Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист та повідомляє.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про оплату праці» (далі — Закон) заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 31 Закону розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата працівнику за виконану норму праці (обсяг робіт).
Тобто мінімальна заробітна плата є державною гарантією в оплаті праці за виконану роботу відповідно до умов укладеного трудового договору.
Статтею 119 Кодексу законів про працю України встановлено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову.
Також таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Тобто працівникам, прийнятим на військову службу за контрактом, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток за місцем роботи, де вони працювали на час призову.
Суми середнього заробітку, які зберігаються за вищезазначеними працівниками, не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу, а це виплати, які розраховуються згідно з положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок). Суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.
Водночас пунктом 10 Порядку передбачено, що у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах, як у розрахунковому Періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення окладу, який встановлено працівникові після підвищення, на оклад, який був у працівника до підвищення.
У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (в тому числі за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом) за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
Директор Департаменту О. Товстенко
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
Середній заробіток «солдатові підприємства» дотягувати до МЗП не треба
І знову ми про «дотягування» зарплати до МЗП. Річ у тому, що до нашої редакції стали надходити листи читачів з проханням допомогти у спорі з перевіряючими із Держпраці. Так, останні наполягають на донарахуванні доплати до МЗП у разі, якщо сума середнього заробітку, що зберігається «солдатові підприємства», менше МЗП. Обґрунтовують свою позицію вони тим, що в переліку виплат, які не враховуються при обчисленні зарплати для забезпечення її мінімального розміру (див. ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, далі — Закон про оплату праці), зазначені тільки:
— доплата за роботу в несприятливих умовах праці і підвищеного ризику для здоров’я;
— доплата за роботу в нічний і надурочний час;
— доплата за роз’їзний характер робіт;
— премії до святкових і ювілейних дат.
І все! Інші виплати в цьому списку не зазначені. У зв’язку з цим ми вирішили звернутися за відповідним роз’ясненням до фахівців Мінсоцполітики. Відзначимо, що саме Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну політики, у тому числі у сфері оплати праці.
Нагадаємо, що раніше фахівці Мінсоцполітики говорили про те, що сума середнього заробітку, розрахована згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), НЕ включається до зарплати для забезпечення її мінімального розміру (див. лист Мінсоцполітики від 13.02.2017 р. № 322/0/101-17/282 // «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 8, с. 17).
Отже, лист, що коментується, вкотре підтверджує думку Мінсоцполітики про те, що сума середнього заробітку, розрахованого згідно з Порядком № 100, не враховується в зарплату для порівняння її з МЗП.
Для цього є цілком законні підстави. Читаємо положення ст. 31 Закону про оплату праці повністю, а не окремі його частини!
«Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчий розміру мінімальної заробітної плати.
При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці і підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний і надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Якщо нарахована заробітна плата працівника, які виконав місячну норму праці, є нижчою законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.
Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим розміру мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.
У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником в повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно виконаній нормі праці
Мінімальна заробітна плата в годинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці».
Як бачимо, треба читати положення ст. 31 Закону про оплату праці повністю, а не лише ті, що стосуються «виключених» виплат. Найголовнішим з виділених наведених вище положень є те, що треба порівняти зарплату за відпрацьовану норму праці за місяць. А якщо працівник не працював, але за ним зберігався середній заробіток, то МЗП, розрахована пропорційно виконаній нормі праці, дорівнює нулю. А це означає, що середній заробіток з МЗП не порівнюється.
До речі, фахівець Держпраці (див. статтю «Солдат підприємства»: мінімалка і простій» сьогоднішнього номера) вважає так само.
Сподіваємося, що для усіх перевіряючих і тих, хто перевіряється, тепер це питання закрите.
Тетяна РУДА, головний редактор
