Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо поширення положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок), та в межах компетенції повідомляє.
1. Порядок розроблено на виконання Кодексу законів про працю України, положення якого регулюють трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої приналежності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Тобто положення Порядку поширюються на підприємства, установи та організації та фізичних осіб — підприємців, що укладають з працівниками трудові відносини.
2. Для того, щоб працівники у разі підвищення окладів (тарифних ставок) при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її розрахунку відповідно до норм Порядку не втрачали у заробітку, передбачено коригування середньої заробітної плати.
Відповідно до пункту 10 Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігаються середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Госпрозрахункові підприємства, організації та фізичні особи — підприємці коригування заробітної плати проводять з урахуванням їх фінансових можливостей.
Якщо фізична особа — підприємець не має можливості провести коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт підвищення посадових окладів (тарифних ставок), то приймається рішення про зменшення коефіцієнта коригування, виходячи з фінансових можливостей підприємства.
Рішення про зменшення коефіцієнта коригування у зв’язку з фінансовими можливостями оформляється наказом, який обов’язково має бути погоджений з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим представляти інтереси працівників органом.
При цьому в наказі обумовлюються причини, що не дозволяють провести коригування в повному обсязі (зокрема, зниження рентабельності, обсягів виробництва; недостатність обігових коштів тощо).
3. Коефіцієнт, на який необхідно провести коригування виплат, обчислюється шляхом ділення окладу (тарифної ставки), встановленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку), який працівник мав до підвищення.
Порядком чітко не передбачено, скільки знаків після коми необхідно застосовувати при розрахунку коефіцієнта коригування.
Директор Департаменту О. Товстенко
