Звільняємо від роботи членів комісії. Вибори-2019
Вибори Президента України призначені на 31 березня 2019 року. І виборчий процес уже стартував (за 90 днів до виборів — з 31.12.2018 р., постанова ЦВК від 27.12.2018 р. № 25З). Отже, багатьом роботодавцям доведеться згадати процедуру звільнення від роботи працівників, залучених до виборчого процесу.
Законодавчі підстави для звільнення від роботи в таких випадках містяться в Законі України «Про вибори Президента України» від 05.03.99 р. № 474-XIV (далі — Закон № 474).
Наприклад: члени виборчої комісії згідно з ч. 4 ст. 29 Закону № 474 звільняються від виконання виробничих або службових обов’язків за основним місцем роботи — на увесь період повноважень виборчої комісії або на частину цього періоду.
Порядок оплати праці членів окружних і дільничних виборчих комісій з виборів Президента України затверджений постановою Центральної виборчої комісії від 08.04.2014 р. № 226. Згідно з цим Порядком оплата праці членів виборчих комісій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених для підготовки і проведення виборів Президента України.
Змінено порядок обліку призовників і військовозобов’язаних
Уряд своєю постановою від 06.02.2019 р. № 74 (набула чинності 14.02.2019 р.) вніс зміни в деякі постанови Кабміну з питань військового обліку призовників і військовозобов’язаних. Коротко документом передбачені нововведення, які дозволять удосконалити:
• процедуру ведення військового обліку, поклавши на військові комісаріати завдання із забезпечення ведення Єдиного держреєстру військовозобов’язаних;
• процедуру проведення перевірок відносно осіб, які претендують на зайняття особливо відповідальних посад і посад із підвищеним корупційним ризиком;
• порядок організації взаємодії місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій з військовими комісаріатами з питань військового обліку;
• контроль за виконанням посадовцями, призовниками і військовозобов’язаними встановлених правил військового обліку громадян України.
ІПР — немає, а «інвалідний» норматив — є?
Ситуація: працівник з інвалідністю не надав роботодавцеві індивідуальну програму реабілітації (далі — ІПР). Чи обов’язкова її наявність у роботодавця? Чи зараховувати цього працівника в «інвалідний» 4-% норматив?
Відповідають: Фонд соціального захисту інвалідів (лист від 01.10.2018 р. № 1/3-140/02-01), Держпраці (лист від 05.10.2018 р. № 7850/1/4.2-ДП-18) і Мінсоцполітики (лист від 23.10.2018 р. № 20396/0/2-18/29).
Висновки з відповідей: копія ІПР повинна зберігатися у роботодавця. Інформація, що міститься в ній, дає можливість контролювати дотримання умов праці, рекомендованих (з боку МСЕК) працівникові з інвалідністю.
Водночас якщо працівник не надав ІПР, то відмовити в працевлаштуванні (звільнити) його не можна. ІПР не є обов’язковим документом при прийнятті на роботу (не зазначена в ст. 24 КЗпП).
На запитання щодо впливу ІПР на «норматив» усі відомства промовчали.
Тому вважаємо: «поки що» залишається актуальним старе роз’яснення Фонду соцзахисту інвалідів (у листі від 26.03.2007 р. № 1/6-172), яке стверджує, що для підтвердження інвалідності особи і «заліку» її в норматив потрібні копія довідки МСЕК і копія пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії.
