Як оформити «суспільно корисних» аліментників, або Непізнаний об’єкт у кадровій роботі

Хто організовує суспільно корисні роботи

Щорічно на початку року уповноважений орган з питань пробації (орган, який здійснює нагляд і соціально-виховну роботу із засудженими, а також здійснює виконання покарання, не пов’язаного з позбавленням волі) направляє запити до органів місцевого самоврядування і власників підприємств на погодження переліку об’єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, і видів таких робіт.

Наприклад, у Харкові Перелік об’єктів та видів суспільно корисних робіт для відбування покарання у 2019 році особами, які вчинили адміністративне правопорушення, затверджений рішенням Виконкому Харківської міськради від 06.02.2019 р. № 36. У столиці Перелік видів суспільно корисних робіт у місті Києві на 2019 рік затверджений розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.04.2019 р. № 692.

Зазвичай до таких переліків включають комунальні підприємства, які відповідають за благоустрій населених пунктів або надають комунальні послуги. Види робіт, які повинні виконувати аліментники, повністю виправдовують термін «суспільно корисні роботи». Адже такі роботи виконуються на благо суспільства, зокрема, у сфері благоустрою, прибирання населених пунктів, парків, скверів тощо.

Інші суб’єкти господарювання (яких немає в переліках) можуть спати спокійно. Аліментників їм не направлять.

Як оформити відносини з порушником?

Саме це питання є наразі спірним. Спочатку пройдемося по вимогах Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Мін’юсту від 19.03.2013 р. № 474/5 (далі — Порядок № 474/5).

Отже, ви повинні видати наказ про початок виконання суспільно корисних робіт (п. 13.16 розд. ХІІІ Порядку №474/5). У ньому слід також зазначити відповідальну особу, яку буде закріплено за аліментником, і факт його ознайомлення з вимогами техніки безпеки. Також складіть графік виходу на роботу такої особи (його форма наведена в додатку 10 до Порядку № 474/5). У ньому зазначте, в які дні і скільки годин порушник виконуватиме роботи. Ці документи засвідчуються керівником підприємства і не пізніше наступного дня направляються до уповноваженого органу з питань пробації. Не забудьте і про табель виходу на роботу особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт (додаток 22 до Порядку № 474/5). Копію заповненого табеля виходу на роботу порушника потрібно щомісячно протягом строку виконання стягнення направляти до відповідного органу пробації.

Так у чому ж проблема оформлення такого аліментника? Адже використання графіка виходу на роботу, табеля виходу на роботу, наказу про початок роботи й ознайомлення порушника з технікою безпеки — усе це свідчить про встановлення трудових взаємовідносин між підприємством і аліментником. Чи це так? Давайте розбиратися.

Трудовий договір, ЦПД, чи…?

Оскільки на законодавчому рівні це питання не вирішене, на практиці оформляють таких аліментників по-різному: хтось радить оформляти строковий трудовий договір, хтось проти цього й оформляє цивільно-правовий договір (ЦПД), а хтось ніяк не оформляє ці відносини.

Ба більше, немає єдності в цьому питанні й серед держорганів. Так, Мінсоцполітики в листі від 23.04.2019 р. № 7986/0/2-19/13 для з’ясування питання про оформлення роботи таких порушників відправляє в Мін’юст. У свою чергу, Мін’юст у листі від 25.04.2019 р. № 16469/357-2-19/7.2.2 лише цитує положення КЗпП і ЦК України, не роблячи чіткого висновку. Ми ж вважаємо, що виконання цих суспільно корисних робіт носить настільки специфічний характер, що не схоже ані на цивільно-правовий договір, ані на трудовий договір.

Чому НЕ цивільно-правовий договір?

1. Обов’язок видати наказ про початок виконання суспільно корисних робіт, скласти графік виходу на роботу, вести табель виходу на роботу такого аліментника, ознайомити з вимогами техніки безпеки не відповідає природі ЦПД.

2. Вимоги до оплати праці аліментника також не відповідають природі ЦПД. Нагадаємо: за правилами ст. 325¹ КпАП оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.

3. Виконання суспільно корисних робіт передбачає виконання певного виду робіт, підпорядкування відповідальній особі установи, визначення для нього норми робочого часу, який не повинен перевищувати 8 годин на день.

Тоді як, виконуючи роботи за ЦПД, виконавець сам організовує свою роботу, норма його робочого часу не обмежується. Найчастіше при укладенні ЦПД установлюють початковий і кінцевий строки, в межах яких підрядник повинен виконати визначені договором роботи відповідно до власного графіку роботи і виходячи лише зі своїх можливостей. У свою чергу, для суспільно корисних робіт це не характерно.

Чому НЕ трудовий договір?

1. Порядок оплати праці аліментника суперечить вимогам КЗпП про оплату праці працівника і граничні розміри відрахувань з неї. Адже плата за суспільно корисні роботи не виплачується особі, яка виконує такі роботи. Уся сума «йде» на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для погашення заборгованості зі сплати аліментів.

2. Якщо ви все-таки вирішите оформляти строковий трудовий договір, то вийде, що такий аліментник стане вашим повноправним працівником.

При оформленні трудових відносин з такими працівниками в них автоматично з’являються всі трудові права, наприклад, на відпустку, на звільнення за власним бажанням, на об’єднання в професійні спілки і багато інших трудових прав, що не відповідає природі суспільно корисних робіт як покарання за несплату аліментів.

До речі, в такій ситуації з’являється ризик перетворення строкового трудового договору на безстроковий, якщо випадково пропустити строк закінчення суспільно корисних робіт.

«Відносини третього роду»

На наш погляд, у разі виконання суспільно корисних робіт оформляти відносини між підприємством, установою, організацією й аліментником не варто ані за допомогою трудового договору, ані за допомогою ЦПД. Тому ми їх і назвали «відносини третього роду».

На нашу думку, основний аргумент такого підходу зводиться до того, що суспільно корисні роботи — це передусім стягнення за несплату аліментів. Тобто ці відносини мають не стільки трудовий, скільки публічно-правовий характер і виникають у силу рішення суду. Тобто йдеться про те, що в силу положень законодавства і рішення суду в органу пробації з’являється обов’язок організувати виконання такого стягнення, у власника підприємства — обов’язок забезпечити аліментника роботою і перераховувати зароблені ним гроші на погашення заборгованості за аліментами, а в порушника — обов’язок виконувати такі роботи.

До речі, натякають на наявність «відносин третього роду» і деякі положення законодавства. Так, у ст. 4 Закону про ЄСВ зазначено:

У такому разі, на нашу думку, вам залишається лише чітко виконувати вимоги Порядку № 474/5 у питаннях оформлення такого працівника. І цього буде достатньо.

Повідомлення про прийняття на роботу: чи потрібно?

Є вимога, про яку знає будь-який кадровик: роботодавець має право допустити працівника до роботи тільки після повідомлення податківців про прийняття на роботу такого працівника (ч. 3 ст. 24 КЗпП). Подають Повідомлення після видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, але до фактичного допуску працівника до роботи. Детально про це ми розповідали в статті «Повідомлення про прийняття на роботу: усе, що ви хотіли запитати» // «ОП», 2018, №11.

Інакше кажучи, якщо ви видаєте наказ (розпорядження) про прийняття на роботу будь-якої особи, то потрібно обов’язково подати на неї Повідомлення.

У разі якщо до вас завітав аліментник на суспільно корисні роботи, ми вважаємо, що подавати таке Повідомлення не потрібно, оскільки роботодавець не приймає такого порушника на роботу, не видає наказу про прийняття на роботу, і, відповідно, не укладає з ним трудового договору.