Жінка завжди права! А вагітна — тим більше…
Кожній вагітній жінці згідно із законом належить відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами — на 70 календарних днів до пологів і на 56 днів після (у загальному випадку). І як ми розуміємо, такий розподіл насправді дуже умовний. Дитина сама «вирішує», коли цей строк поділити на «до…» і «після…». Законодавець лише визначає загальні межі.
Але в позначені строки може втрутитися не лише малюк, а й майбутня мама. За власним бажанням вона може скоротити загальний період перебування в декретній відпустці. Для цього вона просто повідомляє роботодавця (написавши заяву) про те, що, незалежно від позначеного в лікарняному листі строку, йде в декрет пізніше. Тобто замість того щоб готуватися 70 днів до материнства (як це передбачено законодавством), жінка має право не йти в декретну відпустку. Вона може продовжувати працювати — чинне законодавство не обмежує прав жінки на роботу в період, коли згідно з листком непрацездатності вона могла піти в декретну відпустку.
Платимо: за «бюлетенем» або за фактом?
Як правильно помічено в запитанні, загальна кількість днів декретної відпустки (позначена в лікарняному листі), які будуть сплачені, скорочується на кількість днів, які жінка працює. При цьому роботодавець відмічає відпрацьовані дні в табелі і нараховує за них зарплату. А оплату декретної відпустки здійснює за фактичні дні перебування співробітницею в декреті (див. лист Мінсоцполітики від 18.07.2007 р. № 441/020/99-07 // «ББ», 2007, № 33, с. 16).
А за фактом — це як?: шукаємо «середню»
Розрахунковий період. Як ми знаємо, у звичайному випадку розрахунковий період дорівнює 12 місяцям, що передують місяцю настання страхового випадку.
У цій ситуації страховий випадок у працівниці настав з того дня, коли в неї виникло право на декретну відпустку згідно з листком непрацездатності, а не тоді, коли вона вирішила цим правом скористатися (див. лист Мінпраці від 23.05.2008 р. № 273/020/99-08 // «ОП», 2008, № 2, с. 6).
Таким чином, місяцем настання страхового випадку в цьому конкретному випадку є грудень 2017 року. Отже, розрахунковий період складає 12 календарних місяців, що передують цьому місяцю: грудень-2016 — листопад-2017.
Зрозуміло, дні, які майбутня мама працювала після виникнення права на декретну відпустку, у розрахунку допомоги не беруть участі.
Виплати, що беруть участь у розрахунку. Як завжди в розрахунку беруть участь усі зарплатні виплати, що включаються у ФОП, з якого сплачений ЄСВ.
Припустимо, що сума ФОП, з якого сплачений ЄСВ, за розрахунковий період (грудень-2016 — листопад-2017) склала 36800 грн.
Фактична середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах складе:
36800 грн. : 365 к. дн. = 100,82 грн.
«Середня ЗП» або «середня МЗП»?
Перш ніж ми перейдемо до розрахунку декретних у цій ситуації, згадаємо важливі «обмежувальні» моменти для такої виплати.
Нагадаємо, що починаючи з 11.10.2017 р. вони змінилися.
Зокрема, у п. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) визначено: сума допомоги по вагітності та пологах працівниці у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із МЗП, встановленої на час настання страхового випадку.
Ця вимога встановлена для тих жінок-працівниць за основним місцем роботи, у яких середня зарплата, розрахована з нарахованої заробітної плати, виявиться нижчою мінімальної середньоденної зарплати.
І тут відразу виникає ще одне запитання: а яка МЗП бере участь у порівнянні — 2017 або 2018? Давайте обговоримо.
Врахуємо при цьому все сказане вище.
По-перше, ми з’ясували, що страховий випадок настав «у нас» в грудні 2017 року, а не в січні 2018 року.
По-друге, «часова» шкала для розрахунку «середньої» бере свій початок, так само — відштовхуючись від грудня 2017 року.
Тобто цілком логічним (і законним!) для порівняльного аналізу із «середньої МЗП» брати її грудневий розмір: 3200МЗП-2017: 30,44 = 105,12 (грн.).
Важливо! Мінімальну середньоденну зарплату розраховують виходячи з МЗП, встановленої на момент настання «декретної» відпустки.
Порівняємо:
100,82 грн.середня ЗП < 105,12 грн. середня МЗП.
Висновок: «перемогла» середня МЗП → розраховуємо декретну допомогу виходячи з її розміру:
105,12 грн. х 108(126 - 18) = 11352,96 грн.,
де 126 — тривалість декретної відпустки згідно з листком непрацездатності (з 28.12.2017 р. по 02.05.2018 р.);
18 — кількість днів декретної відпустки, протягом яких працівниця працювала (з 28.12.2017 р. по 14.01.2018 р. — працювала, з 15.01.2017 р. — пішла в «декрет»).
Висновки: Якщо працівниця йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами пізніше зазначеного в лікарняному листі строку, то:
1. За розрахунковий період приймаються 12 місяців (чи менше), що передують місяцю виникнення права на декретну відпустку (місяцю відкриття лікарняного листа).
2. Середньоденна зарплата для нарахування декретної допомоги має бути не менше розміру МЗП з розрахунку на 1 календарний день (МЗП/30,44) — розмір МЗП береться, встановлений на момент настання права на декретну відпустку.
3. Сума декретної допомоги з розрахунку на повний місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачується єдиний внесок. Розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ в цьому випадку береться встановлений в останньому місяці розрахункового періоду. Тому для страхових випадків, які настали в грудні 2017 року, максимальна база дорівнює 25 ПМПОлистопад-2017 (42100 грн.), у січні 2018 року — 25 ПМПОгрудень-2017 (44050 грн.), у лютому — грудні 2018 року — 15 МЗП2018 (55845 грн.).
4. Допомогу по вагітності та пологах нараховують за фактичні дні перебування працівниці в декретній відпустці.
