Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо фінансової відповідальності за порушення законодавства про працю, які вчинені як до, так і після 01.01.2015 р.

Державна служба України з питань праці
Оплата праці Квітень, 2017/№ 8
В обраному У обране
Друк
Лист від 04.01.2017 р. № 57/4.1/4.1-ДП-17

Статтею 265 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) в редакції, що діє з 01.01.2017 р., передбачена відповідальність юридичних та фізичних осіб — підприємців у вигляді штрафу в разі:

— фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

— порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

— недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

— недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», — у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

— недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

— вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, — у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

— порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим — сьомим цієї частини, — у розмірі мінімальної заробітної плати.

Зазначені штрафи є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених гл. 27 Господарського кодексу України.

Оскільки фінансова відповідальність за порушення законодавства про працю встановлена з 01.01.2015 р., штрафні санкції можуть бути застосовані за правопорушення, вчинені після набуття чинності змінами, внесеними до ст. 265 КЗпП, або правопорушення, які були вчинені раніше, але є триваючими.

Додатково повідомляємо, що штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, накладаються у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення», <…> за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 02.02.2016 р. № 67 «Про затвердження форми постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Державної служби України з питань праці».

Заступник директора департаменту О. Коновалова

Коментар редакції

«Трудові» штрафи: роз’яснює Держпраці

Стаття 265 КЗпП. Про неї практично не писали, і мало хто її читав до 01.01.2015 р. Але після цієї дати ця норма стала мегапопулярною! Чому? Усе просто. З 01.01.2015 р. вона запрацювала в новій редакції і в ній з’явилися положення, що встановлюють фінансову відповідальність роботодавця за порушення трудового законодавства.

Одразу ж зазначимо, що самі «штрафні» положення ст. 265 КЗпП викликають чимало запитань. Тому особливо цікавими для роботодавців є роз’яснення Держпраці щодо їх застосування, наведені вище. Ознайомимося з ними, акцентуючи увагу на головних моментах.

1. Листи Держпраці від 04.01.2017 р. № 54/4.1/4.1-ДП-17 (див. «Щодо відповідальності за порушення законодавства про працю») і від 25.01.2017 р. № 828/4.3/4.1-ДП-17 (див. «Щодо надання працівнику щорічних відпусток»).

Отже, головний висновок листів такий.

Висновок! Розміри штрафів за правопорушення, перелічені в абзацах третьому і восьмому ч. 2 ст. 265 КЗпП, визначаються незалежно від кількості працівників, щодо яких вони вчинені, тривалості порушення і кількості випадків порушень.

У разі виявлення Держпраці:

— порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більше ніж на один місяць, виплата їх не в повному обсязі, роботодавцю загрожує штраф у трикратному розмірі мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення (див. абзац 3 ст. 265 КЗпП). Сьогодні це 9600 грн.;

— порушення інших норм трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим — сьомим ч. 2 ст. 265 КЗпП, застосовується штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати. Сьогодні — 3200 грн.

Причому розмір цих штрафів не залежить від:

(1) кількості працівників, щодо яких вчинено такі правопорушення;

(2) часу, протягом якого тривало правопорушення, і

(3) кількості виявлених порушень у періоді, що перевіряється.

Наприклад, роботодавець виплачував відпускні працівникам не за три дні до початку відпустки, а виплачував їх із запізненням більш ніж на один місяць. У такій ситуації йому загрожує штраф у розмірі 9600 грн. і при цьому не важливо, скільком працівникам було прострочено виплату відпускних (детальніше про це порушення і штрафні санкції за нього читайте в роз’ясненні фахівця Держпраці «Відпускні виплачено не до відпустки, а після — яка відповідальність?»).

А ось розмір штрафів за порушення, перелічені в абзацах другому, четвертому і п’ятому ч. 2 ст. 265 КЗпП, обчислюється кратно кількості працівників, щодо яких вчинено правопорушення.

Припустимо, роботодавець не проводив індексацію заробітної плати працівників. У результаті маємо порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Кількість працівників, яким не нараховувалася індексація, — 20. Розмір штрафу сьогодні становитиме 640000 грн. (20 працівників х десятикратний розмір мінзарплати, установлений на момент виявлення порушення). Як бачимо, розмір штрафу вражає.

2. Лист Держпраці від 04.01.2017 р. № 57/4.1/4.1-ДП-17 (див. «Щодо фінансової відповідальності за порушення законодавства про працю, які вчинені як до, так і після 01.01.2015 р.»).

Почнемо з висновку листа.

Висновок! Штрафні санкції можуть бути застосовані за правопорушення, вчинені після 31.12.2014 р., або правопорушення, вчинені раніше, але які є триваючими.

Вище ми вже зазначали, що фінансову відповідальність за порушення трудового законодавства встановлено з 01.01.2015 р.

До такої відповідальності можуть бути притягнені роботодавці за правопорушення, що були: (1) вчинені починаючи з цієї дати, або (2) вчинені раніше, але є такими, що тривають.

Зауважимо, що чинне законодавство не містить визначення «триваючого» правопорушення. Але, на думку Мін’юсту (див. листи від 01.12.2003 р. № 22-34-1465, від 17.07.2007 р. № 22-14-493), триваючими правопорушеннями є проступки, пов’язані з тривалим, безперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою. Припиняються такі правопорушення або виконанням регламентованих обов’язків, або притягненням винної в невиконанні особи до відповідальності.

Зауважте, дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Так, наприклад, роботодавець затримав виплату зарплати за травень 2014 року. Заборгованість було виплачено в жовтні 2014 року, але компенсація у зв’язку з порушенням строків виплати зарплати не нараховувалася.

У цьому випадку наявне триваюче правопорушення. Адже строків давності за зарплатою немає (компенсація за прострочення виплати зарплата належить до додаткової зарплати) + таке правопорушення не було припинене на 01.01.2015 р. і на сьогодні теж. Отже, роботодавець може бути притягнений до фінансової відповідальності на підставі абзацу восьмого ч. 2 ст. 265 КЗпП. Розмір штрафу дорівнює на сьогодні 3200 грн. (див. лист Держпраці від 19.05.2016 р. № 5548/4/4.3-ДП-16).

Лілія Ушакова, експерт з питань оплати праці

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно