Відповідно до п. 1.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 06.10.2010 р. № 930 (далі — Типове положення № 930), атестація педпрацівників — це система заходів, за якою визначаються відповідність педпрацівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.
За результатами атестації педпрацівникам, які досягли високих показників у роботі, присвоюються педагогічні звання: «викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог — методист», «керівник гуртка — методист», «старший викладач», «старший учитель», «майстер виробничого навчання I категорії», «майстер виробничого навчання II категорії» (п. 5.1 Типового положення № 930).
Згідно з п. 3 Порядку присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 23.12.2015 р. № 1109, педпрацівникам присвоюються такі педагогічні звання:
викладач-методист — викладачам усіх спеціальностей; педагогам професійного навчання;
учитель-методист — учителям усіх спеціальностей;
вихователь-методист — вихователям; музичним керівникам, інструкторам з фізкультури;
педагог-організатор-методист — педагогам-організаторам;
практичний психолог — методист — практичним психологам;
керівник гуртка — методист — керівникам гуртків, секцій, студій, інших форм гурткової роботи;
старший вожатий — методист — старшим вожатим;
старший викладач — викладачам усіх спеціальностей;
старший учитель — учителям усіх спеціальностей;
старший вихователь — вихователям-методистам;
майстер виробничого навчання I (II) категорії — майстрам виробничого навчання.
Тобто кожне з цих педагогічних звань присвоюється педпрацівникам відповідно до посади, яку вони займають згідно з Переліком посад педагогічних працівників, затвердженим постановою КМУ від 14.06.2001 р. № 963.
Педагогічні звання «учитель-методист» та «старший учитель» присвоюються працівнику, який займає посаду вчителя незалежно від обсягу його навантаження та кількості предметів, які він викладає.
Працівники, які мають педагогічні звання, повинні під час чергової атестації, яка відповідно до п. 1.7 Типового положення № 930 здійснюється один раз на п’ять років, також атестуватися на відповідність раніше присвоєним педагогічним званням.
Згідно з п.п. «г» п. 5 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102 (далі — Інструкція № 102), присвоєні звання дають право на підвищення ставок. За звання «учитель-методист» ставки зарплати підвищуються на 15 %, а «старший учитель» — на 10 % (п. 24 Інструкції № 102).
Відповідно до п. 63 Інструкції № 102 оплата праці педпрацівників установ і закладів освіти провадиться виходячи із встановлених ставок зарплати з врахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок.
Отже, підвищення ставки зарплати за присвоєні атестаційною комісією педагогічні звання «учитель-методист», «старший учитель», як і присвоєна за результатами атестації кваліфікаційна категорія, поширюються на все педагогічне навантаження учителя незалежно від кількості предметів, які він викладає.
Пунктом 3.25 Типового положення № 930 передбачено, що вчителі, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження. Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації з предметів інваріантної складової змісту загальної середньої освіти. Зазначеним пунктом умови щодо обов’язковості підвищення кваліфікації з предметів варіативної складової не передбачено.
Отже, при атестації вчителя, який, крім предмета за спеціальністю, викладає інші предмети інваріантної та варіативної складової, присвоєні за результатами атестації кваліфікаційна категорія та педагогічне звання поширюються на все педагогічне навантаження, зокрема і на години варіативної складової змісту загальної середньої освіти.
