Чергування vs робота у вихідний день: у чому різниця

Що таке чергування?

Чергування — це перебування працівника на підприємстві, в установі, організації за розпорядженням адміністрації до початку або після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові дні як відповідального за порядок і для оперативного вирішення невідкладних питань, не пов’язаних з його трудовими обов’язками, а також для передачі інформації. Таке визначення було наведене Мінпраці в листі від 02.04.2010 р. № 89/13/116-10.

Тут важливо виділити 2 основні моменти, які характеризують чергування.

Працівник перебуває на роботі не у свій робочий час, який передбачений графіком роботи.

Він виконує певні завдання, не пов’язані з його трудовими обов’язками.

Якщо з першим пунктом (згаяний час) усе зрозуміло, то за другим (що робить працівник під час чергування) виникають запитання. Передусім треба з’ясувати, які завдання/функції виконує працівник.

У «давній» постанові ВЦРПС «Про чергування на підприємствах і в установах» від 02.04.54 р. № 233* (далі — постанова № 233) зазначені деякі функції, які не повинні покладатися на чергових. Це робота охорони об’єкта, перевірка пропусків на вході і виході з організації, приймання пошти.

* Чинне трудове законодавство не містить такого поняття, як «чергування». У зв’язку з цим при організації чергувань і залученні до них працівників керуємося постановою № 233, яка діє в Україні згідно з постановою ВРУ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу СРСР» від 12.09.91 р. № 1545 у частині, яка не врегульована законодавством України.

На нашу думку, оскільки працівник під час чергування повинен стежити за порядком і вирішувати оперативні питання, то його завданнями можуть бути, наприклад, такі.

1. В установі більшість працівників, у тому числі адміністративний персонал, працюють за 5-денним робочим тижнем з 8-годинним робочим днем. Але для окремих категорій працівників установлений позмінний графік роботи. Для контролю за такими працівниками, а також за загальною ситуацією на підприємстві у вечірній/нічний час, вихідні і святкові дні вводять чергування.

2. Чергування актуальне на підприємствах з особливими об’єктами, що мають важливе (промислове, економічне, стратегічне тощо) значення. Відомі випадки, коли до чергування залучають адміністративних працівників. Для чого? Для контролю за нормальною роботою, для своєчасного реагування при форс-мажорних ситуаціях (аварії, стихійні лиха тощо).

3. Іноді чергування вводять до й після робочого дня. У таких випадках черговий забезпечує:

• доступ працівників до службових та інших приміщень;

• готовність приміщень до робочого процесу (подання електроенергії, перевірку обладнання);

• підготовку працівників до роботи;

• закінчення робочого процесу (контроль за відключенням обладнання, електроприладів).

Коли чергування — не чергування

У трудовій діяльності ми часто використовуємо поняття «чергування», так само воно трапляється й у деяких нормативно-правових документах. Але зміст його абсолютно інший, на відміну від класичного чергування згідно з постановою № 233.

Так, наприклад, чергування може припускати виконання працівником своїх звичайних трудових обов’язків у рамках його професії, кваліфікації, посади, тобто в рамках трудового договору. Це так зване змінне чергування сторожів, охоронників, диспетчерів тощо, під час якого вони виконують свої трудові обов’язки. Таким працівникам установлюють підсумований облік робочого часу. Тут просто використовують слово «чергування» як черговість змін.

А ось деякі нормативно-правові акти містять норми про чергування. Але таке чергування є виконанням працівником своїх трудових обов’язків з відповідною оплатою. Яскравий приклад тому — чергування медиків у стаціонарі та вдома (пп. 5.1 і 5.2 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці і Мінохоронздоров’я від 05.10.2005 р. № 308/519).

Перераховані види «чергувань» не відносять до чергування згідно з постановою № 233 (ср. ). Вони не вимагають будь-якої специфічної регламентації, є звичайним робочим часом працівника, який обліковується та оплачується в загальновстановленому порядку.

Крім того, дуже багато хто ототожнює чергування з виходом на роботу у святковий або вихідний день з роботою в надурочний або нічний час. Це не так! Залучення до роботи в зазначений час допускається у виняткових випадках, передбачених КЗпП, з оплатою праці згідно зі ст. 72, 106 — 108 цього Кодексу. При цьому в такий час працівник виконує роботу, передбачену трудовим договором. Якщо працівник виконує свої трудові обов’язки в нічний час, вихідні і святкові дні, то це не вважається чергуванням.

Як організувати чергування?

Працівників залучають до чергування тільки у виняткових випадках і за погодженням з профкомом** (п. 1 постанови № 233). Проте такі випадки законодавством не встановлені, тому зазначте їх у колдоговорі або іншому локальному документі.

** Якщо на підприємстві (установі) немає профспілкової організації (профспілкового представника), то згода представника трудового колективу не обов’язкова (див. також «Догана працівнику: чи потрібна згода передставника трудового колективу» // «Кадровик-бюджетник», 2019, № 14/1).

При організації чергувань врахуйте такі моменти (пп. 1 і 2 постанови № 233, науково-практичний коментар до ст. 65 КЗпП):

• до чергування залучають працівників тільки за їхньої згоди;

• працівники залучаються до чергування не частіше одного разу на місяць;

• при залученні працівника до чергування після закінчення робочого дня явка на роботу для працівника як з нормованим, так і ненормованим робочим днем переноситься в день чергування на пізніший час;

• тривалість чергування або роботи разом з чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого дня. Конкретна тривалість чергування залежить від потреб роботодавця;

• на чергових не покладають обов’язки сторожів, обов’язки щодо перевірки пропусків на вхід і вихід з підприємства або установи, приймання пошти, прибирання приміщень, оформлення документації.

Кого можна залучити до чергування

Коло осіб, на яких покладається обов’язок щодо здійснення чергувань, залежить від виду чергування, а також від наявності в деяких категорій працівників особливого правового статусу. Приймаючи рішення про того, кого залучати до чергування, враховуйте також професійні та соціальні критерії. Так, наприклад, відповідальне чергування по організації загалом може доручатися лише особам, які мають певні знання і досвід у сфері управління, а також які мають комплексне уявлення про діяльність організації, тобто керівникам вищої і середньої ланки. Чергування перед початком або після закінчення робочого дня припускає наявність у працівника певних професійних навичок, що дозволяють йому здійснити належну підготовку до виконання робіт.

Також нагадаємо: трудове законодавство містить обмеження щодо залучення окремих категорій працівників до робіт у нічний час, вихідні дні і надурочних робіт.

Щодо чергувань таких приписів немає. Але все-таки «від гріха чимдалі» не залучайте до чергувань: вагітних жінок, працівників, які не досягли вісімнадцятирічного віку, інвалідів, жінок, які мають дитину віком до трьох років.

Оформляємо чергування документально

Питання документального оформлення чергування в законодавчому руслі не врегульоване. Тому пакет документів може бути різним. Передусім порядок і умови залучення до чергування необхідно відобразити в колективному договорі чи іншому локальному документі підприємства, організації, установи, наприклад у Положенні про чергування. Так само видають графік чергування і наказ про залучення до чергування, які погоджують з профспілкою.

Нижче наведемо основні документи, необхідні для залучення працівників до чергування, і нюанси, які необхідно врахувати при їх складанні.

Поставтеся до складання документів відповідально. Адже від його змісту залежатиме й компенсація за чергування. Так, наприклад, не варто в наказі про чергування говорити про вихід на роботу, адже це автоматично перетворює чергування на роботу у вихідний (святковий) день, за яку належить абсолютно інша компенсація, передбачена КЗпП.

Чергування на службі

Державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування досить часто залучають до чергувань.

Так, у п. 2 розд. V Типових правил внутрішнього службового розпорядку, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 р. № 50 (далі — Типові правила), передбачено залучення держслужбовців до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні. Таке чергування здійснюється на підставі графіка, розробленого службою управління персоналом і затверджена керівником держслужби із згодою профспілки (за наявності). При цьому в графіку зазначають: завдання, що виконуватиметься держслужбовцем, хто саме його виконуватиме (посада і П. І. Б. держслужбовця), місце, дата і строк чергування.

Про способи компенсації «позапланової» роботи зазначено в п. 5 розд. V Типових правил, а в п. 6 цього ж розділу — перелік категорій держслужбовців, яких не можна залучати до такої наднормативної роботи або залучати за їхньої згоди.

Від себе відзначимо таке. У розд. V Типових правил немає чіткої вказівки, як компенсувати чергування держслужбовців. У п. 5 цього розділу йдеться про компенсацію роботи у вихідні, святкові і неробочі дні, а також після закінчення робочого часу. Це грошова компенсація згідно з КЗпП або інший день відпочинку протягом місяця.

На нашу думку, тут йдеться про компенсацію за роботу в такі дні, тобто коли держслужбовець виконує свої посадові обов’язки у вихідний, святковий або неробочий день.

У цьому випадку він може обрати спосіб компенсації такої роботи — «подвійну» оплату або інший день відпочинку.

А ось під час чергування, як було сказано вище, працівник не виконує свої трудові обов’язки. Він лише стежить за порядком, вирішує невідкладні питання і передає інформацію. Тому компенсацією за таке чергування буде «відгул».

Щоб не помилитися в компенсації, читайте уважно наказ, про що конкретно зазначено в ньому: про залучення держслужбовця до роботи у вихідний, святковий і неробочий день або до чергування.

Що стосується посадових осіб місцевого самоврядування, то порядок їх залучення до чергування в нормативно-правових документах не встановлений. Тому в загальному випадку необхідно керуватися механізмом залучення до чергувань згідно з постановою № 233, розглянутим у цій статті.

«Надзвичайне» чергування

Для керівників і заступників керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади на робочих місцях у святкові дні для вирішення питань, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій (далі — НС,) таке чергування врегульоване Типовим порядком, затвердженим постановою КМУ від 10.04.2013 р. № 254.

Метою «надзвичайного» чергування є:

• оперативне ухвалення рішень і організація робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків НС;

• організація взаємодії і координація дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з ліквідації наслідків НС.

Зверніть увагу: постанова № 254 не скасовує і не підміняє постанову № 233. Постанова № 254 рекомендує затвердити порядок організації «надзвичайних чергувань» на місцях. У ньому ми радимо прописати й спосіб компенсації таких чергувань.