Коли треба дотримуватися гарантії
Для працівників, переведених на іншу роботу, ч. 1 ст. 114 і ст. 170 КЗпП передбачають особливу гарантію. Вона звучить таким чином:
ЦИТАТА
При переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за ним зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення.
Головна умова для застосування такої гарантії — робота, на яку переведений працівник, має бути нижчеоплачуваною.
Що це за робота така? Може, це посада з меншим окладом, ніж на попередній роботі? Чи для порівняння треба врахувати й інші складові зарплати?
На жаль, відповідь на це запитання в законодавстві не знайти. Свою позицію щодо цього висловили фахівці Мінсоцполітики в листі від 21.11.2019 р. № 1707/0/206-19 // «ОП», 2019, № 24, с. 7.
Посилаючись на те, що зарплата визначається з урахуванням усіх складових, передбачених ст. 2 Закони про оплату праці (основної, додаткової зарплати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат), вони дійшли такого висновку.
Увага!
Для цілей виконання зазначеної вище пільги нижчеоплачуваною вважається робота, умови оплати якої передбачають менший розмір загального заробітку порівняно із середнім заробітком на попередній посаді (роботі).
У вас така ситуація? Саме час переходити до практичної реалізації оплатної гарантії.
Дотримуємося гарантії
Отже, ст. 114 і 170 КЗпП пропонують при переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу зберігати за ним попередній середній заробіток.
Але! Це не означає, що працівникові слід виплачувати середню зарплату протягом двох тижнів з дня переведення.
Під збереженням середнього заробітку розуміється, що протягом двох тижнів з дня переведення працівникові здійснюватиметься доплата до зарплати, розрахованої виходячи з нових умов праці. Це ми повинні робити для того, щоб така доплата разом із заробітком на новій роботі дорівнювала середньому заробітку на колишній роботі протягом двох тижнів з дня переведення.
Важливо!
Два тижні після переведення працівникові зберігають не середню зарплату, а здійснюють доплату до середнього заробітку, розрахованого за попередньою роботою (посадою).
А це означає, що для виконання оплатної гарантії роботодавцю слід:
1) визначити денний заробіток за новою посадою;
2) розрахувати середньоденну зарплату за попередньою посадою;
3) порівняти розраховані показники.
Тепер давайте розглянемо, як розрахувати кожну із зазначених величин.
Денний заробіток за новою посадою
Денний заробіток (ЗПдн) розраховуємо для місяця, на який припали два тижні з дати переведення. Розрахунок проводимо:
• виходячи з повністю відпрацьованого місяця в нових умовах праці. Навіть якщо в такому місяці робочі дні працівник відпрацював не повністю (наприклад, перебував у відпустці або на лікарняному);
• враховуючи всі складові зарплати, які належать працівникові в місяці за новою посадою (роботою): оклад, доплати, надбавки, премії, які не носять разового характеру, суми індексації, доплата до мінзарплати тощо (як при визначенні денного заробітку при оплаті днів відрядження).
Не враховуємо: разові премії, матеріальну допомогу на оздоровлення, нецільову благодійну допомогу (див. лист Мінсоцполітики від 24.04.2013 р. № 4566/0/14-13/13);
• використовуємо формулу:
ЗПдн = ЗПміс : РДграф,
де ЗПміс — зарплата, яка була б нарахована працівникові на новій посаді (роботі) за повністю відпрацьований місяць, на який припали два тижні після переведення;
РДграф — кількість робочих днів у такому місяці роботи за новою посадою (роботою).
Зверніть увагу: якщо «гарантійні» два тижні припадають на різні календарні місяці, то денну зарплату обчислюють окремо для кожного такого місяця (лист Мінсоцполітики від 11.11.2016 р. № 1564/ 13/84-16).
Середньоденний заробіток
При розрахунку середньоденного заробітку за попередньою роботою керуємося Порядком № 100. Розрахунок проводимо в 4 етапи.
У загальному випадку розрахунок середньоденної зарплати (ЗПсер) здійснюємо виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю переведення працівника (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).
Якщо протягом останніх двох місяців працівник не працював, середню зарплату обчислюємо виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо протягом й цих місяців працівник не відпрацював жодного дня, тоді середню зарплату розраховуйте виходячи з посадового окладу (тарифної ставки), встановленого йому в трудовому договорі (абз. 3 п. 4 Порядку № 100). При цьому для новоприйнятих працівників, що пропрацювали менше двох календарних місяців, середньоденну зарплату обчислюйте виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Перелік виплат, які слід включати до розрахунку середньоденної заробітної плати, наведений у п. 3 Порядку № 100 (ср. ). Це: основна заробітна плата, доплати і надбавки, виробничі премії, винагорода за підсумками річної роботи і за вислугу років тощо. Не беруть участі у розрахунку середньої зарплати виплати:
• перераховані в п. 4 Порядку № 100 (виплати разового характеру);
• нараховані за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) (абз. 2 п. 4 Порядку № 100);
• нараховані у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. 2 п. 4 Порядку № 100).
Важливо!
Усі виплати включаємо до розрахунку в тому розмірі, в якому вони були нараховані.
Виняток становлять виплати, нараховані в розрахунковому періоді (абз. 1 і 2 п. 3 Порядку № 100):
• квартальні премії, а також премії, нараховані за триваліший проміжок часу. Їх уключають до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді (абз. 1 п. 3 Порядку № 100).
Наприклад, якщо у двомісячному розрахунковому періоді нарахована квартальна премія, то її необхідно поділити на 3 (кількість місяців у кварталі) і помножити на 2 (лист Мінсоцполітики від 21.09.2012 р. № 991/13/84-12);
• одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років, нарахована в поточному році за попередній календарний рік. Її суму розподіляють, додаючи до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди;
• премії (місячні, квартальні тощо), винагороди та інші заохочувальні виплати, якщо в розрахунковому періоді відпрацьовані не всі робочі дні.
У цьому випадку такі виплати враховують пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Але! Якщо місячні премії виплачують місяць у місяць і вони вже обчислені пропорційно відпрацьованому часу, то їх суми включають до заробітку у фактично нарахованому розмірі.
Увага! Усі виплати включають у тому розмірі, в якому вони були нараховані (листи Мінсоцполітики від 06.08.2014 р. № 1126/13/84-14 і від 9 грудня 2011 року № 1105/13/81-11). Лише премії включають до зарплати того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю із зарплати.
Для розрахунку середньоденної зарплати (ЗПсер) використовуємо формулу:
ЗПсер = ЗПф : РДф,
де ЗПф — зарплатні виплати, які нараховані в розрахунковому періоді і беруть участь у розрахунку середньоденної зарплати;
РДф — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих у розрахунковому періоді.
Переходимо до практики.
Приклад. З 3 лютого 2020 року працівника підприємства перевели на постійну нижчеоплачувану роботу. Оклад за новою посадою — 4200 грн., за попередньою — 5000 грн. Режим його роботи не змінився: 5 днів на тиждень по 8 годин (субота і неділя — вихідні дні). Місяць відпрацьований повністю.
У грудні 2019 року і січні 2020 року (розрахунковий період) він відпрацював усі дні за графіком роботи. Крім того, у грудні йому була нарахована премія в розмірі 2000 грн. Інших доплат або надбавок не було.
Визначимо денний заробіток за новою посадою. За лютий 2020 року працівникові були здійснені такі виплати:
• оклад — 4200 грн.;
• доплата до МЗП — 523 грн. (4723 - 4200).
Отже, розмір денної виплати становитиме:
(4200 + 523) : 20 = 236,15 (грн.),
де 20 — кількість робочих днів за графіком роботи в лютому 2020 року.
Зарплата працівника за перші два тижні з дня переведення становитиме:
236,15 грн. × 10 = 2361,50 (грн.),
де 10 — кількість робочих днів, що припадають на двотижневий період з моменту переведення.
Далі обчислимо середньоденну зарплату за попередньою посадою. За грудень 2019 року — січень 2020 року працівникові були здійснені такі виплати:
• сумарний оклад — 10000 грн. (5000 + 5000);
• премія — 2000 грн.
Розрахуємо середньоденну зарплату:
(10000 + 2000) : 42 = 285,71 (грн.),
де 42 — кількість відпрацьованих днів у грудні 2019 року — січні 2020 року.
Середній заробіток за період з 3 по 16 лютого 2020 року становитиме:
285,71 грн. × 10 = 2857,10 (грн.),
де 10 — кількість робочих днів, які припадають на двотижневий період з моменту переведення.
Як бачимо, розмір зарплати працівника за новою посадою менше за середньоденний заробіток протягом двох тижнів з дня переведення
(2361,50 грн. < 2857,10 грн.).
Тому необхідно виконати вимогу ч. 1 ст. 114 КЗпП і провести доплату до середньої зарплати за попередньою посадою. Для цього визначимо різницю між розрахованими показниками:
2857,10 - 2361,50 = 495,60 (грн.).
За умови повністю відпрацьованого часу оклад + доплата за переведеним робітником за лютий 2020 року становитиме:
4200 + 495,60 = 4695,60 (грн.).
Але оскільки з 1 січня 2020 р. МЗП становить 4723 грн., а нарахована зарплата за повністю виконану місячну норму (повністю відпрацьований місяць) не може бути нижча МЗП, то працівникові слід нарахувати доплату до МЗП:
4723 - 4695,60 = 27,40 (грн.).
Таким чином, за лютий 2020 року сума зарплати за повністю відпрацьований місяць складе:
4200оклад за новою посадою + 495,60доплата до середнього заробітку + 27,40доплата до МЗП = 4723 (грн.).
