Щодо врахування днів огляду у МСЕК при розрахунку відпускних

В обраному У обране
Друк
Міністерство соціальної політики України
Оплата праці Травень, 2017/№ 10
Лист від 06.09.2016 р. № 293/18/99-16 (витяг)

<…>

Питання 2. Щодо врахування неоплачуваних днів, протягом яких документи працівника були на розгляді в МСЕК, при розрахунку відпускних, якщо такі неоплачувані дні потрапляють до розрахункового періоду.

Згідно з абзацом шостим пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100) час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Отже, враховуючи вищевикладене та положення пункту 7 Порядку № 100, нарахування виплат за час щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, та робочих днів, які працівник не працював у зв’язку із оформленням інвалідності. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Директор Департаменту соціального страхування та партнерства О. Савенко

Коментар редакції

Виключаємо з розрахункового періоду дні, невідпрацьовані згідно із законодавством або з інших поважних причин

Отже, одним з необхідних етапів розрахунку відпускних є визначення календарних днів за розрахунковий період. Нюансам такого визначення і присвячено два листи, які ми коментуємо.

У стандартній ситуації алгоритм визначення кількості календарних днів у розрахунковому періоді буде таким:

— підсумовують усі календарні дні в розрахунковому періоді;

— віднімають усі святкові та неробочі дні, що визначені ст. 73 КЗпП і припадають на розрахунковий період;

— віднімають дні, протягом яких працівник відповідно до законодавства або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.

І ось тут слід зауважити, що норми Порядку № 100 не містять повної розшифровки причин відсутності на роботі, з яких виключаються дні з розрахункового періоду.

На допомогу приходять листи Мінсоцполітики (див. «Щодо визначення кількості календарних днів за розрахунковий період», «Щодо врахування днів огляду у МСЕК при розрахунку відпускних»). Так, до днів, що повинні виключатися із розрахункового періоду, відносяться:

1. Дні, протягом яких працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

Перш за все це відпустки «за свій рахунок», визначені ст. 25 або 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки):

ст. 25 — надається в обов’язковому порядку окремим категоріям осіб, перелічених у цій статті, і на строки, зазначені в цій статті;

ст. 26 — надається на прохання працівника за погодженням з роботодавцем за сімейними обставинами та з інших причин не більше ніж на 15 календарних днів на рік.

При розрахунку «відпускної» середньої зарплати дні відпустки без збереження зарплати, надані на зазначених вище підставах, слід виключати.

На додачу зауважимо, що таким чином з розрахункового періоду виключають тільки ті дні відпустки без збереження зарплати, що були надані тривалістю, установленою цими статтями Закону про відпустки. Якщо «свій рахунок» надано понад установлену Законом тривалість, то такі дні вважаються наданими незаконно і не виключаються з розрахунку.

Крім того, для державних службовців додамо: період відпустки без збереження заробітної плати, передбачений нормами Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (що надається на час участі у виборчому процесі) і п. 9 розд. III прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили силу, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII («вимушена» неоплачувана відпустка, тривалість якої керівники відповідних органів визначають самостійно) виключають із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді так само, як і зазначений вище період відпустки «за свій рахунок», наданий відповідно до ст. 25 і 26 Закону про відпустки.

2. Дні перебування застрахованої особи на огляді в медико-соціальній експертній комісії (МСЕК).

Дні, протягом яких документи працівника були на розгляді у МСЕК, виключаються з розрахункового періоду. Такий справедливий вердикт спеціалістів Мінсоцполітики. Чому виникло саме запитання? Річ у тому, що період, протягом якого документи хворого розглядалися у МСЕК, включаючи день установлення інвалідності, не оплачується. Хоча весь цей період є періодом тимчасової непрацездатності. А про виключення періоду тимчасової непрацездатності з розрахункового періоду для визначення відпускних у Порядку № 100 не йдеться. І що ж робити?

А ось що: період оплачуваної тимчасової непрацездатності і сума лікарняних за цей період — включати до розрахунку відпускних, а неоплачувані дні огляду у МСЕК, включаючи день установлення інвалідності, — виключати з кількості календарних днів за розрахунковий період.

З розрахункового періоду також виключаються:

3. Дні простою не з вини працівника (див. лист Мінпраці від 20.12.2007 р. № 929/13/84-07). Ідеться про простій, що оплачувався згідно зі ст. 113 КЗпП у розмірі не нижче 2/3 встановленої працівникові тарифної ставки (окладу).

Урахуйте, якщо період простою не з вини працівника оплачувався в розмірі 2/3 ставки (окладу), то такий період виключається з розрахункового. АЛЕ! Якщо період простою не з вини працівника оплачувався в розмірі середньої зарплати, то цей період простою і сума середньої зарплати включаються до розрахунку відпускних.

4. Робочі дні, протягом яких працівник не працював у зв’язку з установленням режиму неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця (детальніше див. лист Мінпраці від 25.05.2009 р. № 294/13/84-09 і коментар до нього в «Щодо розрахунку середньої зарплати для відпускних у випадку, якщо працівники працювали на умовах неповного робочого тижня»).

Ідеться про ситуацію, визначену у ст. 32 КЗпП, — переведення працівників на роботу в режимі неповного робочого тижня з ініціативи власника.

У такій ситуації робочі дні, протягом яких працівник не працював у зв’язку з установленням режиму неповного робочого тижня, виключаються з розрахункового періоду.

Урахуйте, якщо працівник на неповний робочий тиждень перейшов за власним бажанням (за ст. 56 КЗпП), то розрахунковий період не зменшують на кількість робочих днів, протягом яких він не працював при неповному робочому тижні.

5. Дні перебування працівника у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного віку (за наявності медичного висновку).

Календарні дні, що припадають на період такої неоплачуваної відпустки, виключаються з розрахункового періоду, оскільки працівниця не працювала і не отримувала заробіток за цей період на законних підставах — згідно зі ст. 18 і 25 Закону про відпустки.

6. Дні, що припали на період після закінчення максимального строку, на який видається листок непрацездатності, до одужання дитини, підтверджений довідкою за формою № 138/0.

Нагадаємо, що період, на який видається довідка за формою № 138/0 (тому з батьків, хто доглядає хвору дитину), належить до поважних причин, з яких працівник не ходив на роботу, але при цьому ніяк не оплачується. Тобто такий період повністю відповідає умовам для виключення його з розрахункового періоду, прописаним абз. 6 п. 2 Порядку № 100.

Олена ОГАЙ, експерт з питань оплати праці

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити