Також досить частими бувають випадки, коли працівник звільняється до закінчення робочого року, за який він вже використав відпустку повної тривалості. Таким чином, у працівника виникає заборгованість перед роботодавцем на суму відпускних, наданих йому в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
Роботодавець утримує її із заробітної плати працівника при остаточному розрахунку (ч. 1 ст. 22 Закону про відпустки).
Водночас в ч. 2 ст. 22 Закону про відпустки перераховані випадки, коли таке утримання із заробітної плати не роблять. Нижче в таблиці наведемо ситуації, за яких утримання відпускних за дні відпустки, наданих у рахунок невідпрацьованої частини робочого року, не здійснюють.
| № з/п | Обставини, за яких під час звільнення відрахування із заробітної плати наперед виплачених відпускних не здійснюється |
| 1 | Призов або прийняття (вступ) на військову службу, направлення на альтернативну (невоєнну) службу |
| 2 | Переведення працівника з його згоди на інше підприємство або перехід на виборну посаду у випадках, передбачених законами України |
| 3 | Відмова від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв’язку з істотною зміною умов праці |
| 4 | Зміни в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників |
| 5 | Виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі в результаті недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню цієї роботи |
| 6 | Нез’явлення на роботу більше чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні |
| 7 | Поновлення на роботі працівника, що раніше виконував цю роботу |
| 8 | Направлення на навчання |
| 9 | Вихід на пенсію |
| 10 | Смерть працівника |
