Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист та повідомляє.
Оплата відпусток провадиться згідно зі статтею 21 Закону України «Про відпустки», якою передбачено, що порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, відпустки у зв’язку з усиновленням дитини, відпустки для підготовки та участі в змаганнях, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи та компенсації за невикористані відпустки, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної та інших видів відпусток, яка надається працівникові як на основному робочому місці, так і робочому місці за сумісництвом (або компенсації за невикористану відпустку), провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі — Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплаті компенсації за невикористані відпустки.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, у якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.
Ураховуючи норми Порядку, розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати за час відпусток, які надаються працівникові у зазначених у запитанні випадках, залежить не від місяця видання наказу і кількості цих наказів, а від того, у якому саме календарному місяці згідно з наказом працівникові надається відпустка.
Директор Департаменту О. Товстенко
Коментар редакції
Щорічна основна відпустка і щорічна додаткова відпустка надані одна за одною: як визначити розрахунковий період?
Лист Мінсоцполітики, що коментується, є відповіддю на наші два запити щодо визначення розрахункового періоду для обчислення суми відпускних у ситуації, коли відпустки йдуть одна за одною, але початок кожної з них припадає на різні календарні місяці.
Розповімо спочатку передісторію спірної ситуації, з приводу якої ми вирішили з’ясувати думку Мінсоцполітики. Чому ми вирішили прояснити у фахівців відомства це запитання? Та тому, що згідно з п. 2 постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.95 р. № 100 роз’яснення з питань обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження надаються Міністерством соціальної політики.
Отже, у чому, власне, запитання. Ви, напевно, вже чули, що віднедавна у своїх офіційних роз’ясненнях, зокрема в листах Мінсоцполітики від 12.09.2016 р. № 1294/13/84-16 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 41, с. 6) та від 01.12.2016 р. № 1623/13/84-16 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 3, с. 3), фахівці цього відомства висунули іншу позицію, ніж ту, яку вони викладали раніше у своїх неофіційних роз’ясненнях. А саме: на їх думку, визначення розрахункового періоду для розрахунку відпускних залежить від дати початку певної відпустки і не залежить від місяця видання та кількості наказів про їх надання.
Останній лист Мінсоцполітики (від 01.12.2016 р. № 1623/13/84-16) був відповіддю на наш запит з приводу визначення розрахункового періоду для щорічної основної відпустки і додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, початок яких припадає на різні місяці. Відповідь була така: розрахункові періоди в цьому випадку різні.
Приклад. Працівниця йде у щорічну основну відпустку на 24 календарні дні з 19 червня 2017 року і відразу після неї в додаткову відпустку на дітей на 10 календарних днів з 14 липня 2017 року. Оформлені такі відпустки одним наказом.
На думку Мінсоцполітики, оскільки кожен з видів відпустки припадає на різні місяці, розрахунковий період для кожного з них буде різний. Для щорічної основної відпустки — червень 2016 року — травень 2017 року; для додаткової відпустки на дітей — липень 2016 року — червень 2017 року.
Зверніть увагу на таку маленьку хитрість. Якби спочатку була надана додаткова відпустка на дітей, а потім — щорічна основна відпустка, то початок кожної з них припав би на один місяць, і тоді розрахункові періоди і для одного, і для іншого виду відпустки були б однаковими.
Повернемося до нашого запитання. Коментуючи лист Мінсоцполітики від 01.12.2016 р. № 1623/13/84-16 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017 р., № 3, с. 3), ми спробували якось зрозуміти та обґрунтувати нову позицію Мінсоцполітики. Для цього насамперед звернулися до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100). Адже саме цей документ визначає порядок розрахунку відпускних.
І що виходить із Порядку № 100?
Згідно з п. 1 цього Порядку обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках:
а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
б) надання працівникам творчої відпустки;
<…>
При цьому в п. 2 Порядку № 100 указано: обчислення середньої заробітної плати для оплати періоду щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, що мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Виходячи з наведених норм, можна говорити, що Порядок № 100 окремою подією виділяє саме окремий вид відпустки.
У свою чергу, у ст. 4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) чітко визначені види відпусток:
1) щорічні відпустки:
— основна відпустка ( ст. 6 Закону про відпустки);
— додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці ( ст. 7 Закону про відпустки);
— додаткова відпустка за особливий характер праці ( ст. 8 Закону про відпустки);
— інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (до них, до речі, відносяться додаткова відпустка держслужбовцям за стаж держслужби, додаткова відпустка посадовим особам місцевого самоврядування);
2) додаткові відпустки у зв’язку з навчанням ( ст. 13, 14 і 15 Закону про відпустки);
3) творча відпустка ( ст. 16 Закону про відпустки);
31) відпустка для підготовки та участі в змаганнях ( ст. 161 Закону про відпустки);
4) соціальні відпустки:
— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами ( ст. 17 Закону про відпустки);
— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ( ст. 18 Закону про відпустки);
— відпустка у зв’язку з усиновленням дитини ( ст. 181 Закону про відпустки);
— додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи ( ст. 19 Закону про відпустки);
5) відпустки без збереження заробітної плати ( ст. 25 і 26 Закону про відпустки).
Крім того, законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватися інші види відпусток ( ч. 2 ст. 4 Закону про відпустки).
Тому, на нашу думку, саме за різними видами відпусток можна говорити про необхідність визначення окремих розрахункових періодів, якщо початок кожної з видів відпустки припадає на різні місяці. Але постало інше запитання: а як визначати розрахунковий період, якщо, наприклад, одна за одною надаються щорічна основна відпустка і щорічна додаткова відпустка? Чи будуть тут різні розрахункові періоди, якщо початок щорічної основної відпустки припадає на один календарний місяць, а початок щорічної додаткової відпустки — на наступний календарний місяць? Адже такі відпустки відносяться до одного й того ж виду відпусток — до щорічного.
За роз’ясненням з цього запитання ми і звернулися до Мінсоцполітики.
Наведемо самі запити.
Запит 1. «Згідно з розпорядженням про надання відпустки держслужбовцю надаються щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з 22.05.2017 р. по 21.06.2017 р. і щорічна додаткова оплачувана відпустка за стаж державної служби тривалістю 15 календарних днів з 22.06.2017 р. по 07.07.2017 р.
Для оплати періодів цих відпусток необхідно визначити одну або дві середні зарплати, ураховуючи, що йдеться про надання одного виду відпустки (щорічної), які оформлені одним розпорядженням і йдуть одна за одною, але їх початок припадає на різні місяці?»
Запит 2. «Згідно з наказом про надання відпустки працівнику надані щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні з 29.05.2017 р. по 22.06.2017 р. і щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день тривалістю 7 календарних днів з 23.06.2017 р. по 30.06.2017 р. Йдеться про надання одного і того ж виду (а саме щорічної) відпустки, оформлених одним наказом, згідно з яким початок щорічної основної відпустки припадає на травень 2017 року (29.05.2017 р.), а початок щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день — на червень (23.06.2016 р.).
Як розрахувати відпускні в цьому випадку — виходячи з однієї середньої зарплати або з різних?»
Відповідь на ці запитання отримана такою:
«Ураховуючи норми Порядку, розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати за час відпусток, які надаються працівникові у зазначених у запитанні випадках, залежить не від місяця видання наказу і кількості цих наказів, а від того, у якому саме календарному місяці згідно з наказом працівникові надається відпустка».
Ну що можна сказати? На жаль, фахівці Мінсоцполітики не відрізняються чіткістю відповідей і відповідною їх аргументацією. Але з цієї відповіді, ураховуючи формулювання наших запитів, можна зробити такий висновок. Фахівці цього відомства вважають, що для розрахунку відпускних за щорічною основною і щорічною додатковою відпустками, початок яких припадає на різні календарні місяці, треба визначати різні розрахункові періоди.
Яких-небудь аргументів на користь такого висновку в Порядку № 100 ми не знайшли. Тому, на наш погляд, у розглянутих нами випадках розрахунковий період має бути одним і тим же.
На завершення хотілося б сподіватися, що Порядок № 100 «доведуть до розуму», оскільки останнім часом з’явилося усе більше ситуацій на практиці, які абсолютно «не вписуються» у його рамки. І тоді не треба буде звертатися за численними роз’ясненнями до Мінсоцполітики, а треба буде керуватися прямими нормами Порядку № 100.
Тетяна РУДА, головний редактор
