальної зарплати (47,63 грн.).
Після розподілу суми допомоги по вагітності та пологах за місяцями, на які припадають дні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами з’ясувалося, що її сума у розрахунку на місяць у червні 2016 року (1428,90 грн. (47,63 грн. x 30 к. дн.)) нижча за суму мінімальної зарплати, установленої законом у місяці настання страхового випадку (1450,00 грн.).
Яку суму допомоги по вагітності та пологах має бути нараховано і виплачено працівниці за червень 2016 року: фактично розраховану виходячи з середньоденної заробітної плати (1428,90 грн.) чи в сумі не менше розміру мінімальної зарплати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку (1450,00 грн.)?»
Відповідь фахівців Мінсоцполітики, на наш погляд, цілком очікувана і, що найголовніше, повністю відповідає чинному законодавству: у разі якщо сума допомоги по вагітності та пологах в одному з повних місяців перебування в декретній відпустці виявиться меншою за розмір мінімальної зарплати (у нашому прикладі це червень 2016 року — 1428,90 грн.), то за цей місяць ми повинні нарахувати працівниці допомогу в сумі, що дорівнює мінімальній зарплаті (1450,00 грн.). Що, зрозуміло, збільшить загальну суму допомоги по вагітності та пологах, на відміну від тієї, яку б ми отримали шляхом прямого перемножування середньоденної мінімальної зарплати 47,63 грн. на 126 к. дн. відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Як кажуть, «правила гри» для розрахунку допомог з ФСС з ТВП мають бути однаковими: якщо «зрізаємо», то «зрізаємо», якщо «дотягуємо», то «дотягуємо». А не як заманеться перевіряючим: «там граємо — там не граємо», і все тому, що сума допомоги виходить менша.
Сподіваємося, лист, що коментується, посприяє зміні позиції перевіряючих з ФСС з ТВП у необхідності «дотягування» допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць до розміру мінімальної зарплати та остаточно переконає їх у законності таких дій.
Тетяна РУДА, головний редактор
