Розпочнемо з головних новинок
Отже, у зв’язку з тим, що таблиця 6 ЄСВ-звіту потрібна для формування за кожною застрахованою особою відомостей про суми нарахованих йому у звітному місяці видів доходів, які включаються до бази стягування ЄСВ, ці відомості формують з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб (далі — код КЗО), наведених у додатку 2 до Порядку № 435.
Оновлений перелік кодів КЗО доповнений 17-ма новими. Для звичайних роботодавців найцікавіший один новий код — «66». З ним у таблиці 6 ЄСВ-звіту відображають нараховані особам з інвалідністю виплати в сумі середнього заробітку, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, на які ЄСВ нараховані за ставкою 8,41 %.
Інші нові коди КЗО (50 — 65) стосуються виплат, нарахованих військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, членам виборчих комісій.
Ще одне головне нововведення — з’явився новий код типу нарахувань (далі — КТН) «14».
Навіщо він потрібен? Щоб відобразити за попередній період різницю між мінзарплатою і фактичною базою нарахування ЄСВ, яка виникла внаслідок сторнування в поточному звітному періоді суми відпускних за невідпрацьовану частину року. Пояснимо.
У разі звільнення працівника, який «перегуляв» щорічну відпустку, роботодавець має право (звісно ж, у випадках, прямо передбачених у ст. 22 Закону про відпустки) провести відрахування із зарплати за дні відпустки, надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Таке сторнування проводиться в поточному звітному періоді (у місяці звільнення), але зачіпає минулі звітні періоди, за які були нараховані суми «перегуляних» відпускних.
У результаті в місяцях надання відпустки фактична база нарахування ЄСВ може виявитися нижчою мінзарплати. А отже, за основними працівниками (без інвалідності) виникне необхідність розрахунку різниці і донарахування ЄСВ з МЗП. Для того щоб відобразити цю різницю за минулий період та донараховану на неї суму ЄСВ, і був введений новий КТН «14». Числовий приклад із застосуванням КТН «14» див. статтю «Заповнюємо таблицю 6 ЄСВ-звіту».
З основними новинками розібралися. Давайте «пробіжимося» по заповненню рядків і граф таблиці 6 ЄСВ-звіту. У ньому хоча й не такі грандіозні зміни, але все-таки є на що звернути вашу увагу.
Таблиця 6: рядки і графи
Важливо. У таблиці 6 ЄСВ-звіту безпосередньо таблична частина не змінилася. І це радує. Але оскільки з’явилися нові коди КЗО і КТН (див. вище), то пропонуємо вам все-таки «пробігтися» по правилам заповнення цієї таблиці.
Розпочнемо з того, що на одного працівника в таблиці 6 можуть бути заповнені декілька рядків, якщо у звітному місяці йому були нараховані:
1) виплати, які відображають із різними кодами КЗО (графа 9) або які мають свій КТН (графа 10). Так, наприклад, суми заробітної плати, відпускних, лікарняних і декретних, нарахованих застрахованій особі у звітному місяці, слід відобразити в різних рядках;
2) виплати за:
— минулі й майбутні періоди (місяці), а саме відпускні, лікарняні, допомога по вагітності та пологах, винагорода за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також виплати за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду (середня зарплата за вимушений прогул). Перераховані виплати відображаємо в прив’язці до місяця, за який вони нараховані.
Важливо! Суми зарплати, донарахованої в поточному звітному місяці за попередні місяці, зокрема у зв’язку з виявленням сумових помилок, включаються до заробітної плати місяця, в якому були здійснені такі донарахування.
3) зарплата відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.91 р. № 1977-XII. У цьому випадку щомісячні суми нарахованої зарплати відображають окремим рядком (рядками). По кожному рядку в графі 23 зазначають ознаку наявності основи для обчислення спецстажу. Відомості про зарплату або винагороду, нараховані цьому ж працівникові за роботу на посадах, які не належать до науково-технічних, відображають окремим рядком.
Також на працівника буде заповнено декілька рядків, якщо за ним донараховували ЄСВ до розміру мінімального страхового внеску. Нагадаємо, що вимога про сплату ЄСВ з фактичної бази нарахування внеску, але не нижче мінімальної зарплати (далі — МЗП*), прописано в ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 і п. 9 розд. III Інструкції № 449. Озвучимо його.
* У 2018 році мінімальна зарплата дорівнює 3723 грн., розмір мінімального страхового внеску — 819,06 грн. (3723 грн. х 22 % : 100 %). — Прим. ред.
Якщо база нарахування ЄСВ, до якої застосовують ставку внеску 22 %, визначена за працівником, для якого це місце роботи є основним, не перевищує розміру МЗП, суму ЄСВ розраховують, як добуток розміру МЗП і встановленої ставки ЄСВ за умови, що працівник перебував у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацював усі робочі дні звітного місяця, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку (графіками виходу на роботу/змінності). Основним вважають місце роботи, де особа працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) її трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).
До бази нарахування ЄСВ включають усі доходи, з яких стягується ЄСВ, нараховані фізичній особі її роботодавцем-страхувальником. Тобто, наприклад, до бази нарахування ЄСВ працівника, який виконує в одного й того ж роботодавця разом зі своєю основною роботою за трудовим договором ще й роботу за сумісництвом (внутрішній сумісник) і за ЦПД, увійде його дохід, нарахований за основним місцем роботи, за внутрішнім сумісництвом і винагорода за виконані роботи (надані послуги).
Вимогу про сплату ЄСВ з МЗП не застосовують, якщо:
— ЄСВ нараховують на доходи, отримані не за основним місцем роботи. Отже, якщо нараховуємо зарплату зовнішньому сумісникові або винагороду за ЦПД сторонній особі, то ЄСВ стягуємо з фактичної бази нарахування ЄСВ;
— до бази нарахування ЄСВ працівника застосовують пільгові ставки (8,41 %, 5,3 %, 5,5 %). Таким чином, якщо працівник з інвалідністю працевлаштований на підприємстві і до його доходу застосовують пільгову ставку ЄСВ 8,41 %, то ЄСВ сплачуємо з фактичної бази нарахування. Якщо працівник з інвалідністю працевлаштований у підприємця, то ЄСВ стягують за загальною ставкою 22 %. Отже, якщо база нарахування ЄСВ такого працівника виявиться нижчою МЗП, необхідно буде виконати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП;
— база нарахування ЄСВ визначена за працівником, якому надана відпустка без збереження заробітної плати відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки.
Розібравшись із загальними питаннями, переходимо до конкретики. Як заповнити графи таблиці 6 ЄСВ-звіту, пояснимо в таблиці нижче.
Пояснення щодо заповнення граф таблиці 6 ЄСВ-звіту
| Номер графи | Пояснення щодо заповнення |
| 6 | Тут усе гранично просто. Якщо формуємо рядок за громадянином України, проставляємо «1», якщо ні — «0» |
| 7 | Якщо застрахована особа, на яку формуємо рядок, чоловік — проставляємо «Ч», якщо жінка — «Ж» |
| 8 | Нове в заповненні! Зазначаємо десятирозрядний податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер)) фізичної особи. Для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та/або номером паспорта, вписуємо: — якщо паспорт у вигляді книжечки (на папері) — серію і номер паспорта у вигляді БКNNXXXXXX, де БК — константа, яка вказує на реєстрацію за паспортними даними; NN — дві українські букви серії паспорта (за наявності) (верхній регістр), а XXXXXX — шість цифр номера паспорта (з провідними нулями); — якщо паспорт у формі пластикової картки — ПXXXXXXXXX, де П — константа, яка вказує на реєстрацію за паспортними даними, а XXXXXXXXX — дев’ять цифр номера |
| 9 | Проставляємо код категорії застрахованої особи відповідно до додатка 2 до Порядку № 435. Наприклад, звичайні роботодавці за: — звичайними працівниками підприємств, установ, організацій (ставка ЄСВ — 22 %), по рядках із сумою зарплати проставляємо «1», лікарняних — «29», допомоги по вагітності та пологах — «42», середнього заробітку «солдатам підприємства» — «47»; — працівникам підприємств, установ, організацій, які мають інвалідність (ставка ЄСВ — 8,41 %), по рядках із сумою зарплати зазначаємо «2», лікарняних — «36», допомоги по вагітності та пологах — «43», середнього заробітку «солдатам підприємства» — «66»; — особам, з якими роботодавцями укладений ЦПД (ставка ЄСВ — 22 %), по рядкам з винагородою за виконані роботи (надані послуги) проставляють у графі 9 таблиці 6 код КЗО «26» |
| 10 | Заповнюємо тільки у випадках, перерахованих у виносці до цієї графи, наведеної під табличною частиною. Так, наприклад, якщо ви відображаєте: — зарплату, нараховану колишньому працівникові за відпрацьований час або винагороду за «перехідним» ЦПД або за рішенням суду середній заробіток за вимушений прогул, то в цій графі проставляєте КТН 1; — відпускні — КТН «10». Якщо самостійно виявили, що в минулих періодах нарахували дохід працівникові і помилково його: — не включили до бази нарахування ЄСВ, відображаючи його суму в поточній звітності в графі 10, зазначаєте КТН «2»; — включили до бази нарахування ЄСВ — зазначаєте КТН «3». Якщо вам треба відобразити ЄСВ-різницю (різницю між МЗП і фактичною базою нарахування ЄСВ), проставляєте: — КТН «13» — якщо вона розрахована за звітний місяць або розрахована в поточному за попередні звітні місяці при нарахуванні тільки! сум лікарняних та/або допомоги по вагітності на пологам; — КТН «14» — якщо відображаєте у звіті за поточний звітний період суму ЄСВ-різниці за попередні періоди, яка виникла у зв’язку з утриманням «перегуляних» відпускних при звільненні працівника; — КТН «2» — якщо самостійно виявили, що помилково не відобразили (а КТН«3» — помилково зазначили) її в минулих звітних періодах, і виправляєтеся в поточному. Звертаємо увагу: КТН «13» і «14» не можуть застосовуватися за майбутні звітні періоди! КТН «13» вживаємо як за поточний звітний період, так і за минулий, але тільки у разі нарахування сум лікарняних (у рядку з різницею проставляємо в графі 9 код КЗО «29», у графі 10 — КТН «13») і декретних (у рядку з різницею проставляємо в графі 9 код КЗО «42», у графі 10 — КТН «13»). КТН «14» вживається завжди за минулий звітний період у зв’язку із сторнуванням «перегуляних» відпускних при звільненні |
| 11 | Зазначаємо місяць і рік, за який проведено нарахування доходу фізичній особі |
| 12 | Зазначаємо повністю прізвище, ім’я і по батькові застрахованої особи: — для громадян України — згідно з україномовною сторінкою паспорта застрахованої особи; — для громадян інших країн — згідно із засвідченим у встановленому законодавством України порядку перекладу українською мовою паспортного документа |
| 13 | Проставляємо кількість календарних днів, що припадають на період тимчасової непрацездатності працівника згідно з наданим їм листком непрацездатності (довідкою, за винятком днів непрацездатності, підтверджених довідкою про тимчасове звільнення від роботи у зв’язку з необхідністю догляду за хворою дитиною) |
| 14 | Нове в заповненні! Зазначаємо кількість календарних днів відпустки без збереження заробітної плати (ст. 25 і 26 Закону про відпустки) і (нове!) тут же кількість днів непрацездатності, підтверджених довідкою про тимчасове звільнення від роботи у зв’язку з необхідністю догляду за хворою дитиною. Тобто якщо, наприклад, дитина працівника хворіє більше двох тижнів і період непрацездатності у зв’язку з необхідністю догляду за такою дитиною працівник підтверджує лікарняним листом (14 календарних днів) і довідкою (з 15-го календарного дня і до одужання дитини) медустанови, то кількість календарних днів тимчасової непрацездатності, підтверджених: — лікарняним листом проставляємо в графі 13; — довідкою — у графі 14. Важливо! Зверніть увагу: ця графа може бути заповнена зі знаком «-», якщо треба зменшити кількість днів без збереження заробітної плати, відображених у попередніх звітних періодах |
| 15 | Проставляємо кількість календарних днів звітного місяця, протягом яких застрахована особа перебувала в трудових відносинах (на які припадає дія ЦПД на виконання робіт або надання послуг). Якщо за працівником заповнені декілька рядків, графу 15 заповнюємо по одному рядку, а саме по рядку із сумою зарплати (за наявності). Важливо! За загальним правилом у графі 15 мають бути зазначені тільки дні «відносин» поточного місяця. Виняток — випадки відображення в таблиці 6 відпусток, у тому числі й відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, і поновлення на роботі особи за рішенням суду |
| 16 | Проставляєте кількість календарних днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, які припадають на конкретний місяць перебування працівниці в такій відпустці |
| 17 | Зазначаємо фактично нараховані суми зарплати, винагород за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД, лікарняних і допомоги по вагітності та пологах (тобто без обмеження максимальною величиною бази нарахування ЄСВ). При заповненні графи 17 рекомендуємо насамперед відобразити заробітну плату, а потім виплати, що залишилися. Суми відпускних вносите в поле відповідного місяця лише в сумі, що припадає на дні відпустки цього місяця. При цьому в графі 10 зазначаєте код типу нарахування «10». Суми виплат, нарахованих за дні тимчасової непрацездатності, у тому числі й у зв’язку з вагітністю та пологами, відображайте в окремих рядках у полі відповідного місяця тільки в сумі, яка припадає на такий місяць. Якщо ви у звітному місяці нараховуєте зарплату за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, то донараховані суми включайте до зарплати поточного місяця (тобто місяця, в якому були здійснені такі донарахування). Зверніть увагу, у графі 17 можна проставити від’ємні значення зарплати (соцстрахівні допомоги), тільки якщо необхідно відобразити: — суми перерахунків зарплати, пов’язаних з уточненням кількості відпрацьованого часу в минулих звітних місяцях із-за відпустки, тимчасової непрацездатності і настання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами; — сторновані суми відпускних, лікарняних і допомоги по вагітності та пологах, нарахованих у попередніх періодах |
| 18 | Відображаємо фактично нараховані суми зарплати, винагород за виконані роботи (надані послуги), лікарняних і допомоги по вагітності та пологах у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ |
| 19 | Заповнюємо за працівниками, за якими треба було виконати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП (див. вище). Зазначаємо різницю між МЗП і фактичною базою нарахування ЄСВ за конкретний місяць |
| 20 | Відображаємо суму ЄСВ, утриманого з доходу працівника |
| 21 | Відображамо суму ЄСВ, нарахованого на конкретний вид доходу |
| 22 | По рядках з виплатами, нарахованими за основним місцем роботи, проставляємо «1». В усіх інших випадках — «0». Якщо працівник — внутрішній сумісник (працює на умовах сумісниці на тому ж підприємстві, яке є його основним місцем роботи), то по рядку із сумами доходу, нарахованого: — за основним місцем роботи, проставляємо «1»; — за місцем роботи за внутрішнім сумісництвом — «0» |
| 23 | Проставляєте «1», якщо за працівником ведеться облік спецстажу або він має право на пільги щодо пенсійного забезпечення. В інших випадках — «0» |
| 24 | Якщо працівник був прийнятий на неповний робочий час, проставляємо «1», у зворотній ситуації — «0». Відзначимо, що трудове законодавство допускає можливість установлення неповного робочого часу шляхом: — зменшення тривалості щоденної роботи (неповний робочий день); — зменшення кількості днів роботи (неповний робочий тиждень); — одночасного зменшення кількості годин роботи протягом робочого дня і кількості днів роботи (поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня). Вважаємо, що цю графу слід заповнювати за усіма працівниками, з якими укладені трудові договори, у тому числі й за сумісниками. Адже робота за сумісництвом є різновидом роботи на умовах неповного робочого часу (див. лист Мінпраці від 03.03.2008 р. № 42/13/133-08) |
| 25 | Проставляємо «1» за працівниками, яких прийняли на нові робочі місця. У інших випадках — «0» |
Ну що ж, зміни у таблиці 6 ЄСВ-звіту вивчили. Давайте в наступній статті попрактикуємо на числових прикладах.
Використані документи
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР
Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Інструкція № 449 — Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.
