Додаткова соцвідпустка усиновлювачам
Завдяки Закону України від 30.05.2019 р. № 2728-VIII (ст. 182 КЗпП викладена в новій редакції):
• усім усиновлювачам дітей, незалежно від віку дитини (новонароджена вона, старше двох місяців або трьох років), роботодавець зобов’язаний надавати одноразову оплачувану відпустку;
• тривалість такої соціальної відпустки складає 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини;
• у разі усиновлення дитини (дітей) подружжям, відпустка надається одному з подружжя на їх розсуд.
Але це ще не все. Працівникам, що усиновили дитину (чи одночасно двох і більше дітей), надається відпустка для догляду за дитиною на умовах і в порядку, установлених ст. 179 і 181 КЗпП.
Закон набув чинності 21.06.2019 р.
Зустрічайте нову Генеральну угоду
Положення Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019 — 2021 роки обов’язкові до виконання тими підприємствами, на яких і роботодавець, і працівники представлені суб’єктами сторін угоди через відповідне членство і на підставі засновницьких документів (статутів, положень тощо). На це вказувало Мінсоцполітики у своєму листі від 21.11.2016 р. № 415/0/15-16/18.
Інакше дотримуватися норм Генугоди не обов’язково. Водночас суб’єктам (підприємствам) різних форм власності не заборонено (і навіть рекомендовано) застосовувати норми і положення Генугоди при укладенні колективного договору (листи Мінсоцполітики від 04.07.2008 р. № 435/13/84-08 і від 17.03.2011 р. № 2774/0/14-11/18). Передусім, для дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці.
І тут варто звернути увагу на такі моменти нової Генугоди:
• для підприємств галузей, в яких не укладені галузеві угоди або положення укладених угод не регулюють розміру тарифної ставки працівника 1-го розряду, її розмір має бути встановлений на рівні не менше ніж на 10 % вищим прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
• оплата праці некваліфікованого працівника за повністю виконану норму робочого часу, який працює в нормальних умовах праці, повинна складати не менше 85 % тарифної ставки (посадового окладу) працівника 1-го розряду;
• якщо на підприємстві, в організації бюджетної сфери застосовуються інші системи оплати праці, ніж тарифна, нижня межа оплати за кваліфіковану працю має бути не нижча розміру тарифної ставки працівника 1-го розряду у бюджетній сфері.
А ось перелік і розміри доплат/надбавок до тарифних ставок (окладів) працівників не змінилися.
Документ набув чинності 14.05.2019 р.
