Кожен роботодавець (чи то підприємство, установа чи організація) зобов’язаний виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (ч. 1 ст. 19 Закону № 875*).
* Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII.
Нагадаємо: він установлений у розмірі 4 % середньооблікової кількості штатних працівників (СКШП) за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб — у кількості одного робочого місця.
При цьому щоб працевлаштування особи з інвалідністю зарахувалося на виконання нормативу, необхідно дотриматися двох умов:
1) таке місце роботи для особи з інвалідністю має бути основним;
2) працівник повинен надати документи, що підтверджують його інвалідність. А саме:
• довідку МСЕК** про групу та причину інвалідності (за формою № 157-1/о, затвердженою наказом МОЗ від 30.07.2012 р. № 577);
** Медико-соціальна експертна комісія.
• пенсійне посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії;
• індивідуальну програму реабілітації, розроблену МСЕК (за формою, затвердженою наказом МОЗ від 08.10.2007 р. № 623).
Працівник надав необхідні документи при прийнятті на роботу? У такому разі, пропрацювавши на підприємстві, в установі, організації 6 місяців протягом календарного року з моменту працевлаштування, — він збільшить на одиничку СКШП з інвалідністю за такий рік (лист Мінпраці від 26.03.2007 р. № 1/6-172).
Але ж працівникові може бути встановлено інвалідність уже під час перебування в трудових відносинах. Як бути тоді? З якої дати враховувати таку особу при розрахунку нормативу?
Фонд соцзахисту інвалідів у своєму листі від 02.10.2019 р. № 02/19-673/05-02 дійшов висновку, що датою включення до нормативу слід вважати дату подання працівником документа, що підтверджує інвалідність. Чому? А просто тому, що саме із цієї дати роботодавець отримує право використовувати пільгову ставку ЄСВ.
Така логіка викликає серйозні сумніви. Адже право використовувати пільгову ЄСВ-ставку і право включити особу до «інвалідного» нормативу ніяк не пов’язані. А ось Мінсоцполітики у своєму листі від 17.10.2019 р. № 17976/0/2-19/29 рекомендує орієнтуватися на дату встановлення особі інвалідності. І в цьому ми з ним повністю згодні.
Адже n. 24 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабміну від 03.12.2009 р. № 1317, для МСЕК установлений обов’язок надсилати за місцем роботи осіб з інвалідністю повідомлення про групу та причину інвалідності. Для цього використовують форму № 162/o (затверджена наказом МОЗ від 30.07.2012 р. № 577), яка, до речі, містить практично ті самі дані, які зазначаються й у довідці МСЕК за формою № 157-1/о (дата огляду особи, група інвалідності, її причина, номер і дата акта МСЕК тощо). А отже, такий документ роботодавець може використовувати як підтвердження інвалідності працівника і не чекати, доки його принесе сам працівник.
