Суміщення посад: який оклад візьме участь у розрахунку доплати?

Нормативно-правові акти, що регулюють порядок та умови суміщення професій (посад), вже «поросли мохом» за своєю давниною, але ще чинні й відповідно до постанови ВРУ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.91 р. № 1545-XII виконуються в частині, що не суперечать Конституції й законам України. До них належать, зокрема:

• постанова Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 4 грудня 1981 р. № 1145 (далі — постанова № 1145);

• інструкція щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)», затверджена Держкомпраці СРСР від 14.05.82 р. № 53-ВЛ (далі — інструкція № 53-ВЛ).

Тож згідно з п. 2 постанови № 1145 суміщення професій (посад) — це, по суті, виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою), що допускається:

• за згодою працівника;

• без звільнення від своєї основної роботи;

• протягом установленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни);

• на одному й тому ж підприємстві, в установі, організації;

• якщо це економічно доцільно і не веде до погіршення якості продукції, виконуваних робіт, обслуговування населення.

Встановлення суміщення неможливо без обов’язкової наявності у штатному розписі вакантної посади (п. 1 інструкції № 53-ВЛ). Тобто на період суміщення конкретної посади повинна бути економія фонду оплати праці у зв’язку з наявністю вакансії за цією посадою.

Зауважте: мається на увазі саме вакантна посада, а не тимчасова відсутність працівника, який обіймає цю посаду. Якщо працівник тимчасово не працює у зв’язку з, наприклад, відпусткою для догляду за дитиною до 3 років або хворобою, відрядженням тощо і за ним зберігається робоче місце, то займана ним посада не є вакантною і суміщати її не можна. У цьому випадку може йтися про виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Припустимо, що у наведеному прикладі посада інженера з охорони праці наявна у затвердженому штатному розписі та є вакантною.

Згідно із п. 3 постанови № 1145 суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, у межах тієї категорії персоналу, до якої належить цей працівник. При цьому основна посада працівника і посада, яку він суміщає, не повинні бути аналогічними. Бо якщо є аналогія — це вже розцінюється як розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.

У наведеній ситуації і основна посада працівника, і посада, яка ним суміщається, належать до однієї категорії, але є різними, що властиво для суміщення.

Зверніть увагу на те, щоб у працівника, який буде суміщати вакантну посаду, була відповідна освіта. Вимога щодо освіти в наведеній ситуації повністю відповідає посаді, що суміщається.

Ініціатором суміщення може бути як працівник, так і керівництво. За бажанням працівника суміщення встановлюється на підставі його заяви. Якщо ініціатором є керівництво — то згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП, не пізніше ніж за два місяці, керівництво повинно повідомити про це працівника та тільки в разі його згоди встановити суміщення.

Зауважте: примусово, без згоди працівника, встановлювати додаткову роботу за іншою професією (посадою) не можна.

Суміщення оформлюється наказом та до табеля обліку робочого часу не вноситься. Запису щодо цього не в особову справу не у трудову книжку не роблять.

А тепер про «найсмачніше» — доплату за суміщення. У цьому питанні слід керуватися:

• по-перше, ст. 105 КЗпП, де зазначено, що за суміщення професій (посад) проводять доплату, розмір якої встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі;

• по-друге, для працівників бюджетної сфери, зокрема установ соціального захисту населення, згідно п. 3 постанови № 1298* та п.п. 3.1.1 Умов № 308/519**, доплату за суміщення в розмірі до 50 % посадового окладу (тарифної ставки) проводять за основною посадою. На це звертає увагу й Мінпраці у листі від 25.03.2010 р. № 319/13/84-10.

* Постанова КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298.

** Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджені наказом Мінпраці, МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519.

Як правило, умови щодо суміщення прописують у колективному договорі з урахуванням законодавчих вимог, галузевих, міжгалузевих угод тощо.

Рішення про конкретний розмір доплати приймається керівником установи, закладу залежно від складності, характеру, обсягу виконуваних робіт, витрат основного робочого часу. У наведеному питанні доплата за суміщення здійснюється в максимальному розмірі (для працівників бюджетної сфери) — 50 %.

Строк суміщення посад

Суміщення може встановлюватися наказом на певний час або безстроково.

У першому випадку суміщення припиняється із закінченням установленого строку без оформлення додаткових документів.

У другому випадку є нюанси. Якщо припинити «безстрокове» суміщення бажає працівник — він надає відповідну заяву. Якщо припинення ініціює роботодавець — обов’язково треба попередити працівника про це за два місяці (ст. 32 КЗпП), бо це — зміна істотних умов праці.

Скасування суміщення у будь-якому випадку оформлюється наказом.