Згідно з нормами ст. 115 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) і ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці) роботодавець зобов’язаний виплачувати зарплату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць. При цьому проміжок між виплатами не повинен перевищувати 16 календарних днів. А розрахуватися з працівниками по зарплаті за місяць слід не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Зверніть увагу! Перша половина місяця — це перші 15 календарних днів.
Таким чином, зарплату за першу половину місяця (так званий аванс) виплачують в період з 16-го по 22-ге число, а зарплату за другу половину місяця — з 1-го по 7-ме число. Точна дата має бути встановлена в колективному договорі або нормативному акті роботодавця, погодженому з профкомом (за його відсутності — з представником трудового колективу).
Зауважимо, що досить часто бюджетні установи виплачують зарплату «місяць у місяць». Роблять це, щоб уникнути кредиторської заборгованості. У цьому випадку строки виплати зарплати будуть такими:
— за першу половину місяця (аванс) — 15-те число;
— за другу половину місяця — останній календарний день місяця, за який нараховується зарплата, тобто 30-те (31-ше або 28-ме, 29-те в лютому) число.
Зверніть увагу: такі строки виплати зарплати не будуть порушенням трудового законодавства. Адже КЗпП встановлює граничні строки виплати зарплати, але не забороняє виплачувати її раніше. Головне при цьому — не порушувати інші вимоги щодо таких строків.
Нагадаємо, що у разі, коли день виплати зарплати (у тому числі за першу половину місяця) збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, виплата здійснюється напередодні.
Окрім строків виплати зарплати, в колективному договорі або іншому локальному документі про оплату праці має бути встановлено розмір зарплати за першу половину місяця. Роботодавець має право встановити свій розмір зарплати за першу половину місяця. У той же час він зобов’язаний виконати мінімальні гарантії, встановлені законодавством для зарплати за першу половину місяця. Так, згідно зі ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці розмір заробітної плати за першу половину місяця має бути не менше плати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Тобто в загальному випадку розмір авансу має бути не менше 50 % тарифної ставки (посадового окладу) працівника за цей місяць.
Іншими словами, розрахунок мінімальної суми авансу роблять виходячи з окладу працівника, але з урахуванням відпрацьованого ним часу за період з 1-го по 15-те число*.
* Див. також лист Мінпраці від 09.12.2010 р. № 912/13/155-10. — Прим. ред.
Важливо! При розрахунку суми авансу премії, надбавки й інші заохочувальні та компенсаційні виплати можуть не враховуватися.
Таким чином, у загальному випадку для розрахунку мінімального розміру авансу треба брати встановлений працівникові посадовий оклад (ставку).
Що стосується доплати до мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), то її розмір визначають за підсумками роботи за місяць (тобто наприкінці місяця) і виплачують разом із зарплатою за другу половину місяця. Так, якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір МЗП, треба нарахувати доплату до МЗП, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати ( абз. 3 ст. 31 Закону про оплату праці). Це означає, що тільки у кінці місяця, коли буде відома уся сума нарахованої зарплати за відпрацьований час, у тому числі усі її складові, можна точно визначити, зарплата працівника нижче мінімального розміру або ні і чи потрібно нараховувати доплату до МЗП.
Ураховуючи вищевикладене, можна зробити висновок:
Висновок: Розмір авансу відповідно до вимог ч. 2 ст. 115 КЗпП повинен складати не менше 50 % тарифної ставки (посадового окладу) працівника за цей місяць. Тому під час виплати авансу розмір можливої доплати до МЗП враховувати не потрібно.
