Обмежуємо лікарняні/декретні

В обраному У обране
Друк
Болохова Тетяна, експерт з питань оплати праці, Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці
Оплата праці Жовтень, 2018/№ 19
Чинним законодавством установлені обмеження щодо суми лікарняних /декретних. На перший погляд, вони можуть здатися складними і заплутаними. Але повірте, це не так. Давайте розберемося з ними на числових прикладах.

Формула розрахунку лікарняних або декретних сум (Л(Д)) досить проста: денну виплату (ДВ) потрібно помножити на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності або відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (К):

Л(Д) = ДВ х К.

У свою чергу, денна виплата (ДВ) розраховується так: середньоденну зарплату множать на відсоток оплати лікарняного залежно від загального страхового стажу:

ДВ = ЗПсер х С : 100,

де ЗПсер — середньоденна зарплата;

С — відсоток оплати листка непрацездатності залежно від загального страхового стажу.

Водночас недостатньо тільки правильно знайти денну виплату. При оплаті лікарняних/декретних потрібно врахувати обмеження, встановлені Законом № 1105. Такі обмеження можна умовно поділити на загальні та спеціальні.

Загальні застосовують для усіх застрахованих осіб, спеціальні — для застрахованих осіб, у яких страховий стаж протягом останніх 12 місяців перед страховим випадком вийшов сумарно менше 6 місяців.

Але про усе по черзі. Спочатку наведемо норми Закону № 1105, якими встановлені зазначені обмеження.

Крім того, ще один вид обмеження встановлено п. 4 Порядку № 1266, а саме: середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Це обмеження, по суті, застосовується для допомоги, яка розраховується для застрахованих осіб, страховий стаж яких протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку більше 6 місяців.

Так само слід урахувати обмеження, введене п. 30 Порядку № 1266. У разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої зарплати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

У цьому випадку сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

А тепер давайте детальніше поговоримо про обмеження щодо суми лікарняних/декретних.

Враховуємо загальні обмеження за максимальною величиною допомоги

Ці обмеження застосовуються до працівників із пристойними доходами — доходами, що перевищують максимальну величину бази нарахування ЄСВ, та зі страховим стажем за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку не менше 6 місяців. Зараз це 15 МЗП (3723 x 15 = 55845 грн.).

Давайте пройдемося правилами застосування такого обмеження.

Це прямо зазначено в п. 4 Порядку № 1266. Зверніть увагу: у цій ситуації ми порівнюємо саме середньоденну зарплату, а не денну виплату з урахуванням % оплати лікарняного!

Величину обмежувача знаходимо так: розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, установлений для останнього місяця розрахункового періоду, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Виходить, що, наприклад, за страховими випадками, які настануть у січні 2019 року, середньоденна зарплата не повинна перевищувати 1834,59 грн. (55845,00 грн. : 30,44),

де 55845,00 грн. — це розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діє у грудні 2018 року (в останньому місяці розрахункового періоду).

Якщо ж фактична середньоденна зарплата перевищить обмежувач, її доведеться «обрізувати» до рівня обмежувача.

Розібратися з тим, як дотриматися цих обмежень на практиці, вам допоможе наша покрокова інструкція. Для зручності ми оформили її у вигляді таблиці (див. табл. 1).

Таблиця 1. Загальні обмеження за максимальною величиною

Покрокова інструкція

Лікарняні

Декретні

Крок 1. Розраховуємо фактичну середньоденну зарплату (ЗПсер)

Крок 2. Визначаємо обмежуючий показник (Омакс) за формулою:

Омакс = Бмакс : 30,44,

де Бмакс — максимальна величина бази нарахування ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду, 30,44 — середньомісячна кількість календарних днів

Крок 3. Проводимо порівняльні розрахунки. Розраховуємо суму лікарняних (декретних)

Якщо:

1) ЗПсер ≤ Омакс, то денну виплату (ДВ) розраховуємо в загальному порядку:

ДВ = ЗПсер х С : 100,

де С — відсоток оплати (залежить від страхового стажу працівника);

2) ЗПсер > Омакс, то

ДВ = Омакс х С : 100.

Далі визначаємо суму лікарняних (Л):

Л = ДВ х К,

де К — календарні дні тимчасової непрацездатності.

Якщо працівник хворів частину місяця — нараховуємо розраховану суму лікарняних. Якщо хворів місяць чи більше, йдемо далі

Якщо:

1) ЗПсер ≤ Омакс, то суму допомоги по вагітності та пологах (Д) розраховуємо в загальному порядку:

Д = ЗПсер х Кв,

де Кв — кількість календарних днів відпустки у звязку з вагітністю та пологами (у загальному випадку — 126 календарних днів);

2) ЗПсер > Омакс, то

Д = Омакс х Кв,

(1834,59 x 126 = 231158,34 грн.)

Крок 4 — для тих роботодавців, які розраховують декретні або лікарняні за період непрацездатності, що тривав один повний календарний місяць або більше.

Суми виплат розподіляємо за місяцями, за які вони нараховані. Потім порівнюємо місячні суми лікарняних (декретних) з Бмакс.

Якщо сума лікарняних/декретних, нарахованих за будь-який повний місяць тимчасової непрацездатності (декретної відпустки) перевищує Бмакс, то за цей місяць лікарняні (декретні) нараховуємо на рівні Бмакс. Далі обчислюємо загальну суму лікарняних (декретних) з урахуванням сум, «обрізаних» до Бмакс.

За неповними місяцями (як правило, це місяць початку/закінчення тимчасової непрацездатності (декретної відпустки)) порівняльні розрахунки з Бмакс не проводимо

Приклад 1. Працівниця піде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами з 2 січня 2019 року на 126 календарних днів. Її заробітна плата за місяць — 60000 грн. У розрахунковому періоді (січень — грудень 2018 року (365 к. дн.)) єдиний внесок сплачувався з максимальної величини бази нарахування ЄСВ — 55845,00 грн. Загальна сума зарплати, з якої сплачувався ЄСВ у розрахунковому періоді, — 670140,00 грн.

Фактична середньоденна зарплата (ЗПсер) дорівнює:

670140,00 : 365 = 1836,00 (грн.).

Обмежуючий показник (Омакс) складе:

55845,00 : 30,44 = 1834,59 (грн.).

Важливо! Розрахунок Омакс визначаємо виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діяв в останньому місяці розрахункового періоду (Бмакс), тобто у грудні 2018 року (55845,00 грн.).

ЗПсер > Омакс, отже, попередній розрахунок допомоги по вагітності та пологах проводимо виходячи з Омакс:

1834,59 х 126 = 231158,34 (грн.).

Розподіляємо суму допомоги з місяців, за які вона нарахована, і повні місяці перебування в декретній відпустці порівнюємо з Бмакс (55845,00 грн.):

• січень 2019 року — 55037,70 грн. (1834,59 грн. х 30 к. дн.). Допомога нарахована за частину місяця (з 2 по 31 січня), тому з Бмакс не порівнюємо;

• лютий — 51368,52 грн. (1834,59 грн. х 28 к. дн.). Сума допомоги нижче Бмакс;

• березень — 56872,29 грн. (1834,59 грн. х 31 к. дн.). Сума допомоги вище Бмакс, тому за цей місяць декретні нарахуємо в сумі, що дорівнює Бмакс, тобто 55845,00 грн.;

• квітень — 55037,70 грн. (1834,59 грн. х 30 к. дн.). Сума допомоги нижче Бмакс;

• травень — 12842,13 (1834,59 грн. х 7 к. дн.). Допомога нарахована за частину місяця (з 1 по 7 травня), тому з Бмакс не порівнюємо.

У результаті загальна сума допомоги, яка буде нарахована і виплачена працівниці, складе:

55037,70 + 51368,52 + 55845,00 + 55037,70 + 12842,13 = 230131,05 (грн.).

У розрахунку лікарняних (декретних) бере участь нарахована в розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом зарплата в сумі, яка:

по-перше, увійшла до бази нарахування ЄСВ (тобто на неї був нарахований ЄСВ);

по-друге, разом із зарплатою, нарахованою за іншими місцями роботи (згідно з довідками про середню зарплату з основного місця роботи та з інших місць роботи за сумісництвом (за їх наявності)) працівника, в кожному місяці розрахункового періоду не перевищила максимальну базу ЄСВ.

Як цього дотриматися.

Крок 1. Визначаємо суми «сумісницької» зарплати, які були нараховані в розрахунковому періоді та увійшли до бази нарахування ЄСВ.

Крок 2. Розраховуємо за кожним місяцем розрахункового періоду, визначеного за місцем роботи за сумісництвом, загальну суму зарплати, нарахованої працівникові за усіма місцями роботи, з якої стягувався ЄСВ. Для цього нам знадобиться інформація з довідок про середню зарплату, наданих працівником-сумісником.

Крок 3. Порівнюємо отримані загальні місячні суми зарплати з максимальною базою ЄСВ. Якщо вони за кожним місяцем:

• не перевищують максимальну базу ЄСВ — у розрахунку середньоденної зарплати бере участь фактична зарплата, нарахована в розрахунковому періоді за сумісництвом;

• перевищили максимальну базу ЄСВ — у розрахунку середньої зарплати братиме участь «сумісницька» зарплата в сумі, що дорівнює додатній різниці між максимальною базою ЄСВ і зарплатою, нарахованою за іншими місцями роботи (за основним місцем роботи та іншими місцями роботи за сумісництвом за їх наявності).

А якщо згідно з довідками про середню зарплату в будь-якому місяці розрахункового періоду зарплата, яка була нарахована за іншими місцями роботи і вже взяла участь у розрахунку декретних, дорівнювала максимальній базі ЄСВ? Тоді зарплата, нарахована в такому місяці за сумісництвом, на вашому підприємстві не братиме участь у розрахунку середньоденної зарплати.

Важливо! При розрахунку лікарняних/декретних сумісникам, разом із цим правилом, обов’язково дотримуйтеся правил 1 та 2, наведених вище. Правил 1 та 2 доведеться дотримуватися тоді, коли за основним місцем роботи заробітку немає, а за сумісництвом є, причому він перевищує максимальну базу ЄСВ.

Враховуємо загальні обмеження за мінімальною величиною

Це обмеження застосовується щодо суми допомоги по вагітності та пологах для усіх без винятку працівниць, незалежно від страхового стажу перед настанням відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Як це діє.

Крок 1. Обчислюємо фактичну середньоденну заробітну плату (ЗПсер).

Крок 2. Визначаємо середньоденну зарплату виходячи з МЗП, встановленої на дату початку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (ЗПсер.мін):

ЗПсер.мін = МЗП : 30,44.

За страховими випадками, що настали у 2018 році:

ЗПсер.мін = 3723,00 : 30,44 = 122,31 (грн.).

Крок 3. Порівнюємо ЗПсер і ЗПсер.мін.

Якщо ЗПсер ≥ ЗПсер.мін, працівниці розраховуємо суму допомоги по вагітності та пологах виходячи із ЗПсер. У зворотній ситуації — виходячи із ЗПсер.мін.

КРОК 4. Визначаємо суму допомоги.

1) якщо ЗПсер ≥ ЗПсер.мін, то П = ЗПсер х К;

2) якщо ЗПсер < ЗПсер.мін, то П = ЗПсер.мін х К.

Приклад 2. Працівниці (прийнята на роботу з 01.06.2018 р. на 0,25 штатної одиниці, основне місце роботи) з 1 жовтня згідно з наданим ЛН буде надана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (126 к. дн.).

Приймемо, що загальна сума заробітної плати, нарахована їй у розрахунковому періоді (червень — вересень 2018 року) з урахуванням зайнятості, склала 3800 грн. (950 x 4). Визначимо фактичну середньоденну зарплату (ЗПсер):

3800,00 грн. : 122 к. дн. = 31,15 (грн.),

де 3800, 00 — сума нарахованої зарплати за розрахунковий період (червень — вересень 2018 року);

122 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді (червень — вересень 2018 року).

Далі нам для розрахунків потрібна мінімальна середньоденна зарплата (ЗПсер.мін), розмір якої складає 122,31 грн. (3723 : 30,44, де 3723 — розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на дату початку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами).

Щоб правильно врахувати обмеження, передбачені Законом № 1105 та Порядком № 1266, треба порівняти фактичну середньоденну зарплату (ЗПсер) та мінімальну середньоденну зарплату (ЗПсер.мін).

ЗПсер (31,15 грн.) < ЗПсер.мін (122,31 грн.), тому працівниці розраховуємо допомогу по вагітності та пологах виходячи із ЗПсер.мін (122,31 грн.).

Сума допомоги по вагітності та пологах виходячи з мінімалки дорівнює:

122,31 грн. х 126 к. дн. = 15411,06 (грн.).

Причому неважливо це зовнішнє або внутрішнє сумісництво

На цьому наполягає Мінсоцполітики в листі від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16 (див. «ОП», 2016, № 21, с. 6). Відомство вважає достатнім, якщо вимога «декретні не нижче «мінімалки» буде дотримане роботодавцем тільки за основним місцем роботи працівниці.

Враховуємо спеціальні обмеження

Пунктом 1 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105 встановлені спеціальні обмеження для працівників, які згідно з даними Держреєстру соцстрахування за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку заробили собі страховий стаж менше 6 місяців.

Як працюють правила 1 та 2 (див. табл. 2).

Таблиця 2. Спеціальні обмеження за максимальною величиною

Покрокова інструкція

Лікарняні

Декретні

Крок 1. Розраховуємо фактичні середньоденну зарплату і денну виплату (ДВ) з урахуванням страхового стажу працівника

Крок 1. Розраховуємо фактичну середньоденну зарплату (ЗПсер)

Крок 2. Визначаємо обмежуючий показник (Оспец):

Оспец = МЗП : 30,44

Оспец = МЗП х 2 : 30,44

Крок 3. Порівнюємо ДВ і Оспец.

Якщо:

1) ДВ ≤ Оспец, то лікарняні розраховуємо виходячи з ДВ. У цьому випадку

Л = ДВ х К;

2) ДВ > Оспец, то у розрахунку лікарняних Оспец. У такій ситуації

Б = Оспец х К

Крок 3. Порівнюємо ЗПсер і Оспец.

Якщо:

1) ЗПсер ≤ Оспец, то декретні розраховуємо виходячи з ЗПсер. У цьому випадку

Д = ЗПсер х Кв;

2) ДВ > Оспец, то в розрахунку декретних Оспец. У такій ситуації

П = Оспец х Кв

Крім того, при нарахуванні допомоги по вагітності та пологах основним працівницям потрібно враховувати таке: сума допомоги по вагітності та пологах не може бути менше розміру допомоги, обчисленої виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку.

Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу з 23 липня 2018 року. З 17 по 22 вересня (6 к. дн.) він хворів. У розрахунковому періоді (з 1 по 31 серпня) йому нарахована зарплата в сумі 8000,00 грн. Загальний страховий стаж (з урахуванням наданої довідки ОК-7) складає 4 роки. Страховий стаж за останні 12 місяців — 3,2 місяця.

Страховий стаж працівника за останні 12 місяців менше 6 місяців. Отже, розрахунок лікарняних проводимо з урахуванням спецобмеження.

Розраховуємо фактичну середньоденну зарплату:

8000,00 : 31 = 258,06 (грн.).

Визначаємо денну виплату (ДВ). Загальний страховий стаж працівника – 4 роки. Отже, денна виплата дорівнюватиме 60 % середньої зарплати:

258,06 х 60 : 100 = 154,84 (грн.).

Обмежуючий показник (Оспец) дорівнює:

3723,00 : 30,44 = 122,31 (грн.).

ДВ (154,84 грн.) > Оспец (122,31 грн.). Таким чином, лікарняні розраховуємо виходячи з Оспец (122,31 грн.). Сума лікарняних складе:

122,31 х 6 = 733,86 (грн.).

Водночас ще раз нагадуємо, що загальне обмеження за мінімальною величиною допомоги по вагітності та пологах за сумісництвом не діє.

Тобто сума допомоги по вагітності та пологах, нарахована працівниці за місцем роботи за сумісництвом, може бути нижче суми допомоги, розрахованої виходячи з мінзарплати.

Висновки

• «Непрацездатна» середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день.

• Сума лікарняних (допомоги по вагітності та пологах) з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної бази ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду.

• Для основної працівниці сума допомоги по вагітності та пологах не може бути менше розміру допомоги, обчисленого виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку.

• Для працівників, які згідно з даними Держреєстру соцстрахування за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку заробили собі страховий стаж менше 6 місяців Законом № 1105 встановлені спеціальні обмеження щодо суми лікарняних/декретних.

Використані документи та скорочення

Закон № 1105Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Порядок № 1266Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266, у редакції постанови КМУ від 26.06.2015 р. № 439 (див. «ОП», 2015, № 14, с. 5).

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

МЗП — мінімальна заробітна плата.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити