ДОПЛАТА ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ В ОКРЕМИХ «КУЛЬТУРНИХ» ЗАКЛАДАХ: З СІЧНЯ-2017 — ІЗ ЗАГАЛЬНОГО ФОНДУ
Постановою КМУ від 16.03.2017 р. № 150 Уряд змінив джерело фінансування для доплати за вислугу років працівникам державних та комунальних клубних закладів, парків культури і відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів (далі — окремі заклади культури).
Нагадаємо: з 01.01.2016 р. згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 р. № 1026 доплата за вислугу років могла бути встановлена працівникам, які обіймають посади, зазначені в додатку до цієї постанови, за наявності необхідного стажу роботи. Проте виплачувалася така доплата за рахунок коштів спеціального фонду, коштів, отриманих від господарської діяльності, та інших не заборонених законодавством джерел (п. 3 постанови № 1026). З реалізацією цієї норми на практиці й була головна проблема.
Згідно з правками, унесеними постановою № 150, тепер у п. 3 постанови № 1026 зазначено: доплата за вислугу років працівникам окремих закладів культури виплачується в межах фонду оплати праці працівників, затвердженого на відповідний рік.
Постанова № 150 набула чинності 22.03.2017 р., проте застосовується з 01.01.2017 р. Це означає, що доплату за вислугу років працівникам окремих закладів культури з 1 січня 2017 року виплачують за рахунок загального фонду кошторису відповідного закладу.
НОВІ УМОВИ ОПЛАТИ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ
Наказом Мінсоцполітики від 22.03.2017 р. № 447 упорядковано умови оплати праці працівників державної служби зайнятості. Зокрема:
— у новій редакції викладено схеми посадових окладів працівників Державної служби зайнятості (Центрального апарату), Центру зайнятості АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості, районних, міських, районних у містах і міськрайонних центрів зайнятості, їх філій (додатки 1 — 4 до наказу № 447). Наприклад, новий оклад провідного спеціаліста з питань зайнятості районного центру зайнятості становить 4250 грн. (за «старими» умовами — 1723 грн.);
— керівникам надано право в межах затвердженого фонду оплати праці встановлювати надбавку за інтенсивність праці — до 50 % посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи та порушення трудової дисципліни надбавка скасовується або її розмір зменшується (за «старими» умовами працівники могли претендувати на дві надбавки (у розмірі до 50 % окладу з урахуванням надбавки за вислугу років): надбавку за високі досягнення у праці і надбавку за особливий характер роботи та інтенсивність праці);
— новими умовами не передбачено встановлення працівникам надбавок за знання та використання в роботі іноземної мови; за почесне звання «заслужений»; доплати за науковий ступінь кандидата або доктора наук.
Наказ № 447 набув чинності 31.03.2017 р. З цієї ж дати документ-попередник (наказ Мінсоцполітики від 16.12.2014 р. № 1043) втратив чинність.
НЕПРОВЕДЕННЯ КОРИГУВАННЯ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ — ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА
У листі від 27.10.2016 р. № 1491/13/8416 Мінсоцполітики нагадало про виконання роботодавцями норм «коригувального» п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. Так, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колдоговорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, уключаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої зарплати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Коефіцієнт, на який необхідно прокоригувати виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, розраховується шляхом ділення окладу (тарифної ставки), установленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку) до підвищення.
Мінсоцполітики водночас підкреслює: коригування середньої зарплати проводиться в разі, якщо останнє підвищення посадового окладу працівника відбулося в розрахунковому періоді.
При цьому коригування не проводиться в разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) окремим працівникам у зв’язку з присвоєнням вищого розряду; переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо.
На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати і всіх інших виплат проводиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Порядком № 100 передбачено можливість зменшення коефіцієнта коригування. Наказ про зменшення коефіцієнта коригування для всіх працівників підприємства погоджують з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Проте, на думку Міністерства, непроведення коригування середньої заробітної плати взагалі є порушенням законодавства про працю.
Нагадаємо: працівникам бюджетних установ та організацій коригування середнього заробітку проводять в обов’язковому порядку.
