Табу на ПСП в аванс → переплата ПДФО за місяць: заповнюємо 1-ДФ

ПДФО в аванс > ПДФО в зарплату. Правильно підмічено: зменшувати суму авансу на ПСП (якщо працівник має право на її застосування) не можна!

Відповідні роз’яснення з цього приводу наведені ДФСУ в підкатегорії 103.08.01 ЗІР. Ґрунтуються висновки фіскалів на положенні п.п. 169.2.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ).

Так, згідно з цим підпунктом податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податків місячному доходу у вигляді заробітної плати. А при виплаті авансу (зарплати за першу половину місяця) неможливо порівняти загальну суму доходу за місяць з граничною сумою, що надає право на застосування ПСП. Таким чином, ПСП до частини зарплати — авансу не застосовується.

Крім того, не забувайте, що аванс виплачується без нарахування у бухобліку. Враховуючи це, виплата авансу, а також сплата ПДФО здійснюються на підставі розрахунків, але без нарахування відповідних сум на момент такої виплати.

Нарахування ПДФО проводиться у кінці місяця разом із нарахуванням зарплати за місяць.

Тому навіть якщо заздалегідь відомо, що база оподаткування місячної заробітної плати працівника буде менше або дорівнюватиме сумі застосовуваної до неї ПСП (тобто наприкінці місяця сума податку дорівнюватиме нулю), при виплаті авансу ПДФО слід розрахувати (але не нарахувати) без урахування ПСП.

Наприкінці місяця при нарахуванні зарплати суму податку розраховують так, як це передбачено п. 164.6 ПКУ, тобто з урахуванням ПСП.

Отже, наприкінці місяця при нарахуванні зарплати ви розрахуєте суму податку за кожним працівником з урахуванням ПСП (за наявності права на неї). А вже при виплаті зарплати за другу половину місяця до бюджету перерахуєте різницю між загальною сумою ПДФО, утриманого з місячної заробітної плати усіх працівників, і сумою ПДФО, сплаченого в аванс за усіх працівників.

У результаті ПДФО, сплачений в аванс, у тому числі за працівника, який має право на ПСП, буде враховано при визначенні загальної суми ПДФО щодо усіх працівниках роботодавця. Він отримає на руки ту суму зарплати, яка належить йому при застосуванні ПСП.

Інакше кажучи, при першому і, ще раз зауважимо, єдиному нарахуванні ПДФО, яке відбувається в зарплату, переплати ПДФО за окремо взятим працівником бути не може. Навіть з урахуванням застосування ПСП. Якщо, звичайно, ви це єдине нарахування здійснили правильно. ПДФО у такому разі дорівнюватиме або якомусь «позитивному» числу, або нулю.

Розглянемо ситуацію на прикладі.

Приклад. Роботодавець установив, що розмір авансу складає 60 % посадового окладу. Припустимо, що є лише три співробітниці. Посадовий оклад першої (Петренко О. О.) — 1800 грн., другої (Бутенко М. М.) — 2000 грн., третьої (Малашенко І. О.) — 3200 грн. Малашенко І. О. користується ПСП на трьох дітей у сумі 2400 грн. (800 грн. х 3 дитини).

Ці працівниці відпрацювали всі дні в червні.

Визначимо (але не нарахуємо) суму зарплати за першу половину місяця:

— Петренко О. О.: 1800 грн. х 60 % = 1080 грн.;

— Бутенко М. М.: 2000 грн. х 60 % = 1200 грн.;

— Малашенко І. О.: 3200 грн. х 60 % = 1920 грн.

Припустимо, що встановлена сума авансу — це «грязна» сума, яка підлягає оподаткуванню при виплаті (цей нюанс закріплений у колективному договорі).

Розрахуємо суму ПДФО, яку необхідно сплатити при виплаті авансу. Для цього визначимо загальну для усіх працівників «грязну» суму авансу:

1080 + 1200 + 1920 = 4200 (грн.).

Сума ПДФО, що належить до сплати при виплаті авансу, складе:

4200 х 18 % = 756 (грн.).

Ця сума одним платежем спрямовується до бюджету і проводиться в бухобліку за рахунком ПДФО. І природно, це робиться без розбиття «за людьми». Далі під час нарахування зарплати за другу половину місяця розрахуємо суму утриманого ПДФО за кожною працівницею окремо (див. таблицю нижче), тепер уже з урахуванням ПСП.

Декілька слів скажемо про суму ПДФО, яку необхідно перерахувати при виплаті зарплати за другу половину місяця.

Попри те, що при виплаті авансу ПДФО був розрахований без урахування ПСП, а при розрахунку ПДФО в зарплату вона була врахована, це ніяк не вплинуло «на картинку ПДФО»: як загалом по роботодавцю, так і по працівниці, що має право на ПСП. Переплати ПДФО не виникає.

Якщо уявити собі ситуацію, що усі три працівниці мають право на застосування до їх зарплати ПСП (звичайної, на дітей) або працівниця Малашенко — це єдиний працівник, то тоді — так, переплата ПДФО, може, і виникатиме при нарахуванні зарплати. Але знову ж таки не за кожною працівницею окремо, а за роботодавцем загалом. Тоді цю переплату необхідно буде враховувати при перерахуванні платежів з ПДФО в наступних періодах, тобто на її суму зменшити розрахований ПДФО.

У свою чергу, податковий агент має право на підставі наданої заяви повернути суму надмірно сплаченого ПДФО, яка була перерахована до бюджету понад суму податкового зобов’язання (підкатегорія 103.25 ЗІР).

Заповнюємо форму № 1ДФ. Графа 4 «Сума перерахованого податку» у такому разі має дорівнювати графі 4а «Сума нарахованого податку».

Обґрунтуємо. Заробітна плата, що виплачується у встановлені строки в наступному місяці, має бути відображена в Податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітна плата була нарахована. Це передбачено п. 3.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4.

Тобто

при своєчасній виплаті зарплати і своєчасній сплаті ПДФО значення граф 3а і 3, а також 4а і 4 збігатимуться.

Отже, якщо у звітному кварталі виплата зарплати працівнику здійснювалася у встановлені строки, то у нього значення цих граф також має бути однаковим.

При заповненні рядка «Військовий збір» в розділі II Податкового розрахунку за формою № 1ДФ застосовують ті ж правила, що і для розділу I.