(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 18/1
  • № 18
  • № 17
  • № 16/1
  • № 16
  • № 15
  • № 14/1
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
11/16
Оплата праці
Оплата праці
Жовтень , 2016/№ 19

Щорічна відпустка педагога + соцвідпустка на дітей: комбінувати не заборонено

У викладача коледжу є двоє дітей 2002 і 2007 років народження. Вона приступила до роботи після відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років у 2010 році. З 2012 року жінка розлучена, батько не бере участі у вихованні дітей, але сплачує аліменти (нерегулярно). Якої тривалості цій працівниці може бути надана соцвідпустка на дітей — 10 чи 17 календарних днів? Чи має вона право скористатися соцвідпусткою на дітей за умови, що вказана відпустка разом із щорічною відпусткою як викладачу перевищить законодавчо установлений обмежувач тривалості відпустки у 59 календарних днів?

Для початку з’ясуємо тривалість соцвідпустки на дітей згідно зі ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504), на яку має право викладач у наведеній ситуації.

У 2010 році працівниця повернулась до роботи після соцвідпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Тобто у 2010 році вона уже відпрацювала певний час, а тому за цей рік вона отримала право на соцвідпустку на дітей за підставою «жінка, яка працює і має двох дітей віком до 15 років» тривалістю 10 календарних днів. За 2011 рік жінка також набула права на соцвідпустку на дітей тривалістю 10 календарних днів за умови, що вона відпрацювала у цьому році хоча б один день.

За обставин, викладених у запитанні, у 2012 році жінка розлучилася та батько дітей не бере участі у їх вихованні, хоча і сплачує аліменти. Для цілей визначення права жінки на соцвідпустку на дітей як одинокої матері факт сплати аліментів батьком значення не має, а головним тут є відсутність участі батька саме у вихованні дітей (лист Мінсоцполітики від 25.02.2015 р. № 76/13/116-15).

Тому якщо жінка зможе надати за місцем роботи документи, що підтверджують відсутність участі батька у вихованні дітей з 2012 року, то за 2012 — 2016 роки вона отримає право на соцвідпустку на дітей за двома підставами: «жінка, яка працює і має двох дітей віком до 15 років» і «жінка, яка працює і є одинокою матір’ю». У такому разі за 2012 — 2016 роки викладачу мала надаватися соцвідпустка на дітей тривалістю 17 календарних днів.

Зауважимо і про документи, які можуть підтверджувати відсутність участі батька у вихованні дитини. Одразу відзначимо, що на нормативно-правовому рівні «пакет» таких документів не визначено.

На думку Мінсоцполітики (див. листи від 25.02.2015 р. № 76/13/116-15, від 19.05.2009 р. № 5565/0/14-09/13), документами про відсутність участі батька у вихованні дитини можуть бути: рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав; рішення органів опіки та піклування або суду щодо участі батька у вихованні дитини; ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів; акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини; довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.

При цьому Мінпраці у листі від 14.04.2008 р. № 235/0/15-08/13 наголошує: пред’явлення лише довідки з ЖЕКу про те, що дитина проживає разом з матір’ю, не дає достатніх підстав стверджувати, що батько не бере участі у її вихованні.

У цілому, на нашу думку, за наведених обставин «залізними» аргументами про відсутність участі батька у вихованні дитини є рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішення органів опіки та піклування або суду щодо відсутності участі батька у вихованні дитини.

При цьому чинним законодавством не визначено строку давності, після якого працівник втрачає право на соцвідпустки на дітей. Якщо він з якихось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за попередній рік чи за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення (незалежно від підстав) йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки (лист Мінсоцполітики від 24.03.2015 р. № 4053/0/14-15/18).

Тобто жінка може скористатися соцвідпусткою на дітей за 2010 — 2016 роки (з 2012 року за двома підставами у разі надання за місцем роботи необхідних документів) або отримати за них грошову компенсацію при звільненні.

Тепер стосовно обмеження тривалості відпусток, про яке йдеться у ч. 3 ст. 10 Закону № 504: «Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів».

Дійсно, у підсумку кількість календарних днів щорічної відпустки викладача коледжу як педагога (56 календарних днів, див. додаток до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 14.04.97 р. № 346) і соцвідпустки на дітей (за однією підставою — 10 календарних днів, за двома підставами — 17 календарних днів) перевищує законодавчо установлену тривалість відпустки у 59 календарних днів.

Проте підкреслимо, що у нормі ч. 3 ст. 10 Закону № 504 при визначенні «відпускного» максимуму мова йде про обмеження тривалості саме щорічних відпусток. Разом із тим додаткова відпустка на дітей, передбачена ст. 19 Закону № 504, віднесена до виду соціальних відпусток (ст. 4 Закону № 504).

Увага! Дні соцвідпустки на дітей не враховують при підрахунку максимальної тривалості щорічних відпусток.

Закріпляється такий підхід і нормою ч. 7 ст. 20 Закону № 504: «Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи, надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 цього Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами». Виходить, працівниця може реалізувати право на соцвідпустку на дітей за ст. 19 Закону № 504 незалежно від того, яким нормативним документом визначено право на щорічну відпустку та тривалість цієї відпустки.

Висновок: За 2010 — 2011 роки викладач має право на соцвідпустку на дітей тривалістю 10 календарних днів, а за 2012 — 2016 роки — тривалістю 17 календарних днів (за умови надання документів, що підтверджують відсутність участі батька у вихованні дітей). Право на ці відпустки «не згорає», а тому працівниця може скористатися днями соцвідпустки на дітей у період, погоджений із роботодавцем, а ось отримати грошову компенсацію за невикористані дні цієї відпустки викладач зможе лише при звільненні*.

При цьому працівниця може скористатися щорічною відпусткою тривалістю 56 календарних днів і соцвідпусткою на дітей повної тривалості, оскільки дні вказаної соцвідпустки не враховують при визначенні законодавчо установленого максимуму із тривалості щорічної відпустки.

* Це відзначив фахівець Мінсоцполітики в «ОП», 2014, № 22, с. 27.

щорічна відпустка, педагог, соціальна відпустка, відпустка на дітей, комбінування додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті