(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
1/10
Оплата праці
Оплата праці
Березень , 2018/№ 5

Щодо компенсації за роботу у вільний від роботи день

http://tinyurl.com/y29oa6xu
Лист від 12.02.2018 р. № 238/0/101-18/284

У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто ваше звернення і в межах компетенції повідомляється.

Вихідні дні встановлюються на підприємствах, в установах, організаціях відповідно до законодавства правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до статті 67 КЗпП України при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні визначається графіком роботи підприємства, установи, організації і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем.

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень (частина перша статті 56 КЗпП).

Отже, неповний робочий час може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи чи кількості днів роботи протягом тижня.

У випадку, зазначеному в листі, на підприємстві встановлено два вихідних дні — субота та неділя. Для окремого працівника запроваджено режим роботи — один день на тиждень (понеділок). Дні з вівторка по п’ятницю є його вільними від роботи днями.

На нашу думку, враховуючи норми частини третьої статті 56 КЗпП, згідно з якою робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників, у випадку залучення такого працівника до роботи у дні з вівторка по п’ятницю, оплата за роботу в ці дні може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі відповідно до статті 72 КЗпП.

Мінсоцполітики України інформує та надає у межах своїх повноважень роз’яснення (підпункт 103 пункту 3 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423). Роз’яснення та листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони носять рекомендаційно-інформаційний характер.

Директор Департаменту заробітної плати та умов праці О. Товстенко

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Працівник працює у вільний від роботи день: коли можна і як компенсувати? Думка Мінсоцполітики

Лист, що коментується, є відповіддю Мінсоцполітики на наш запит, який звучав так: «В установі працівник працює на умовах неповного робочого часу з таким графіком роботи: у понеділок — 4-годинний робочий день; вівторок — п’ятниця — вільні від роботи дні; субота і неділя — вихідні дні.

У зв’язку з тим, що у 2018 році святковий день Новий рік (01.01.2018 р.) припав на понеділок, який у загальному випадку є робочим днем для працівника, працівник не працював 01.01.2018 р. Також у зв’язку зі збігом святкового дня Різдва Христова (07.01.2018 р.) з вихідним днем у неділю, цей вихідний день був перенесений на понеділок 08.01.2018 р. Тому 08.01.2018 р. (понеділок) працівник теж не працював. У результаті обсяг роботи працівником не виконаний.

Чи має право роботодавець залучити працівника до роботи у вільний від роботи день, якщо і сам працівник не проти такого залучення? Якщо так, то як компенсувати працівникові його роботу у вільний від роботи день?».

Давайте пояснимо, чому власне і виникло таке запитання до «трудового» Міністерства.

При встановленні працівникові неповного робочого тижня або поєднання неповного робочого тижня та неповного робочого дня, роботодавець і працівник повинні визначити в індивідуальному порядку графік виходу на роботу для цього працівника, а саме вказати робочі дні, вільні від роботи дні і вихідні дні.

Вихідними днями вважаються вихідні дні, визначені для установи загалом. Так, згідно зі ст. 52 КЗпП для працівників встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи впровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, установлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

Що ми маємо в результаті? Положеннями КЗпП визначені робочі і вихідні дні. Але немає в ньому такого поняття, як «вільний від роботи день», а саме немає визначення тих днів, протягом яких працівник не працює згідно з його індивідуальним графіком роботи.

А це дуже важливо. Наприклад, для виконання вимоги про «святково-вихідне» перенесення: у випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого (ч. 3 ст. 67 КЗпП). Детальніше про дотримання цієї норми при неповному робочому тижні або поєднанні неповного робочого тижня і неповного робочого дня див. в «ОП», 2018, № 2, с. 18.

Як залучити до роботи у вихідний день, у КЗпП прописано. А ось як це зробити для залучення до роботи у «вільний від роботи день» — ні. Саме через такі пробіли в трудовому законодавстві у нас і виникли запитання до Мінсоцполітики: чи можна залучити працівника до роботи у вільний від роботи день і як йому компенсувати роботу в такий день?

На жаль, на перше запитання, а саме чи можна залучити працівника до роботи у вільний від роботи день, Мінсоцполітики не відповіло в листі, що коментується. Хоча таке запитання і звучало в запиті!

Проте в листі, що коментується, «трудове» Міністерство висловило свою думку з приводу другого запитання: як компенсувати роботу у вільний від роботи день. Так, Мінсоцполітики вважає: у випадку залучення працівника у вільні від роботи дні робота в ці дні може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі відповідно до ст. 72 КЗпП.

Тобто фактично Мінсоцполітики пропонує компенсувати роботу у вільний від роботи день за аналогією з компенсацією роботи у вихідний день. Адже ст. 72 КЗпП якраз і містить норми про компенсацію за роботу у вихідний день — надання іншого дня відпочинку або оплата в подвійному розмірі.

Оскільки Мінсоцполітики стосовно компенсації прирівнює роботу у вільний від роботи день до роботи у вихідний день, то вважаємо, що і в питанні можливості залучення до роботи у вільний від роботи день також слід виходити з норм про залучення до роботи у вихідний день. Про можливість роботи у вихідний день йдеться в ст. 71 КЗпП. Про що говорять положення цієї статті?

Так, у загальному випадку робота у вихідний день заборонена. Залучення до роботи у вихідний день допускається з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) установи в таких виняткових випадках:

— для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

— для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя або нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

— для виконання невідкладних, наперед непередбачених робіт, від негайного виконання яких залежить надалі нормальна робота установи в цілому або її окремих підрозділів;

— для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу або скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

При цьому залучати до роботи у вихідний день за будь-яких обставин заборонено: вагітних жінок і жінок, що мають дітей у віці до 3 років (ст. 176 КЗпП); працівників молодше 18 років (ст. 192 КЗпП), а також батьків, які виховують дітей у віці до 3 років без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів, піклувальників, одного з прийомних батьків і одного з батьків-вихователів дитини у віці до 3 років (ст. 1861 КЗпП).

Залучення до роботи у вихідні дні громадян похилого віку* можливо тільки з їх згоди і за умови, що це не протипоказано їм за станом здоров’я (ст. 13 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.93 р. № 3721-XII).

* Громадянами похилого віку визнають осіб, що досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, а також осіб, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більше 1,5 року.

Що маємо в результаті щодо вільного від роботи дня? Залучати до роботи працівників, які не потрапляють під обмежуючі норми (вагітні жінки, жінки з дітьми до 3 років), у вільний від роботи день можна у виняткових випадках, зазначених вище. Якщо таких виняткових випадків у роботодавця немає, то і залучати працівника до роботи у вільний від роботи день (навіть за наявності згоди працівника) не можна.

Якщо ж за наявності вищезгаданих обставин роботодавець залучив працівника до роботи у вільний від роботи день, то компенсується це одним із способів — наданням іншого дня відпочинку або оплатою в подвійному розмірі. Спосіб компенсації узгоджується між працівником і роботодавцем.

Залучили працівника до роботи у вільний від роботи день без наявності законодавчо визначеної причини? Якщо вже так сталося, правильно компенсуйте йому роботу в цей день — надайте інший день відпочинку або оплатіть у подвійному розмірі.

Адже за залучення працівника до роботи у вільний від роботи без наявності законодавчо встановлених обставин роботодавцеві «світить» штраф у розмірі 1 мінзарплати (зараз — 3723 грн.) як за порушення інших вимог трудового законодавства (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Тоді як ненадання компенсації за роботу у вільний від роботи день уже слід розглядати як недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП). А за таке порушення роботодавцеві погрожує штраф у розмірі 10 мінзарплат (зараз — 37230 грн.).

Повернемося до ситуації в запиті. За його умовами працівник не виконав установлений обсяг роботи через збіг його робочого дня зі святковим днем і «святково-вихідним» перенесенням. Проте його обсяг завдань заздалегідь визначений. Отже, така ситуація не підпадає під виняткові випадки, визначені на законодавчому рівні, для залучення у вільний від роботи день. Тобто у випадку, наведеному в запиті, у роботодавця немає підстав для залучення працівника до роботи у вільний від роботи день навіть за наявності згоди працівника на роботу в такий день.

Звичайно, можна залучити працівника за цивільно-правовим договором. У такому разі цивільно-правовий договір не повинен містити ознак трудового договору / трудових відносин. Проте такий спосіб залучення підходить тільки госпрозрахунковим підприємствам. Пояснюється це особливою увагою контролюючих органів до цивільно-правових договорів, укладених у бюджетних установах.

Людмила БЄЛЄВЦОВА, експерт з питань оплати праці

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
вихідні дні, вільний від роботи день, компенсація за роботу додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті