Працівник хворів, був у відпустці: коригуємо норму робочого часу

Норма робочого часу встановлена КЗпП. Зверніть увагу: чинним законодавством не передбачено встановлювати єдину норму тривалості робочого часу на місяць, квартал або рік. Ця норма може бути різною залежно від різних факторів:

• який робочий тиждень установлений на підприємстві (п’ятиденний або шестиденний);

• яка тривалість щоденної роботи (однакової тривалості або різної протягом тижня);

• коли встановлені вихідні дні.

Тому норму робочого часу на календарний рік роботодавець розраховує самостійно з дотриманням вимог ст. 50 – 53, 67 та 73 КЗпП.

Так, наприклад, для п’ятиденки з вихідними в суботу та неділю і рівною тривалістю робочого дня протягом тижня така норма у 2018 році дорівнює:

• у жовтні — 176 годин;

• у листопаді — 176 годин;

• у грудні — 158 годин.

Для працівників з підсумованим обліком робочого часу норму робочого часу в обліковому періоді також розраховують виходячи з робочого п’ятиденного або шестиденного робочого тижня з урахуванням скорочення роботи напередодні святкових та неробочих днів.

Водночас для працівників із підсумованим обліком робочого часу не завжди вдається вдало побудувати графіки змінності, розрахувати необхідну кількість працівників. Тому в таких працівників, як правило, виникає переробіток, тобто надурочні години. Відповідно до п. 12 Методичних рекомендацій № 138 загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом та нормою годин за цей період.

Але бувають ситуації, коли працівник частину місяця перебував у відпустці, хворів. Якщо застосовувати вищезгаданий алгоритм розрахунку надурочних годин, таких годин можна не побачити. Тому Методрекомендаціями № 138 встановлена особлива вимога для таких ситуацій.

Так, при підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на певний час, протягом якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання трудових обов’язків (відпустка, виконання державних або громадських обов’язків, тимчасова непрацездатність тощо). Адже, перебуваючи у відпустці або на лікарняному, працівник звільняється від виконання роботи (своїх трудових обов’язків), тому ці періоди не можуть включатися до робочого часу, а відповідно, і до норми робочого часу.

Таким чином, для визначення надурочних годин за обліковий період слід з фактично відпрацьованого працівником часу відняти розрахункову норму робочого часу. У свою чергу, розрахункова норма робочого часу визначається так: із календарної норми робочого часу за обліковий період, розрахованої за графіком шестиденного або п’ятиденного робочого тижня, віднімають час, протягом якого працівник перебував у відпустці, на лікарняному, та інші періоди, в які працівник згідно із законодавством не працював.

Спочатку розрахуємо нормальну тривалість робочого часу для цього працівника в 4 кварталі 2018 року. Для цього зі встановленої норми на 4 квартал (176_{жовтень} + 176_{листопад} + 158_{грудень} = 510 год) виключаємо дні відпустки без збереження зарплати та тимчасової непрацездатності, що припадають на робочі дні за графіком «п’ятиденки». При цьому потрібно визначити, скільки саме віднімати годин відпустки та хвороби.

Так, на період відпустки «за свій рахунок» з 3 по 7 грудня припадає 5 робочих днів за графіком 5-денного робочого тижня, а на період тимчасової непрацездатності з 10 по 18 грудня — 7 робочих днів. У годинах це складатиме:

5 роб. дн. х 8 год + 7 роб. дн. х 8 год = 96 год.

Підрахуємо загальну кількість годин за відкоригованою нормою і фактично відпрацьованими годинами:

Таким чином, кількість надурочних годин складає:

456 - 414 = 42 год.

Визначимо годинну тарифну ставку:

4000 грн. : 170 = 23,53 (грн.),

де 170 — середньомісячна кількість робочих днів за нормою робочого часу в 4 кварталі 2018 року ((176_{жовтень} + 176_{листопад} +158_{грудень}) : 3 міс.).

Оплата наднормових годин складе:

42 год х 23,53 грн./год х 2 =1976,52 грн.