Відсторонення від роботи
Серед випадків відсторонення від роботи умовно можна виокремити:
• ті, які обумовлені поведінкою самого працівника і, як наслідок, розумними сумнівами роботодавця в якісному та безпечному виконанні ним своїх трудових обов’язків (поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння, відмова від проходження медогляду, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці — ст. 46 КЗпП*);
* Див. статтю «Відсторонення працівника від роботи» // Спецвипуск «ОП», 2019, № 14/1.
• інші випадки, що стосуються відсторонення на вимогу компетентних органів з метою уникнути надалі протиправних дій з боку працівника. Зокрема, ст. 154 КПК** передбачена такий захід забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
** Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI.
Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення:
• слідчого судді під час досудового розслідування чи
• суду під час судового провадження.
Строк відсторонення від посади не може перевищувати 2 місяців, але може бути продовжений відповідно до ст. 158 КПК, якщо обставини, що стали причиною для відсторонення від посади, продовжують існувати.
Рішення слідчого судді або суду направляється за місцем роботи посадової особи та є підставою для видання розпорядження (наказу) про відсторонення такої особи від посади.
У розпорядженні (наказі) зазначають підстави відсторонення з посиланням на відповідні нормативні акти, реквізити рішення слідчого судді/суду і період, на який посадова особа відстороняється від посади. Із розпорядженням (наказом) працівника знайомлять під підпис, а в разі відмови від ознайомлення складають відповідний акт.
Запис про відсторонення від посади до трудової книжки працівника не заносять.
Чинним законодавством не передбачено нарахування заробітної плати посадовій особі, відстороненій від посади на підставі рішення слідчого судді/суду в межах кримінального провадження. Тому зарплату такому працівникові не нараховують із дати відсторонення від посади (винесення розпорядження). У табелі обліку робочого часу за цей період проставляють відмітку «І» (цифровий код 30) як інші причини неявок.
Зверніть увагу: у випадку якщо буде доведена незаконність відсторонення працівника від роботи, йому має бути відшкодовано заробіток, який він втратив унаслідок незаконних дій, суми, сплачені ним у зв’язку з наданням юридичної допомоги, і моральну шкоду. Але відшкодовують такі суми не за рахунок роботодавця, а з державного бюджету (ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01.12.94 р. № 266/94-ВР).
Відпустка відстороненого працівника
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).
Таким чином, період відсторонення працівника від роботи можна зарахувати до «відпускного» стажу тільки у разі винесення судом виправдувального вироку, на підставі якого працівникові за цей період буде відшкодований заробіток та інші грошові доходи, втрачені ним унаслідок незаконних дій.
Якщо таке рішення не винесено, то працівник має право на щорічну відпустку за відпрацьований період до дати відсторонення від посади.
Ще одне запитання: чи має право відсторонений працівник узяти щорічну відпустку?
Жодних обмежень на надання відпусток відстороненим від посади працівникам у законодавстві не передбачено. Тому, на наш погляд, реалізувати право на щорічну основну відпустку працівник може, якщо:
• настав строк надання відпустки відповідно до графіка відпусток;
• працівник належить до пільгової категорії осіб, яким відпустка надається за їх бажанням у зручний для них час (ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки).
Тепер перейдемо безпосередньо до розрахунку відпускних.
Відпускні
Щоб розрахувати суму відпускних, передусім треба визначити розрахунковий період і кількість календарних днів у ньому.
У загальному випадку середню зарплату для оплати часу відпусток обчислюють виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (п. 2 Порядку № 100).
Увага!
Не всі календарні дні розрахункового періоду беруть участь у розрахунку середнього заробітку для оплати днів щорічної відпустки.
Передусім із розрахункового періоду виключають святкові та неробочі дні, встановлені ст. 73 КЗпП. Також виключають час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абзац шостий п. 2 Порядку № 100).
У нашому випадку з 02.10.2019 р. по 25.02.2020 р. працівник не працював і йому не нараховувалася зарплата, оскільки відповідно до законодавства він був відсторонений від роботи. Цей період ми виключаємо з розрахункового періоду. Причому виключаємо календарні дні, в які працівник не працював за рішенням суду, оскільки в рішенні суду зазначається період відсторонення працівника від посади, який зазвичай обчислюється в календарних днях.
Для працівника, який іде в щорічну основну відпустку з 15.02.2020 р., розрахунковим періодом буде «лютий 2019 року — січень 2020 року» — 365 календарних днів. Із них віднімаємо святкові та неробочі дні, встановлені ст. 73 КЗпП (11 к. дн.), і календарні дні, що припадають на період відсторонення працівника від роботи (з 02.10.2019 р. по 31.01.2020 р.), — при 5-денному робочому тижні таких днів 118.
Таким чином, розрахунковий період становить:
365 - 11 - 118 = 236 (к. дн.).
Якщо працівник є держслужбовцем, то треба пам’ятати про те, що з 01.01.2020 р. для держслужбовців уведено нову схему посадових окладів.
Проте при цьому структура зарплати залишилася незмінною.
А це означає, що для застосування положень з абзаців сьомого і восьмого п. 2 Порядку № 100 підстав немає. Проте не слід забувати про коригування заробітку для розрахунку відпускних (п. 10 Порядку № 100).
Коригування середньої
Коригуванню підлягають усі виплати, які враховуються при обчисленні середнього заробітку згідно з Порядком № 100.
Приклад. Припустимо, працівник, про якого йдеться в запитанні, займає посаду головного фахівця держоргану (районний рівень) і його зарплата за період з 01.02.2019 р. по 01.10.2019 р. становить 51008,18 грн.
Оскільки посадовий оклад працівника підвищений з 01.01.2020 р., заробіток за період з 1 лютого по 1 жовтня 2019 року треба відкоригувати. Розрахуємо коефіцієнт коригування:
5300 : 4900 = 1,0816,
де 5300 — посадовий оклад з 01.01.2020 р.;
4900 — посадовий оклад з 01.01.2019 р.
Далі визначимо відкоригований заробіток за період з 01.02.2019 р. по 01.10.2019 р.:
51008,18 грн х 1,0816 = 55170,45 грн.
Середньоденна зарплата становить:
55170,45 грн : (365 к. дн. - 11 к. дн. - 118 к. дн.) = 233,77 грн.
Сума відпускних за 14 календарних днів щорічної основної відпустки становить:
233,77 грн х 14 к. дн. = 3272,78 грн.
