Як сплачувати «мах» і «міn» ЄСВ при погодинній оплаті праці?
ГУ ДФС в Одеській області в ІПК від 13.04.2018 р. № 1549/ІПК/15-32-13-01-10 надало свої роз’яснення щодо практичного застосування пп. 4 і 5 ч. 1 ст. 1 та абз. 2 і 3 ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI. Відповідно до цих пунктів:
— максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам МЗП, установленої законом, на яку нараховується ЄСВ;
— мінімальний страховий внесок — це сума ЄСВ, яка визначається «розрахунково» як добуток ставки ЄСВ і розміру МЗП, встановленої на місяць, за який нараховується зарплата.
Таким чином, виходить, що як «мах», так і «міn» ЄСВ від початку орієнтовані на «місячну» МЗП.
Запитання: якщо працівникові встановлена погодинна оплата праці, на який розмір МЗП слід тоді орієнтуватися роботодавцеві і сплачувати «мах» і «міn» ЄСВ?
Фіскали відзначають: у таких випадках так само слід керуватися розміром МЗП, установленим законом на місяць, за який отриманий дохід, тобто орієнтуватися на місячний розмір МЗП. З 01.01.2018 р. він складає 3723 грн.
Роботодавець зобов’язаний (!) видати розрахунковий лист при кожній виплаті зарплати
Останнім часом роботодавці часто «забувають» надавати працівникам необхідну інформацію про нараховану і видану зарплату.
Держпраці у Дніпропетровській області у зв’язку з цим звертається (на своєму офіційному сайті: dp.dsp.gov.ua) до роботодавців і нагадує, що:
1) роботодавець повинен повідомити працівника: про загальну суму нарахованої йому зарплати (з розшифровкою за видами виплат); про розміри утримань із зарплати, а також про суму зарплати, що належить до виплати (на руки), — при кожній виплаті зарплати (ст. 110 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р., далі — КЗпП);
2) такий же обов’язок виникає у роботодавця і при звільненні працівника — письмово повідомити працівника про нараховані суми, що належать до виплати, перед їх виплатою (ст. 116 КЗпП).
Врахуйте: «зарплатні» розрахункові листи повинні видаватися працівникам без будь-яких додаткових заяв.
Пам’ятайте, що звернення працівників, у тому числі з питань невидачі розрахункового листа, до Держпраці є підставою для проведення інспекційних відвідувань такого роботодавця.
Зарплата минулих періодів — «Оподаткувати» і «Відобразити». Як? — роз’яснює ДФСУ
Донарахування/сторнування сум зарплати за минулі періоди тягне за собою низку оплатно-податкових запитань, зокрема: як із таких сум стягувати податки, збори і внески, а також як правильно їх відобразити у звітності? Відповіді на ці запитання надала ДФСУ в консультації від 11.12.2017 р. № 2935/6/99-99-13-02-03-15/ІПК:
1) суми донарахованої зарплати включаються до зарплати того місяця, в якому були здійснені такі донарахування;
2) нарахування ЄСВ на такі суми здійснюється в місяці його фактичного нарахування без віднесення до відповідних місяців, за які проведено таке нарахування.
(!) При цьому максимальну і мінімальну величину бази нарахування ЄСВ застосовують до загального нарахованого доходу за місяць, в якому він був донарахований. Так зване «розкидання» зарплати по місяцях, за які вона була донарахована, застосовують лише для таких виплат, як відпускні, лікарняні і декретні;
3) у таблиці 6 ЄСВ-звіту донараховану суму треба відображати в одному рядку із зарплатою поточного місяця. У таблиці 1 ЄСВ-звіту такий дохід «сидітиме» в рядку 1.1 розділу 1;
4) для цілей порівняння з граничним доходом, що надає право на ПСП, обкладення ПДФО і ВЗ, донараховану суму також ураховують у складі зарплати в місяці нарахування.
(!) Для цілей ПДФО, ВЗ і правильного застосування ПСП «розкидання» знову-таки, на думку фіскалів, застосовують тільки для відпускних і лікарняних. Їх суми з метою оподаткування відносять до періодів, за які вони нараховані;
5) суми зарплати за попередні періоди відображаються в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ у тому кварталі, в якому проводиться таке нарахування, з ознакою доходу «101».
