Про допомогу
Спочатку давайте уточнимо такий момент. Для працюючих жінок, які планують або вже стали мамами, передбачені певні «трудові» пільги та гарантії, однією з яких є «декретна» відпустка.
Знову ж таки, трудовим законодавством не передбачено такого терміна.
А на практиці під «декретною» відпусткою можуть розумітися відразу декілька видів відпусток. Зазвичай «декретною» відпусткою називають відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Рідше — відпустку для догляду за дитиною до 3 років, відпустку для догляду за дитиною до 6 (у загальному випадку) років.
Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, нагадаємо, надається жінкам на підставі листка непрацездатності.
Її тривалість становить 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів (70 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та у випадку ускладнення пологів) після пологів, починаючи з дня пологів. Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Ця відпустка надається за заявою жінки й оформляється наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
У деяких випадках відпустка для догляду за дитиною надається до досягнення нею 6-річного віку.
Ця відпустка надається тільки у разі наявності відповідної довідки про стан здоров’я дитини, згідно з якою дитина не може перебувати в дитячій установі й потребує догляду тільки в домашніх умовах.
Якщо ми маємо справу з ситуацією, коли жінка перериває саме відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, то в цьому разі частину допомоги по вагітності та пологах їй доведеться повернути.
А саме: допомогу потрібно буде повернути ФСС за дні, коли жінка працювала, а не перебувала в декретній відпустці (див. лист ФСС з ТВП від 16.09.2013 р. № 04-29-2494).
А ось якщо жінка перериває відпустку для догляду за дитиною до 3 (до 6) років, то допомогу по вагітності та пологах повертати не потрібно. Допомога по догляду до 3 років уже давно не виплачується. Відповідно її теж неможливо втратити.
На замітку! У схожій ситуації, коли відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами переривається звільненням (наприклад, за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) або за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП)), сума допомоги по вагітності та пологах за частину відпустки, яка припадає на період після звільнення, перерахунку та поверненню не підлягає (лист ФСС від 15.05.2018 р. № 2.4-15-1677 // «ОП», 2018, № 14, с. 8).
Залишається ще допомога при народженні дитини. Але й на таку допомогу вихід на роботу ніяк не вплине. Навіть якщо працівниця працюватиме в режимі повного робочого часу.
Річ у тому, що виключний* перелік підстав для припинення виплати допомоги при народженні дитини наведено ч. 9 ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII. Це:
* Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. № 3-рп/2016.
• позбавлення батьківських прав;
• відібрання дитини без позбавлення батьківських прав;
• тимчасове влаштування дитини на повне держутримання;
• припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
• нецільове використання коштів і незабезпечення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.
Як бачите, такої підстави для припинення виплати допомоги при народженні дитини, як переривання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до 3 (до 6) років і вихід на роботу, в цьому переліку немає.
Як вийти на роботу
Поки жінка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до 3 (до 6) років, за нею зберігається колишнє місце роботи. При цьому вона має повне право в будь-який зручний для неї час перервати цю відпустку та повернутися на роботу.
Для цього працівниця повинна написати відповідну заяву на ім’я керівника із зазначенням дати виходу на роботу, а керівник — оформити наказ (розпорядження).
Текст заяви може бути приблизно таким:
З моменту переривання відпустки та виходу на роботу на працівницю поширюються загальні норми трудового законодавства, з урахуванням трудових гарантій, передбачених для матерів, які мають дітей зазначеного віку.
Наприклад, така жінка має право взяти лікарняний для догляду за хворою дитиною.
Важливо!
Якщо жінка приступає до роботи в режимі неповного робочого часу, не перериваючи відпустку для догляду за дитиною до 3 років, то в разі хвороби дитини лікарняний лист їй не видадуть.
Обґрунтування дій лікарів — п. 3.15 Інструкції № 455**. У ньому встановлено: лікарняний лист не видається для догляду за хворою дитиною в період відпустки для догляду за дитиною до 3 років.
** Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.