«Звільнююча»компенсація: є — повний і неповний час, немає — повного місяця
Ситуація, яка розглядалася в листі Мінсоцполітики від 13.02.2019 р. № 124/0/206-19, така: працівника прийняли, наприклад, 6 лютого, звільнили — 5 березня. З 1 березня він був переведений з неповного робочого часу на повний.
При звільненні виникло запитання: як розрахувати дні невикористаної відпустки та суму компенсації?
Розраховуємо дні. Робота на умовах неповного робочого дня (тижня) не призводить до скорочення тривалості щорічної відпустки для працівника!
До стажу роботи, що надає право на таку відпустку (її компенсацію при звільненні), зараховується час фактичної роботи протягом робочого року, за який надається відпустка/компенсація відпустки (п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки). Робочий рік відраховуємо з дня прийняття на роботу. Всього 28 к. дн. (з 06.02 по 05.03). Тоді кількість днів невикористаної відпустки знаходимо так:
24 х (28 : (365 - 11)) = 1,8983 ≈ 2 (к. дн.).
Розраховуємо суму компенсації. Тут нюанс у такому — працівник не відпрацював жодного повного календарного місяця, що передував місяцю звільнення. Тобто розрахункового періоду немає. Тому середньоденну зарплату працівникові треба розраховувати виходячи з його окладу, встановленого на дату розрахунку (абзац третій п. 4 Порядку № 100). А саме: (оклад х 12 : (365 - 11)) х 2. Тож розрахунок робимо виходячи з повного окладу, оскільки на момент звільнення працівник працював на умовах повної зайнятості.
Мінсоцполітики підтвердило законність форми контролю «інспекційне відвідування»
Мінсоцполітики надало роз’яснення щодо законності такої форми державного контролю, як інспекційне відвідування. З його повним текстом ви можете ознайомитися в листі від 23.01.2019 р. № 1382/0/2-19/28.
Ми позначимо лише висновок листа: постанова Кабміну «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26.04.2017 р. № 295 (далі — постанова № 295), Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою Кабміну від 11.02.2015 р. № 96, і розпорядження Кабміну «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» від 05.09.2018 р. № 649-р (далі — Розпорядження № 649) узгоджуються з актами вищої юридичної сили та видані Кабміном на підставі, у рамках повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Тож, на думку Мінсоцполітики, форма державного контролю «інспекційне відвідування», здійснювана контролюючими органами на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою № 295, та Розпорядження № 649, абсолютно законна.
