(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 3
  • № 2/1
  • № 2
  • № 1
  • № 24/1
  • № 24
  • № 23
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/15
Оплата праці
Оплата праці
Лютий , 2017/№ 4

Щодо відображення сум додаткової бази єдиного внеску за попередні місяці у Звіті з ЄСВ

Лист від 02.02.2017 р. № 1925/6/99-99-13-02-01-15

Державна фіскальна служба України розглянула звернення <…>щодо застосування норм частини 5 статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464) і повідомляє таке.

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску, регулюються виключно Законом № 2464.

Статтею 4 Закону № 2464 визначено вичерпний перелік платників єдиного внеску.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначено статтями 7 — 9 розділу III Закону № 2464.

Для працівника (за основним місцем роботи), який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, якщо загальна сума нарахованого доходу (сума заробітної плати за відпрацьований час та лікарняного) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску ( стаття 8 Закону № 2464), тобто виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати.

Для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок, у місяці початку лікарняного, нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності).

Якщо після надання листка непрацездатності після розподілу лікарняного (суми допомоги з тимчасової непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, питання необхідності донарахування сум єдиного внеску має розглядатись одночасно з нарахуванням сум допомоги з тимчасової втрати працездатності.

Зазначені донарахування необхідно відобразити у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів згідно з додатком 4 (далі — Звіт).

Загальні правила формування та подання звіту з єдиного внеску встановлено розділом II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435 (далі — Порядок).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок ( частина друга статті 9 Закону № 2464).

Отже, нарахування лікарняних відображаються у Звіті за місяць, у якому проведено таке нарахування.

Таблиця 6 Звіту призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці.

У таблиці 6 Звіту передбачено реквізит 10 «Тип нарахувань», у якому зазначається код типу нарахувань «13» (сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати (доходу) та фактично нарахованою заробітною платою (доходом) за звітний місяць).

Код типу нарахування «13» застосовується для сум різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою (доходом), які здійснені в поточному звітному місяці, у тому числі — за попередні, якщо сума заробітної плати менша ніж розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом за місяць, за який нараховується заробітна плата.

Суму різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою (доходом) у випадку перехідних лікарняних зазначаємо в реквізиті «19» окремим рядком, код категорії застрахованої особи — «29», код типу нарахувань — «13».

У випадку перехідних лікарняних тип нарахувань «2» не застосовується, оскільки нарахування за фактично відпрацьований час, коли загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності), не можна/розцінювати як несвоєчасне нарахування додаткової бази єдиного внеску.

В. о. заступника Голови М. Продан

Коментар редакції

КТН «13» для допбази за минулий місяць у зв’язку з нарахуванням «перехідних» лікарняних: бути чи не бути? ДФСУ відповідає — бути, але з КЗО — «29»!

Про що йдеться в листі, який коментується? Здавалося б, ідеться про цілком традиційну ситуацію. Працівник частину місяця відпрацював, а потім захворів. Лікарняний лист він приніс у наступному місяці, в якому йому нарахували «перехідні» лікарняні. Після нарахування лікарняних з’ясувалося, що за минулий місяць потрібно сплатити ЄСВ з МЗП, оскільки база оподаткування за минулий місяць (зарплата за відпрацьовані дні + лікарняні) виявилася менше МЗП. Що, знайома ситуація?

А ось тут починається найцікавіше. Як же відобразити в таблиці 6 Звіту з ЄСВ за поточний місяць суму різниці між МЗП і фактично нарахованою базою оподаткування (зарплата + лікарняні) і відповідно суму нарахованого ЄСВ за минулий місяць.

Річ у тім, що програмне забезпечення, яке використовується бухгалтерами для заповнення Звіту з ЄСВ, донедавна не дозволяло відображати додаткову базу з ЄСВ за минулий місяць і відповідно саму суму ЄСВ з кодом типу нарахувань (КТН) «13» та кодом застрахованої особи (КЗО) «1». Її можна було відобразити тільки з КТН «2» як помилку. Але ж це неправильно! Додаткова база з ЄСВ відображається в поточному місяці за попередній не у зв’язку з тим, що ми забули її відобразити і відповідно сплатити ЄСВ з неї, а у зв’язку з тим, що зобов’язання зі сплати ЄСВ з МЗП за минулий місяць у нас з’явилися тільки в поточному місяці, після нарахування «перехідних» лікарняних. А це — дві великі різниці!

Що ж у цій ситуації пропонують фахівці ДФСУ?

Вони пропонують суму різниці між розміром МЗП і фактично нарахованою базою оподаткування ЄСВ (зарплата минулого місяця + лікарняні, що припадають на минулий місяць) зазначати окремим рядком у таблиці 6 Звіту з ЄСВ за поточний місяць у реквізиті «19». При цьому у реквізиті «10» відображати КТН «13», у реквізиті «9» — КЗО «29». У реквізиті «11» потрібно зазначити місяць і рік, за який проведено нарахування додаткової бази (минулий місяць).

Виходить, якщо додаткова база нараховується у зв’язку з тим, що після нарахування лікарняних за минулий місяць дохід за минулий місяць виявився менше МЗП, то КЗО має бути «29».

До речі, таке відображення додаткової бази за минулий місяць у програмному забезпеченні із заповнення Звіту з ЄСВ вже можна реалізувати.

Тетяна РУДА, головний редактор

звіт з ЄСВ, єдиний внесок, додаткова база додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті