Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо застосування пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок), та повідомляє.
Відповідно до пункту 10 Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Абзацом третім пункту 10 Порядку встановлено, що у разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв’язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 974 «Про внесення зміни у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298» з 01.01.2017 р. посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів підвищились на 2 тарифні розряди. Зазначене рішення було прийняте з метою підвищення престижності роботи педагогічних працівників, в тому числі вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, та рівня їх оплати праці.
Враховуючи вищевикладене, обчислення середньої заробітної плати педагогічним працівникам проводиться з урахуванням абзацу першого пункту 10 Порядку шляхом коригування виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, на коефіцієнт підвищення окладу, який розраховується діленням окладу, який встановлений працівнику після підвищення, на оклад, який був у працівника до підвищення.
Директор Департаменту О. Товстенко
Коментар редакції
Коригуємо середній заробіток педагогів: враховуємо підвищення окладів «+ 2 розряди» у 2017 році
Лист, який коментується, присвячений педагогічним працівникам, а саме тим, для кого початок поточного року ознаменувався подвійним підвищенням посадових окладів (тарифних ставок). Тому відразу наведемо сам запит, з яким наша редакція звернулась до головного працеоплатного Міністерства:
«Учитель вищої категорії загальноосвітнього навчального закладу до 1 січня 2017 року мав 12-й тарифний розряд за ЄТС. З 1 січня 2017 року його тарифний розряд підвищено до 14-го (на дві позиції) відповідно до постанови КМУ від 14.12.2016 р. № 974. Також з 1 січня 2017 року посадовий оклад підвищено відповідно до постанови КМУ від 28.12.2016 р. № 1037.
З 10 квітня 2017 року працівниці надано щорічну відпустку (перед настанням права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами).
Як коригувати заробіток учителя за квітень — грудень 2016 року для розрахунку відпускних? Як урахувати подвійне підвищення з 01.01.2017 р. окладів педагогічним працівникам при коригуванні середнього заробітку згідно з п. 10 Порядку № 100?»
Тепер нагадаємо, яким саме категоріям педагогічних працівників розміри посадових окладів з 1 січня 2017 року було підвищено одночасно за двома підставами і відповідно до двох нормативно-правових актів.
Перше підвищення — «+ 2 тарифні розряди».
Згідно з постановою КМУ від 14.12.2016 р. № 974 підвищення тарифних розрядів на дві позиції за ЄТС для педагогів повинне пройти у два етапи:
— з 01.01.2017 р. підвищилися посадові оклади (шляхом збільшення тарифних розрядів на дві позиції) педпрацівників навчальних закладів, які фінансуються за рахунок освітньої субвенції з держбюджету місцевим бюджетам. Типи навчальних закладів, яким спрямовується освітня субвенція на оплату праці з нарахуваннями педпрацівників, наведені у ст. 1032 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (ср. ). До таких навчальних закладів відносять загальноосвітні навчальні заклади (ЗНЗ) та професійно-технічні навчальні заклади (ПТНЗ) у частині забезпечення витрат на отримання повної загальної середньої освіти;
— з 01.09.2017 р. заплановано підвищення посадових окладів (шляхом збільшення тарифних розрядів на дві позиції) педпрацівникам інших закладів і установ освіти, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів (дошкільних навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, соцзахисту тощо). При цьому органи місцевого самоврядування (ОМС) мають право прийняти рішення про підвищення тарифних розрядів на дві позиції педпрацівників закладів і установ освіти, що фінансуються за рахунок місцевих бюджетів, і до 01.09.2017 р.
Друге підвищення — «загальне» підвищення окладів за ЄТС.
З 1 січня 2017 року відповідно до постанови КМУ від 28.12.2016 р. № 1037 усім працівникам окремих галузей бюджетної сфери з оплатою за ЄТС (у тому числі і педагогічним) підвищено розміри посадових окладів.
Отже, з 1 січня 2017 року, наприклад, у педагогічних працівників ЗНЗ відбулося гарантоване подвійне підвищення окладів.
Як вплинуло таке подвійне підвищення окладів на коригування середнього заробітку? У своїй відповіді фахівці Мінсоцполітики нагадали діючі вимоги «коригувальної» норми — п. 10 Порядку № 100).
Так, згідно з абз. 1 п. 10 цього Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колдоговорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігаються середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються під час обчислення середньої зарплати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Виходячи із скоригованої заробітної плати у розрахунковому періоді визначають середньоденну (годинну) заробітну плату. Якщо підвищення тарифних ставок і посадових окладів відбулося у період, коли за працівником зберігалася середня заробітна плата, за цією заробітною платою виконують нарахування лише в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (посадових окладів) ( абз. 2 п. 10 Порядку № 100).
У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв’язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не проводиться ( абз. 3 п. 10 Порядку № 100).
До якої із наведених норм п. 10 Порядку № 100 можна віднести просування вгору за ЄТС (на 2 позиції) і відповідно підвищення посадових окладів (ставок) працівників згідно з постановою КМУ від 14.12.2016 р. № 974? Тішить той факт, що позиція фахівців Мінсоцполітики у цьому питанні на боці працівників, адже рішення Уряду щодо такого підвищення було прийнято з метою підвищення престижності їх педагогічної роботи.
Отже, Мінсоцполітики вважає: підвищення з 01.01.2017 р. посадових окладів для педагогічних працівників у результаті підвищення тарифних розрядів на дві позиції за ЄТС відбулося відповідно до актів законодавства, тому норми абз. 1 і 2 п. 10 Порядку № 100 застосовують при розрахунку середньої зарплати. Таке підвищення окладів («+ 2 тарифних розряди») для працівників не вважається зміною окладу у зв’язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо, тому припис абз. 3 п. 10 Порядку № 100 у цьому випадку не працює.
Таким чином, для педагогічних працівників при розрахунку коефіцієнта коригування враховуємо як «загальне» підвищення окладів за ЄТС, так і підвищення окладів на дві позиції за ЄТС («+ 2 тарифних розряди»). Іншими словами, у цьому випадку треба привести зарплату у розрахунковому періоді до рівня останнього підвищення окладів у січні-2017 (з урахуванням підвищення «+ 2 тарифних розряди»).
Висновок: коригувальний коефіцієнт визначаємо шляхом ділення останнього нового окладу (тарифної ставки), установленого після двох підвищень (фактичний оклад січня-2017, за новим тарифним розрядом), на оклад (тарифну ставку), який був у працівника до таких підвищень.
Приклад 1. Учителю вищої категорії ЗНЗ надано щорічну відпустку з 10.04.2017 р. З 01.01.2017 р. його тарифний розряд підвищено з 12-го до 14-го. Розрахунковий період (квітень 2016 року — березень 2017 року) відпрацьовано повністю.
Як визначити коефіцієнти коригування заробітку за квітень — грудень 2016 року?
У цій ситуації ми враховуємо і «загальне» підвищення окладів за ЄТС, і підвищення «+ 2 тарифних розряди». Тоді у нашому випадку «коригувальний» коефіцієнт визначимо шляхом ділення окладу за 14-м тарифним розрядом після підвищення на оклад до підвищення за 12-м тарифним розрядом.
Посадовий оклад за 12-м тарифним розрядом за ЄТС у 2016 році становив: з 1 січня — 2360 грн., з 1 травня — 2512 грн., з 1 грудня — 2830 грн.; з 1 січня 2017 року — 3392 грн.
Посадовий оклад за 14-м тарифним розрядом за ЄТС з 1 січня 2017 року — 3872 грн.
Отже, заробіток за березень — грудень 2016 року (який враховують при розрахунку відпускних) має бути відкоригований на такі коефіцієнти:
— заробіток за квітень 2016 року — на коефіцієнт 1,6407 (3872 : 2360);
— заробіток за травень — листопад 2016 року — на 1,5414 (3872 : 2512);
— заробіток за грудень 2016 року — на 1,3682 (3872 : 2830).
На продовження «коригувальної» теми педагогів звернемо увагу ще на один нюанс, який пов’язаний із нарахуванням відпускних викладачам ПТНЗ, які, крім загальноосвітніх дисциплін, викладають ще і спеціальні. При цьому ОМС не прийняв рішення щодо підвищення окладів з 01.01.2017 р. таким викладачам за спецдисциплінами.
Оскільки викладання спецдисципліни у ПТНЗ не має відношення до здобуття повної загальної середньої освіти, то з 1 січня 2017 року оплата за такі години спецдисциплін не фінансується за рахунок освітньої субвенції і здійснюється за колишнім тарифним розрядом, без підвищення його на 2 позиції за ЄТС.
У результаті цього з 1 січня 2017 року нарахування зарплати таким працівникам ПТНЗ здійснюється окремо за години викладання загальноосвітніх і спеціальних дисциплін (застосовуються різні тарифні розряди для визначення посадових окладів). Як у такому випадку розрахувати коефіцієнт для коригування відпускних, адже у 2016 році нарахування зарплати таким викладачам ПТНЗ не розмежовувалось окремо за видами дисциплін? На нормативному рівні це питання не врегульовано. За отриманням офіційної позиції фахівців Мінсоцполітики з цього питання ми надіслали відповідний запит, чекаємо на відповідь.
На нашу думку, оскільки розрахунок відпускних здійснюють у цілому за посадою, яку обіймає працівник, то і розрахунок коефіцієнта коригування відпускних буде проводитись виходячи з окладу, встановленого за «переважною» дисципліною з 01.01.2017 р. Якщо для викладача ПТНЗ основними дисциплінами, які викладаються, є загальноосвітні, то тоді беремо оклад станом на 01.01.2017 р. з урахуванням його підвищення на 2 розряди.
Приклад 2. Викладач вищої категорії ПТНЗ до 1 січня 2017 року мав 12-й тарифний розряд за ЄТС та педагогічне навантаження 835 годин. З 01.01.2017 р. його тарифний розряд:
— підвищено з 12-го до 14-го за викладання загальноосвітніх дисциплін, яким відповідає 608 годин педнавантаження;
— залишився на рівні 12-го тарифного розряду за викладання спеціальних дисциплін, яким відповідає 227 год педнавантаження.
З 01.06.2017 р. йому надано щорічну відпустку. Розрахунковий період (червень 2016 року — травень 2017 року) відпрацьовано повністю.
Як визначити коефіцієнти коригування заробітку за червень — грудень 2016 року?
У цьому випадку основну частину дисциплін, які викладаються, становлять загальноосвітні дисципліни — 72,8 % (608 : 835). Тому і «орієнтиром» у такій ситуації для січня 2017 року буде оклад викладача за 14-м розрядом.
На нашу думку, оскільки нормативних підстав для окремого виділення зарплати для коригування відпускних по спецдисциплінам немає, то для визначення «коригувального» коефіцієнта треба оклад за 14-м розрядом ділити на оклад за 12-м розрядом і застосувати коефіцієнт до всієї зарплати (яка включається до розрахунку відпускних) по грудень-2016 включно. Тобто, як і в прикладі 1, заробіток у розрахунковому періоді (з урахуванням зарплати за викладання спецдисциплін) має бути відкоригований на коефіцієнти:
— заробіток за червень — листопад 2016 року — на 1,5414 (3872 : 2512);
— заробіток за грудень 2016 року — на 1,3682 (3872 : 2830).
А вже потім, розподілити відпускні для витрат на освітню субвенцію можна буде, як варіант, застосувавши таку ж пропорцію у співвідношенні 608 : 835 (72,8 %).
Подивимося, як цю задачку, що не вписується в рамки положень Порядку № 100, розв’яжуть фахівці Мінсоцполітики.
Людмила ТРОХИМЕНКО, заступник головного редактора
