Звільняєте працівника? Перевірте остаточний розрахунок на «min-вимоги»

В обраному У обране
Друк
Огай Олена, експерт з питань оплати праці
Оплата праці Листопад, 2017/№ 22
Звільнення працівника і остаточний розрахунок «суми», що належить йому, — звичайна справа для бухгалтерів. Але якщо ця сума менше «мінімалки», то до остаточних «проводів» варто поставитися «уважніше», ніж зазвичай: треба перевірити виконання «min-вимог». Розпочнемо.

МЗП — ВОНА АБО Є, АБО ЇЇ НЕМАЄ. ПЕРЕВІРЯЄМО!

Як ми знаємо: незалежно від причини звільнення працівник у день звільнення повинен отримати остаточний розрахунок (ст. 116 КЗпП).

«Розраховуючи» працівника роботодавець зобов’язаний виплатити всі суми, що йому належать, відповідно до трудового законодавства. Найчастіше це: суми заробітної плати за фактично відпрацьований час (у місяці звільнення), компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та інших виплат, що належать працівникові.

І ось тут може виникнути запитання: а якщо у працівника «при його роботі» була маленька зарплата, йому кожен місяць здійснювалася доплата до МЗП, чи треба це робити в останньому місяці роботи? Які виплати включити до порівняльного аналізу з МЗП, а які — «підуть зверху»? Давайте розбиратися разом.

Спершу подивимося, що з цього приводу нам говорить законодавство.

Для цього звернемося до положень ст. 31 Закону про оплату праці, що встановлює зобов’язання в нарахуванні доплати до МЗП.

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

<…>

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

<…>

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно виконаній нормі праці.

Як бачите, Законом про оплату праці не встановлено винятків, коли мінімальної зарплатної гарантії можна не дотримуватися. Це означає, що для тих, хто «звільняється», їх теж немає:

— Працівник повністю відпрацював місяць і звільняється в останній робочий день місяця? — Його зарплата (!) має бути не нижчою за розмір МЗП, встановлений на місяць.

— Працівник частково виконав встановлену на місяць норму праці і звільнився у будь-який день місяця, окрім останнього робочого? — Його зарплата (!) має бути не меншою за МЗП, розрахованої пропорційно виконаній нормі праці.

Якщо зарплата працівника на момент звільнення є нижчою за законодавчо встановлений розмір МЗП або його пропорційний розмір (у разі неповністю відпрацьованого часу), роботодавець проводить доплату до відповідного рівня МЗП.

Обов’язково треба сказати про працівників-сумісників (як внутрішніх, так і зовнішніх). За ними також може виникнути необхідність у нарахуванні доплати до рівня МЗП у місяці звільнення. Оскільки вони працюють на умовах неповного робочого часу, то рівень МЗП треба визначати пропорційно відпрацьованому часу. Крім того, необхідність у нарахуванні доплати до рівня МЗП треба визначати окремо за основним місцем роботи і окремо за сумісництвом (як зовнішньому, так і внутрішньому).

А зараз давайте поговоримо про те, які «нарахування звільняючогося» включаються до суми доходу, що порівнюється з розміром МЗП / «пропорційною» МЗП, а які необхідно нарахувати «зверху» цих розмірів.

Зарплата за фактично відпрацьований у місяці звільнення час. Тут запитань не має бути. Відповідь однозначна — включається.

Причому під словом «зарплата» мається на увазі вся зарплата, передбачена умовами трудового або колективного договору за виконану норму праці. У її складі «сидять» такі виплати, як:

— основна зарплата, зокрема винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками і посадовими окладами;

— доплати і надбавки до тарифних ставок (окладів) (за поєднання професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника тощо);

— премії (щомісячні, квартальні тощо) і винагороди, у тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер;

— винагорода за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років.

Компенсація за невикористану відпустку і вихідна допомога. Зазначимо відразу: щодо цих виплат Закон про оплату праці прямих вказівок не містить — ні серед тих, що включаються «до МЗП», ні серед тих, що повинні нараховуватися «зверху». Але є офіційна думка Мінсоцполітики, наведена в листі від 13.02.2017 р. № 322/0/101-17/282 (див. «Оплата праці», 2017, № 10, с. 27):

…суми середнього заробітку не враховуються до зарплати для забезпечення її мінімального розміру.

На підставі цього аргументу саме Міністерство робить такий висновок:

компенсація за невикористану відпустку і вихідну допомогу не включаються до суми зарплати для порівняння з МЗП і не впливають на розмір доплати до МЗП.

Інші можливі виплати при звільненні. Висновок згаданого листа стосується не лише сум компенсації за невикористану відпустку і вихідної допомоги. Він застосовний для усіх виплат у розмірі середнього заробітку, які розраховуються згідно з Порядком № 100 (ср. 025069200). Усі вони не включаються до суми зарплати за відпрацьований час для порівняння з МЗП. До таких виплат, окрім названих, належать суми середнього заробітку, що зберігається за період:

— відпустки;

— проходження військової служби за контрактом або термінової служби;

— відрядження (якщо воно оплачується «з середньої» згідно зі ст. 121 КЗпП);

— за інші періоди збереження зарплати, передбачені чинним законодавством.

Тому якщо перш ніж звільнитися, ваш працівник у місяці звільнення вирішив використати відпустку, а не взяти її грошовою компенсацією, і сума відпускних — це єдина виплата працівникові цього місяця, то порівняння з МЗП у такому місяці робити не треба. Аналогічний висновок можна зробити стосовно середнього заробітку за час проходження військової служби.

Що стосується оплати днів відрядження в місяці звільнення, то тут включення/невключення до МЗП залежатиме від того, як саме оплачуються дні відрядження: «за середньою» або денним заробітком.

Якщо період відрядження оплачується як звичайний робочий день (для держслужбовців — завжди, для бюджетників — якщо середньоденна зарплата виявилася менше денного заробітку), то доплату до МЗП потрібно визначити в загальному порядку — з урахуванням денного заробітку. Відрядження оплачується «з середньої» — його сума не включається до суми зарплати для порівняння з МЗП і не впливає на розмір доплати до МЗП.

З виплатами розібралися, переходимо до оподаткування.

ПДФО, ПСП І ВЗ У МІСЯЦІ ЗВІЛЬНЕННЯ

Тут усе в загальному порядку: заробітна плата за фактично відпрацьований час у місяці звільнення, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і обкладаються ПДФО за ставкою, передбаченою п. 167.1 ПКУ, 18 %.

Щодо ПСП, то її надають з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому працівник був звільнений з місця роботи. Це прямо прописано в п.п. 169.3.4 ПКУ. Тому в місяці звільнення до зарплати працівника, що має право на застосування ПСП, ця пільга може застосовуватися незалежно від кількості відпрацьованих їм у такому місяці днів. Але! Як ми знаємо, для того щоб застосувати ПСП, розмір доходу працівника цього місяця не повинен перевищувати граничний розмір доходу, що надає право на застосування ПСП (у 2017 році — 2240 грн. або 2240 х кількість дітей, якщо працівник претендує скористатися ПСП «на дітей»). І ось тут виникає запитання: чи всі доходи, що виплачуються працівникові, «входять» до цієї межі?

Із зарплатою за фактично відпрацьований час все як завжди — «входить».

З грошовою компенсацією за невикористану відпустку теж усе просто.

Сума грошової компенсації за невикористану відпустку входить до складу додаткової заробітної плати, обкладається ПДФО (у складі зарплати) за правилами, передбаченими для заробітної плати, і тому враховується при визначенні граничного розміру доходу, що надає право на ПСП

Тобто при визначенні бази оподаткування зменшується на суму податкової соціальної пільги.

А ось що стосується вихідної допомоги, яка виплачується у разі звільнення працівника, то з роз’яснень, наведених у листі ДПАУ від 09.03.2011 р. № 4628/6/17-0715 («Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 36, с. 9), випливає висновок, що для цілей обкладення ПДФО вихідна допомога не є заробітною платою.

На думку фіскалів, вона відноситься до складу загального оподатковуваного доходу на підставі п.п. 164.2.20 ПКУ, тоді як доходи у вигляді зарплати включаються туди ж на підставі п.п. 164.2.1 ПКУ.

Згідно з п.п. 169.2.3 ПКУ пільга не може бути застосована до доходів платника податків інших ніж зарплата. Ну а оскільки вихідна допомога — це не зарплата, то

ПСП до суми вихідної допомоги не застосовується, і ця виплата не враховується при визначенні права на ПСП.

З ВЗ усе стандартно: заробітна плата за фактично відпрацьований час у місяці звільнення, компенсація за невикористану відпустку, вихідну допомогу включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і обкладаються ВЗ на підставі п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

ЄСВ І ЄСВ З МЗП У МІСЯЦІ ЗВІЛЬНЕННЯ

Відразу перейдемо до виконання вимоги про сплату ЄСВ з МЗП, передбаченої ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. Однією з умов її виконання є перебування працівника в трудових відносинах з роботодавцем повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця (див. п. 8 розд. III Інструкції № 449).

Тому,

якщо працівник звільняється не останнім робочим днем місяця, то ЄСВ стягується з фактичної бази нарахування єдиного внеску.

Вимоги про сплату ЄСВ у розмірі не нижчому за мінімальний страховий внесок тут дотримуватися не треба.

Якщо основний працівник (не інвалід) звільнений в останній робочий день місяця, то ЄСВ має бути сплачений не менше ніж з «мінімалки».

Для цього треба порівняти фактичну базу нарахування ЄСВ з мінімальною зарплатою, і якщо база нарахування ЄСВ виявиться меншою за «мінімалку», треба розрахувати різницю між цими двома величинами і донарахувати на неї ЄСВ.

Інформацію щодо необхідності обкладення ЄСВ виплат, які можуть надаватися працівникові, що звільняється, наведемо в таблиці.

Виплата

Інформація про включення до бази нарахування ЄСВ

Підстава

Заробітна плата за фактично відпрацьований час у місяці звільнення

Включається до бази нарахування ЄСВ

Входить до фонду оплати праці (розд. 2 Інструкції № 5)

Компенсація за невикористані дні відпустки

Включається до бази нарахування ЄСВ

Входить до складу фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5)

Вихідна допомога у разі звільнення

Не включається до бази нарахування ЄСВ

Не входить до фонду оплати праці (п. 3.8 Інструкції № 5) і вказана в п. 4 розд. I Переліку № 1170 у складі виплат, на які не нараховується ЄСВ

Розглянемо різні варіанти звільнення працівника з дотриманням усіх перелічених вище вимог.

Працівник звільнений протягом місяця

Працівник звільнений 7 листопада 2017 року. Місце роботи — основне. Його посадовий оклад складає 3080 грн. Компенсація за невикористані дні відпустки, що виплачується при звільненні, — 460 грн. Інших виплат немає.

Доплата до МЗП. Спочатку визначимо рівень МЗП, з яким порівнюватимемо нараховану працівникові зарплату за відпрацьовані в місяці звільнення дні. Оскільки місяць відпрацьований не повністю, то розмір МЗП ми визначаємо пропорційно відпрацьованому часу:

3200 грн. : 22 роб. дн. х 5 роб. дн. = 727,27 грн.,

де 3200 — МЗП, встановлена на місяць у 2017 році;

22 — кількість днів, передбачених графіком роботи за листопад 2017 року;

5 — кількість днів фактично відпрацьованих працівником у листопаді 2017 року (день звільнення вважається як робочий).

Розрахуємо зарплату за відпрацьовані дні в листопаді:

3080 грн. : 22 роб. дн. х 5 роб. дн. = 700 грн.

Порівняємо отримані суми (при цьому компенсація за невикористану відпустку в порівнянні не бере участі).

700зарплата < 727,27МЗП → здійснюємо доплату до МЗП

Її розмір складе:

727,27мзп - 700зарплата = 27,27 (грн.).

Таким чином, загальна сума зарплати працівника в листопаді 2017 року складе:

700зарплата + 27,27 доплата до МЗП + 460компенсація = 1187,27 (грн.).

ЄСВ. У місяці звільнення працівника вимоги ЄСВ з МЗП дотримуватися не треба. Отже, ЄСВ нараховуємо на фактичну зарплату з урахуванням доплати до МЗП і компенсації за невикористані дні відпустки:

1187,27зарплата х 22 %ЄСВ = 261,20 (грн.).

ПДФО і ВЗ. Загальна сума зарплати працівника в листопаді 2017 року (1187,27 грн.) не перевищує граничного розміру доходу, який надає право на ПСП (2240 грн.). Отже, ПДФО утримуємо з урахуванням ПСП:

(1187,27зарплата - 800нсл) х 18 % пдфо = 69,71 (грн.).

ВЗ складе:

1187,27зарплата х 1,5 % = 17,81 (грн.).

Звільнення у період відпустки до 3 років і в останній робочий день місяця

Працівниця, не виходячи з відпустки для догляду за дитиною до 3 років (відпустка до 20.01.2018 р.), звільняється за власним бажанням 30 листопада 2017 року (останній робочий день місяця за графіком роботи підприємства). При проведенні остаточного розрахунку їй була нарахована компенсація за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 1450 грн. Інших виплат і нарахувань немає.

Доплата до МЗП — не здійснюється. Дохід працівниці в місяці звільнення складається з єдиної виплати — компенсації за невикористані дні відпустки. Її сума виплачується працівникові за невідпрацьований час у розмірі середнього заробітку, тобто не враховується в зарплаті для забезпечення її мінімального розміру.

ЄСВ. Якщо сума компенсації за невикористану відпустку нарахована і виплачується вчасно, то її сума обкладається ЄСВ у звичайному порядку за ставкою 22 %.

Що стосується виконання вимоги ЄСВ з МЗП, то у цьому випадку, не дивлячись на те що працівниця не відпрацювала в місяці звільнення жодного дня, вона була звільнена останнім днем місяця. Тобто вона увесь місяць перебувала у трудових відносинах з роботодавцем. Крім того, вона отримала дохід у вигляді компенсації за невикористані дні відпустки, яка склала всю фактичну базу працівниці для нарахування ЄСВ, а саме — 1450 грн. Це нижче за мінімальну заробітну плату — 3200 грн.

Отже, роботодавцеві необхідно на різницю між цими двома величинами, тобто на 1750 грн. (3200 грн. - 1450 грн.), донарахувати ЄСВ.

ЄСВ на компенсацію за невикористану відпустку складе:

1450 х 22 % = 319 (грн.).

ЄСВ на допбазу ЄСВ:

1750(3200 - 1450) х 22 % = 385 (грн.).

Додамо: якби працівниця звільнялася не останнім робочим днем місяця, то роботодавцеві розраховувати різницю і донараховувати на неї ЄСВ не довелося б. ЄСВ стягувався б з фактичної бази нарахування.

ПДФО і ВЗ. Припустимо, що в роботодавця є заява працівниці про надання їй ПСП у звичайному розмірі (у 2017 році — 800 грн.).

Зарплата працівниці, що складається з однієї компенсації за невикористану відпустку (1450 грн.), не перевищує граничного розміру доходу, що надає право на ПСП у звичайному розмірі (2240 грн.).

Отже, база оподаткування в місяці звільнення має бути зменшена на суму ПСП, а сума ПДФО в результаті складе:

(1450компенсація - 800псп) х 18 % = 117 (грн.).

Сума ВЗ при цьому дорівнюватиме:

1450 х 1,5 % = 21,75 (грн.).

Звільнення з вихідною допомогою

Працівниця звільняється 17 листопада 2017 року у зв’язку з відновленням на роботі іншої працівниці, яка раніше виконувала цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП). Оклад працівниці — 2200 грн. Відповідно до наказу їй при звільненні повинні виплатити вихідну допомогу в одноразовому розмірі середньої місячної заробітної плати — 3199,98 грн. Компенсація за невикористані дні відпустки складає 900 грн.

Доплата до МЗП. Норми робочого часу працівниця в місяці звільнення не виконала, отже, розмір МЗП ми визначаємо пропорційно відпрацьованому часу:

3200 грн. : 22 роб. дн. х 13 роб. дн. = 1890,91 грн.,

де 3200 — МЗП, встановлена на місяць у 2017 році;

22 — кількість днів, передбачених графіком роботи за листопад 2017 року;

13 — кількість днів фактично відпрацьованих працівником у листопаді 2017 року (день звільнення вважається як робочий).

Розрахуємо зарплату за відпрацьовані дні в листопаді:

2200 грн. : 22 роб. дн. х 13 роб. дн = 1300 грн.

Порівняємо отримані суми (при цьому компенсація за невикористану відпустку і вихідну допомогу в порівнянні не беруть участі).

1300зарплата < 1890,91МЗП.

Здійснюємо доплату до МЗП:

1890,91мзп - 1300зарплата = 590,91 (грн.).

Загальна сума доходу працівниці в листопаді 2017 року складе:

1300зарплата + 590,91 доплата до МЗП + 900компенсація + 3199,98вих. допомога = 5990,89 (грн.)

ЄСВ. Працівниця звільняється не в останній робочий день місяця, отже, вимоги ЄСВ з МЗП дотримуватися не треба. ЄСВ нараховуємо на фактичну зарплату з урахуванням доплати до МЗП і компенсації за невикористані дні відпустки (сума вихідної допомоги ЄСВ не обкладається):

2790,91(1300 + 590,91 + 900) х 22 %ЄСВ = 614,00 (грн.).

ПДФО і ВЗ. База оподаткування працівниці в листопаді 2017 року (2790,91 грн.), яка складається із зарплати за фактично відпрацьований час (1300 грн.), доплати до МЗП (590,91 грн.) і компенсації за невикористані дні відпустки (900 грн.) перевищує граничний розмір доходу, який надає право на ПСП (2240 грн.). Отже, ПДФО утримуємо без урахування ПСП:

2790,91база х 18 %пдфо = 502,36 (грн.).

ВЗ обкладається так само як і база. Його розмір складе:

2790,91база х 1,5 % = 41,86 (грн.).

Висновки:

1. Зарплата працівника в місяці звільнення має бути не нижчою за розмір МЗП або її пропорційної частини (у випадку з неповністю відпрацьованому часу).

2. Компенсація за невикористану відпустку і вихідну допомогу не включаються до суми зарплати для порівняння з МЗП.

3. Компенсація за невикористану відпустку, вихідну допомогу обкладаються ПДФО в загальному порядку. Але! При визначенні граничного розміру доходу, що надає право на ПСП, сума вихідної допомоги не враховується.

4. ПСП у місяці звільнення (за наявності права на неї) застосовується незалежно від кількості відпрацьованих у такому місяці днів.

5. Вимоги ЄСВ з МЗП у місяці звільнення треба дотримуватися, тільки якщо працівник звільнений останнім робочим днем цього місяця, тобто відпрацьовані всі робочі дні місяця.

6. Вихідна допомога не обкладається ЄСВ.

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ

КЗпПКодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Закон про ЄСВЗакон України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Інструкція № 449Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.

Інструкція № 5Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Перелік № 1170 — Перелік видів виплат, здійснюваних за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

МЗП — мінімальна заробітна плата.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ПДФО — податок на доход фізичної особи.

ПСП — податкова соціальна пільга.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити