У зв’язку з цим ми вимушені звертатися до роз’яснень фахівців Мінсоцполітики.
Лист Мінсоцполітики, що коментується, від 21.03.2019 р. № 369/0/206-19 — це відповідь на запит нашої редакції.
Ситуація, про яку йшла мова в запиті, така:
ЗАПИТ
Працівник перебував у щорічній основній відпустці з 5 по 28 лютого 2019 року. У відпустці він хворів (з 11 по 15 лютого), про що свідчить наданий ним лікарняний лист. Згідно зі ст. 11 Закону про відпустки щорічна відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку. Виникає запитання: з якої дати відпустка вважається продовженою:
• з 16 лютого — з дня, що настає за закінченням хвороби працівника;
• з 1 березня — з дня, що настає за днем закінчення відпустки, тобто з дня, коли він повинен був приступити до роботи?
Вирішення цього питання є дуже важливим. Адже від того, з якої дати відпустка вважатиметься продовженою, залежатиме, чи треба перераховувати суму відпускних.
Якщо початком продовженої відпустки вважатиметься 16 лютого, то перераховувати суму відпускних за днями відпустки, що залишилися, не треба буде. Розрахунковим періодом для них буде той же період, що й для початку наданої відпустки (лютий 2018-го — січень 2019 року).
Якщо початком продовженої відпустки вважатиметься 1 березня, то відпускні за продовженою відпусткою треба буде перерахувати. Розрахунковим періодом буде вже інший період: березень 2018-го — лютий 2019 року.
Давайте подивимося, що із цього приводу говорить нам Закон про відпустки. Згідно зі ст. 11 Закону про відпустки щорічна відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку.
У разі перенесення щорічної відпустки новий строк її надання встановлюється за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, які зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за угодою сторін переноситься на інший період.
І все. Більше жодних деталізуючих положень щодо питання, яке розглядається, в Законі про відпустки немає. Виходить так: якщо взяти до уваги положення про перенесення відпустки на інший період у зв’язку з хворобою працівника, то невикористану частину щорічної відпустки ми повинні надати після закінчення хвороби. Тобто для нашого прикладу — з 16 лютого.
До речі, це положення дуже добре вписується в ситуацію, коли працівник захворів у відпустці, а період хвороби захопив як період відпустки, так і період, коли працівник вже повинен був приступити до роботи. Тоді зрозуміло, що продовжити відпустку ми зможемо після закінчення хвороби й на ту кількість днів відпустки, на які припала хвороба працівника.
Проте, на наш погляд, якщо йдеться про продовження відпустки за ситуації, коли період хвороби повністю «поглинений» періодом відпустки, то ми повинні виходити з такого:
• по-перше: відпустка має бути продовжена на кількість календарних днів відпустки, на які припала хвороба працівника (у нашому випадку — на 5 календарних днів);
• по-друге: відпустка продовжується з дня, коли працівник повинен був вийти на роботу.
Стосовно нашої ситуації: щорічна відпустка має бути продовжена з 1 березня на 5 календарних днів. З листа, що коментується, виходить, що фахівці Мінсоцполітики дотримуються такої ж думки.
Висновок: якщо період хвороби працівника повністю припав на період щорічної відпустки, то продовжена відпустка розпочинається з дня, коли працівник повинен був приступити до роботи.
