(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 6/1
  • № 6
  • № 5
  • № 4/1
  • № 4
  • № 3
  • № 2/1
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
11/13
Оплата праці
Оплата праці
Квітень , 2017/№ 7

Якщо в робочому році — відпустка «за свій рахунок»: як визначити «зароблені» дні щорічної відпустки

В установі працює працівниця, яка за повністю відпрацьований робочий рік має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні та щорічну додаткову відпустку за роботу в умовах ненормованого робочого дня тривалістю 4 календарні дні (згідно з колективним договором). За перший і другий робочі роки щорічні відпустки використані нею в повному обсязі. На третій робочий рік цієї працівниці (з 01.02.2017 р. по 31.01.2018 р.) припадає відпустка без збереження зарплати у зв’язку з сімейними обставинами тривалістю 15 календарних днів (з 07.03.2017 р. по 21.03.2017 р.). Чи включається відпустка без збереження зарплати до стажу для надання щорічних основної відпустки та додаткової відпустки за роботу в умовах ненормованого робочого дня? Скільки днів таких щорічних відпусток підлягають грошовій компенсації при звільненні працівниці 21.04.2017 р.?

Спочатку розглянемо, чи включається період відпустки без збереження зарплати «за сімейними обставинами» до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку і щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день.

Стаж для щорічної основної відпустки. Періоди роботи, що включаються до стажу для надання щорічної основної відпустки, наведені в ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504/96). Серед таких періодів роботи зазначено: час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася зарплата згідно зі ст. 25 і 26 Закону № 504/96. Виняток становить період відпустки без збереження зарплати для догляду за дитиною до досягнення нею 6 років; за дитиною, хворою на цукровий діабет I типу (інсулінозалежною), до досягнення нею 16 років; за дитиною з установленою категорією «дитина-інвалід підгрупи А» до досягнення нею 18 років.

Важливо! Період відпустки без збереження зарплати (15 календарних днів), наданий за погодженням з адміністрацією установи, уключається до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Виходить, що в цьому випадку відпустка без збереження зарплати не вплине на тривалість щорічної основної відпустки.

У ситуації, викладеній у запитанні, працівник звільняється до закінчення робочого року, за який йому надається щорічна основна відпустка. Отже, майте на увазі: кількість днів цієї відпустки, що підлягають грошовій компенсації при звільненні, визначається розрахунковим шляхом — пропорційно відпрацьованому часу з дати початку третього робочого року по дату звільнення (розрахунки див. у таблиці).

Стаж для щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день. Додаткова відпустка за особливий характер праці надається, зокрема, працівникам з ненормованим робочим днем тривалістю до 7 календарних днів ( п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 504/96). Список професій та посад, за якими встановлено ненормований робочий день, а також конкретну тривалість цієї щорічної додаткової відпустки залежно від зайнятості працівника в таких умовах праці (у межах максимально допустимої) прописують у колективному договорі ( ч. 2 ст. 8 Закону № 504/96, пп. 3 і 7 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7).

У цьому питанні зазначено, що згідно з колективним договором тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день за посадою, яку займає працівник, становить 4 календарні дні. Така тривалість зазначеної відпустки належить працівнику, якщо він відпрацює в умовах ненормованого робочого дня весь робочий рік.

При цьому в п. 8 вищезазначених Рекомендацій прописано: «Додаткова відпустка за ненормований робочий день надається пропорційно часу, відпрацьованому на роботі, посаді, що дають право на цю відпустку». При цьому в ч. 2 ст. 9 Закону № 504/96 зазначені періоди роботи, що включаються до стажу для надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці (у тому числі й за роботу в умовах ненормованого робочого дня). Цими періодами є:

— час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії чи посади;

— час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами праці та за особливий характер праці;

— час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Виходить, що у працівника виникає право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день, якщо він працював у таких умовах не менше половини тривалості робочого дня, установленої за його посадою. Перебуваючи у відпустці без збереження зарплати, працівник не задіяний у виконанні роботи в умовах ненормованого робочого дня. Винятків для відпустки «за свій рахунок» нормами не передбачено.

Увага! Відпустку без збереження зарплати не включають до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день.

Отже, тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день за робочий рік, на який припала відпустка без збереження зарплати, визначають розрахунковим шляхом — пропорційно дням, фактично відпрацьованим в умовам ненормованого робочого дня (див. таблицю нижче). Зауважимо, що зрештою перебування працівника у відпустці «за свій рахунок» може призвести до зменшення тривалості зазначеної відпустки.

Кількість днів щорічної відпустки, що підлягають компенсації при звільненні. З визначенням стажу для надання щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день у разі, якщо на робочий рік припадає відпустка без збереження зарплати, визначилися. Далі в таблиці розрахуємо кількість календарних днів щорічної відпустки, що підлягають грошовій компенсації при звільненні працівника, про якого йдеться в цій ситуації.

Розрахунок календарних днів щорічної відпустки, що підлягають грошовій компенсації при звільненні

Щорічна основна відпустка

Щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день

1. Визначаємо кількість днів у періоді з дати початку третього робочого року по дату звільнення (з 01.02.2017 р. по 21.04.2017 р.), що зараховуються до стажу, який дає право на відповідну відпустку:

— лютий — 28 к. дн.;

— березень — 30 к. дн. (31 - 1свято — 8 Березня);

— квітень — 20 к. дн. (21 - 1 свято — Пасха).

Разом: 78 к. дн.

— лютий — 20 роб. дн.*;

— березень — 12 роб. дн.**;

— квітень — 14 роб. дн.

Разом: 46 роб. дн.

* Тут і далі кількість робочих днів при п’ятиденному 40-годинному робочому тижні з вихідними днями в суботу та неділю і однакової тривалості робочих днів протягом тижня.

** Без урахування робочих днів, на які припав період відпустки без збереження зарплати (з 07.03.2017 р. по 21.03.2017 р.).

2. Розраховуємо кількість днів відповідної щорічної відпустки, що припадають на один день року:

24 : (365 - 11) = 0,0677966 (к. дн.),

4 : 250 = 0,016 (к. дн.),

де 24 — тривалість щорічної основної відпустки, що належить працівнику за повністю відпрацьований робочий рік;

4 — повна тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день, яка належить згідно з колективним договором працівнику за цією посадою за повністю відпрацьований у таких умовах робочий рік;

365 — кількість календарних днів року. За основу беремо повний третій робочий рік працівника;

11 — кількість святкових і неробочих днів ( ст. 73 КЗпП), що припали на повний третій робочий рік працівника;

250 — кількість робочих днів при п’ятиденному 40-годинному робочому тижні з вихідними днями в суботу і неділю та однакової тривалості робочих днів протягом тижня за повний третій робочий рік працівника (з 01.02.2017 р. по 31.01.2018 р.)

3. Визначаємо кількість днів відповідної щорічної відпустки, що підлягають грошовій компенсації при звільненні:

78 х 0,0677966 = 5,2881 ≈ 5 (к. дн.)

46 х 0,016 = 0,736 ≈ 1 (к. дн.)

Таким чином, при звільненні працівнику має бути виплачено грошову компенсацію за 6 невикористаних календарних днів щорічної відпустки.

Висновок: Період відпустки без збереження зарплати за підставою ст. 26 Закону № 504/96 включається до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, але не включається до стажу, який дає право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день.

щорічна основна відпустка, ненормований робочий день, додаткова відпустка, відпустка за свій рахунок, відпустка без збереження зарплати додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті