Порушено «трудові норми». Звільнення від адмінштрафу — можливе?!
«Порушення норм трудового законодавства» і «притягнення до відповідальності роботодавця та посадових осіб» — дві взаємопов’язані теми, про які ми вже неодноразово писали. Проте загроза величезних штрафів примушує нас бути напоготові і стежити за усім, що відбувається в цій сфері. Ну і, звісно, якщо є можливість від них «відмикувати», то така новина стає на вагу золота.
Отже, порушення трудового законодавства практично завжди призводить до двох видів відповідальності: фінансової та адміністративної. Раніше Держпраці в листі від 11.01.2018 р. № 183/3/4.3-3В-18 роз’яснювала, як уникнути «першої» (див. новини в «ОП», 2018, № 8, с. 4). А ось рішення про притягнення до «другої» (адміністративної — на посадових осіб) приймається судом, тому й процедура звільнення від адмінштрафу інша.
Саме питанню накладення адмінштрафу та можливості звільнення від нього (обмежившись усним зауваженням) присвячені нові листи від Мін’юсту (від 06.03.2018 р. № 8887/4408-33-18/11.2.2), Мінсоцполітики (від 14.03.2018 р. № 414/0/101-18/283) і Держпраці (від 01.03.2018 р. № 1562/3/4.1-ДП-18).
У них відзначено, що для адміністративних правопорушень у ст. 22 КпАП передбачена можливість звільнення порушника від адмінвідповідальності при малозначності правопорушення, обмежившись лише усним зауваженням. При цьому малозначними суд може визнати тільки правопорушення за КпАП і лише на підставі аргументів, наведених порушником.
І треба сказати, що ці слова не пустий звук. Судова практика дійсно містить приклади того, як адмінвідповідальність була обмежена усним зауваженням порушникові або докази «малозначності» стали підставою для закриття адміністративної справи.
Наведемо приклади обставин, коли судами було прийнято рішення про звільнення від відповідальності згідно зі ст. 22 КпАП: щире розкаяння винного; запобігання винним шкідливих наслідків правопорушення; добровільне відшкодування збитку або усунення заподіяної шкоди; здійснення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу важких особистих або сімейних обставин; здійснення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, що має дитину у віці до 1 року; порушення, усунені у присутності інспектора Держпраці або в зазначений у приписі строк тощо.
Тож у кожному конкретному випадку суд, приймаючи рішення про адмінштраф, усе оцінює індивідуально. Але звільнення — можливе.
Суд ухвалив: із коштів, витрачених працівником на придбання товарів у відрядженні, ПДФО не утримувати
Новина із залу суду: платникові податків вдалося відмінити ІПК ДФС від 23.02.2018 р. № 765/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.
Про що йшла мова в цій індивідуальній консультації? У ній ДФС визнала відшкодування витрачених коштів працівника на придбання товарів для підприємства доходом, що обкладається ПДФО і військовим збором.
Згідно з таким висновком виходило так: якщо підприємство виплачує працівникові грошові кошти для покриття витрат, понесених ним при здійсненні трудових обов’язків на користь підприємства (зокрема, купівля канцелярії, палива або конвертів), то ця сума повинна обкладатися ПДФО і ВЗ.
Несподіваний висновок податківців, правда? Не дивно, що платник податків не погодився з ним і звернувся до суду. Ця історія дістала великого резонансу, викликавши обурену реакцію і роботодавців, і працівників (адже «з них» масово почали здійснювати «несправедливе утримання»). Саме тому ми всі з нетерпінням чекали на справедливе рішення суду. І ось воно...
Виявилось, що суд з таким висновком контролюючого органу теж не згоден. У своєму рішенні (рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 р. у справі № 816/909/18) він зазначив, що визначальною ознакою доходу платника податку як об’єкта та бази обкладення ПДФО, у тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового положення платника податків. А оскільки при виплаті працівникові суми витрат, здійснених ним під час виконання трудових обов’язків на підприємстві (зокрема, купівля канцелярії, палива або конвертів), такий працівник не отримує доходу, то об’єкт оподаткування за ПДФО відсутній.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі № 826/2226/15.
Тож судова практика показує: у кожного платника податків є можливість оскаржити індивідуальну консультацію від ДФС у судовому порядку (якщо вона суперечить нормам ПКУ) і не діяти згідно з нею в разі відміни.
Особливості проведення перевірок ФСС
Фонд соціального страхування в листі від 12.03.2018 р. № 6-29-794 відповів на кілька запитань про порядок проведення перевірок ФСС:
— коли можливе перенесення строків проведення планової перевірки;
— яка відповідальність існує за недопуск до проведення планової перевірки?
Перенесення строків проведення планової перевірки Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженою постановою ФСС з ТВП від 22.12.2010 р. № 29 (далі — Інструкція № 29), не передбачено.
Водночас якщо страхувальник не може прийняти перевіряючих з об’єктивних причин (хвороба, відпустка, відрядження) керівника або уповноважених осіб, відповідальних за використання коштів Фонду, то він може надіслати лист до органу Фонду з проханням перенести строк перевірки із зазначенням причин неможливості її проведення.
Від себе додамо: починаючи з 1 березня 2018 року усі перевірки ФСС, окрім позапланових, були призупинені. Про це стало відомо на селекторній нараді керівного складу і начальників управлінь виконавчої дирекції Фонду в областях і місті Києві (http://www.fse.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/955812). Тому (поки що) питання планових перевірок і перенесення їх строків не повинні вас цікавити. Чого не скажеш про позапланові. Їх Фонд проводить без завчасного попередження роботодавця. Підставою для «візиту» ФСС можуть стати: виявлені невідповідності даних, зазначених роботодавцем у звітах за формою Ф4-ФСС з ТВП і заявах-розрахунках; неподання звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП у встановлені строки тощо. Повний список таких підстав перерахований у п. 3.6 Інструкції № 29.
Стосовно недопуску перевіряючих Фонд відзначив таке: згідно з п. 3.5 Інструкції № 29, якщо страхувальник відмовляється від проведення планової або позапланової перевірки, посадовими особами органу Фонду складається акт про відмову від допуску до перевірки в довільній формі. Цей акт вручається керівникові, або головному бухгалтерові (бухгалтерові), або уповноваженій керівником особі під розписку або направляється рекомендованим листом. Після цього Фонд має право призупинити виплати допомоги за рахунок коштів ФСС роботодавцеві.
Оклади посадовим особам та службовцям ОМС підвищили
Кабмін 10 травня 2018 року затвердив постанову № 363, яка вносить деякі зміни до постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268 (далі — постанова № 268).
Так, у новій редакції викладені додатки 48 — 55 до постанови № 268. Це означає, що оклади посадовим особам та службовцям органів місцевого самоврядування (ОМС) підвищено. З якої дати це відбулося? З 18 травня 2018 року. Адже саме цієї дати постанова № 363 набула чинності (опублікована в газеті «Урядовий кур’єр», 2018, № 93). А оскільки спеціальних вказівок (зокрема, з якої дати застосовувати нові оклади) у постанові № 363 немає, тому орієнтуватися треба саме на дату офіційного опублікування нормативно-правового акта. Відмітимо, що в новій редакції постанови № 268 найменший оклад складає 2650 грн. для деяких спеціалістів ОМС, 2600 грн. — для окремих службовців (нагадаємо, що раніше оклади для таких посад складали 2000 і 1895 грн. відповідно).
Окрім підвищення окладів, постановою № 363 урегульований порядок виплати надбавки за вислугу років для службовців ОМС.
