Статтею 265 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) в редакції, що діє з 01.01.2017 р., передбачена відповідальність юридичних та фізичних осіб — підприємців у вигляді штрафу в разі:
— фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
— порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
— недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
— недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», — у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
— недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
— вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, — у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
— порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим — сьомим цієї частини, — у розмірі мінімальної заробітної плати.
Зазначені штрафи є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених гл. 27 Господарського кодексу України.
Оскільки фінансова відповідальність за порушення законодавства про працю встановлена з 01.01.2015 р., штрафні санкції можуть бути застосовані за правопорушення, вчинені після набуття чинності змінами, внесеними до ст. 265 КЗпП, або правопорушення, які були вчинені раніше, але є триваючими.
Додатково повідомляємо, що штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, накладаються у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення», <…> за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 02.02.2016 р. № 67 «Про затвердження форми постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Державної служби України з питань праці».
Заступник директора департаменту О. Коновалова
Коментар редакції
«Трудові» штрафи: роз’яснює Держпраці
Стаття 265 КЗпП. Про неї практично не писали, і мало хто її читав до 01.01.2015 р. Але після цієї дати ця норма стала мегапопулярною! Чому? Усе просто. З 01.01.2015 р. вона запрацювала в новій редакції і в ній з’явилися положення, що встановлюють фінансову відповідальність роботодавця за порушення трудового законодавства.
Одразу ж зазначимо, що самі «штрафні» положення ст. 265 КЗпП викликають чимало запитань. Тому особливо цікавими для роботодавців є роз’яснення Держпраці щодо їх застосування, наведені вище. Ознайомимося з ними, акцентуючи увагу на головних моментах.
1. Листи Держпраці від 04.01.2017 р. № 54/4.1/4.1-ДП-17 (див. «Щодо відповідальності за порушення законодавства про працю») і від 25.01.2017 р. № 828/4.3/4.1-ДП-17 (див. «Щодо надання працівнику щорічних відпусток»).
Отже, головний висновок листів такий.
Висновок! Розміри штрафів за правопорушення, перелічені в абзацах третьому і восьмому ч. 2 ст. 265 КЗпП, визначаються незалежно від кількості працівників, щодо яких вони вчинені, тривалості порушення і кількості випадків порушень.
У разі виявлення Держпраці:
— порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більше ніж на один місяць, виплата їх не в повному обсязі, роботодавцю загрожує штраф у трикратному розмірі мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення (див. абзац 3 ст. 265 КЗпП). Сьогодні це 9600 грн.;
— порушення інших норм трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим — сьомим ч. 2 ст. 265 КЗпП, застосовується штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати. Сьогодні — 3200 грн.
Причому розмір цих штрафів не залежить від:
(1) кількості працівників, щодо яких вчинено такі правопорушення;
(2) часу, протягом якого тривало правопорушення, і
(3) кількості виявлених порушень у періоді, що перевіряється.
Наприклад, роботодавець виплачував відпускні працівникам не за три дні до початку відпустки, а виплачував їх із запізненням більш ніж на один місяць. У такій ситуації йому загрожує штраф у розмірі 9600 грн. і при цьому не важливо, скільком працівникам було прострочено виплату відпускних (детальніше про це порушення і штрафні санкції за нього читайте в роз’ясненні фахівця Держпраці «Відпускні виплачено не до відпустки, а після — яка відповідальність?»).
А ось розмір штрафів за порушення, перелічені в абзацах другому, четвертому і п’ятому ч. 2 ст. 265 КЗпП, обчислюється кратно кількості працівників, щодо яких вчинено правопорушення.
Припустимо, роботодавець не проводив індексацію заробітної плати працівників. У результаті маємо порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Кількість працівників, яким не нараховувалася індексація, — 20. Розмір штрафу сьогодні становитиме 640000 грн. (20 працівників х десятикратний розмір мінзарплати, установлений на момент виявлення порушення). Як бачимо, розмір штрафу вражає.
2. Лист Держпраці від 04.01.2017 р. № 57/4.1/4.1-ДП-17 (див. «Щодо фінансової відповідальності за порушення законодавства про працю, які вчинені як до, так і після 01.01.2015 р.»).
Почнемо з висновку листа.
Висновок! Штрафні санкції можуть бути застосовані за правопорушення, вчинені після 31.12.2014 р., або правопорушення, вчинені раніше, але які є триваючими.
Вище ми вже зазначали, що фінансову відповідальність за порушення трудового законодавства встановлено з 01.01.2015 р.
До такої відповідальності можуть бути притягнені роботодавці за правопорушення, що були: (1) вчинені починаючи з цієї дати, або (2) вчинені раніше, але є такими, що тривають.
Зауважимо, що чинне законодавство не містить визначення «триваючого» правопорушення. Але, на думку Мін’юсту (див. листи від 01.12.2003 р. № 22-34-1465, від 17.07.2007 р. № 22-14-493), триваючими правопорушеннями є проступки, пов’язані з тривалим, безперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою. Припиняються такі правопорушення або виконанням регламентованих обов’язків, або притягненням винної в невиконанні особи до відповідальності.
Зауважте, дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.
Так, наприклад, роботодавець затримав виплату зарплати за травень 2014 року. Заборгованість було виплачено в жовтні 2014 року, але компенсація у зв’язку з порушенням строків виплати зарплати не нараховувалася.
У цьому випадку наявне триваюче правопорушення. Адже строків давності за зарплатою немає (компенсація за прострочення виплати зарплата належить до додаткової зарплати) + таке правопорушення не було припинене на 01.01.2015 р. і на сьогодні теж. Отже, роботодавець може бути притягнений до фінансової відповідальності на підставі абзацу восьмого ч. 2 ст. 265 КЗпП. Розмір штрафу дорівнює на сьогодні 3200 грн. (див. лист Держпраці від 19.05.2016 р. № 5548/4/4.3-ДП-16).
Лілія Ушакова, експерт з питань оплати праці
