Фіскали, чиї незаконні роз’яснення щодо оподаткування так званого кредитового підзвіту ПДФО і ВЗ стали скасовувати суди, звернулися за підтримкою до Мінфіну. Але той підтримав платників (див. лист Мінфіну від 26.02.2019 р. № 11220-16-63/5675).
Проте фіскали спробували дещо розвернути висновки Мінфіну у свій (фіскальний) бік. І ось історія з оподаткуванням «кредитового підзвіту» отримала чергове продовження у листі, що коментується.
Про що ж, власне, йдеться? У своєму листі Мінфін написав, що коли придбання товарів (робіт, послуг) здійснюється у межах трудових обов’язків працівника, то незалежно від того, видані грошові кошти під звіт або витрачені з цією метою власні кошти працівника, такі відносини слід розглядати з урахуванням вимог законодавства про працю.
Ось цією «трудовою» зачіпкою фіскали й скористалися, помістивши наприкінці листа, що коментується, ще й висновок «від супротивного»
ЦИТАТА
Якщо придбання товарів (робіт, послуг) для роботодавця за рахунок власних коштів працівника не пов’язане з виконанням його трудової функції, то кошти, виплачені йому за реалізовані (продані) товари (роботи, послуги), оподатковуються ПДФО і ВЗ.
Зверніть увагу: у цьому висновку ситуацію із закупівлею за свої вони розцінюють як перепродаж працівником товару (робіт, послуг) своєму роботодавцеві, фактично даючи у такий спосіб фіскальне посилання податківцям на місцях.
Тож будьте напоготові! Бо тепер особливо настирливі з них при перевірці «кредитового підзвіту» напевно вимагатимуть доказів того, що працівник діяв у межах трудових функцій, і за наявності дрібних підстав (мовляв, ці витрати не були пов’язані з трудовими обов’язками працівника, отже, це — реалізація!) оподатковуватимуть такі суми ПДФО і ВЗ. Зрозуміло, що у більшості випадків ці напади можна буде через суд відбити, але краще заздалегідь підготуватися документально.
Так, для перестрахування має сенс зазначити в трудовому договорі/контракті (посадовій (робочій) інструкції) працівника, що до його посадових (робочих) обов’язків входить у тому числі закупівля товарів, робіт, послуг для потреб підприємства. Можна також видати окремий наказ (розпорядження), в якому перерахувати найменування посад, займаючи які, працівник здійснює закупівлю товарів/робіт/послуг. А ось прописувати вимогу про закупівлю за рахунок власних грошових коштів працівника не рекомендуємо, оскільки на підставі ст. 9 КЗпП вона буде визнана недійсною. Водночас, на наш погляд, не повинно мати значення, у межах трудових або цивільно-правових відносин виплачується відшкодування фізичній особі. Приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку (тобто дохід) відсутній в обох випадках! Що підтверджують і суди.
