Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Відпустка за свій рахунок для новачка

Романюк Катерина, експерт з питань оплати праці
Оплата праці Листопад, 2020/№ 22/1
Друк
На попередньому місці роботи працівник пропрацював 1 місяць 3 дні, звільнився за власним бажанням і при звільненні отримав компенсацію за 2 невикористаних дні щорічної відпустки. Не відпрацювавши 6 місяців на новому місці роботи, цей працівник просить надати йому відпустку без збереження зарплати тривалістю 24 календарних дні. Чи зобов’язаний роботодавець задовольнити прохання працівника?

Закон про відпустки поділяє відпустки без збереження зарплати на два види:

1. Відпустки без збереження зарплати, які надають в обов’язковому порядку певним категоріям працівників або при настанні певних подій, зазначених у ст. 25 Закону про відпустки.

2. Відпустка, яка надається за домовленістю сторін на підставі ст. 26 Закону про відпустки. Щоб отримати таку відпустку, одного тільки бажання працівника і наявності в нього певних причин недостатньо. Має бути ще й згода роботодавця.

Умова, коли право на відпустку повної тривалості в перший рік роботи в працівника настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на підприємстві, діє виключно щодо щорічних основної та додаткових відпусток (ч. 5 ст. 10 Закону про відпустки).

Відпустки без збереження зарплати до таких не належать. А отже, для того щоб піти у відпустку за свій рахунок, працівникові не обов’язково відпрацьовувати 6 місяців у перший рік роботи.

Напрацьований стаж на можливість використання цього виду відпустки ніяк не впливає. Роботодавець надає її, враховуючи виникнення певних обставин, або за домовленістю з працівником.

Ба більше, у нашому випадку «в гру вступає» п. 16 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки. У цій нормі прямо зазначені:

• категорія працівників, які мають право на відпустку за свій рахунок. Це працівники, які не використали за попереднім місцем роботи щорічні основну та додаткові відпустки повністю або частково й отримали за них грошову компенсацію;

• умови надання відпустки: в обов’язковому порядку за бажанням працівника в перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного строку безперервної роботи;

• тривалість відпустки — 24 календарних дні.

У нашій ситуації всі ці умови дотримуються.

Висновок: роботодавець зобов’язаний задовольнити прохання працівника і надати йому відпустку без збереження зарплати тривалістю 24 календарних дні до піврічного відпрацювання на даному підприємстві.

Нагадаємо: відпустку без збереження зарплати можна ділити на частини будь-якої тривалості. Наприклад, працівникові може бути надана відпустка на підставі п. 16 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки двома частинами — по 12 календарних днів кожна.

У табелі обліку використання робочого часу дні такої відпустки позначають «ДБ» (цифровий код «14»). Відпустку без збереження зарплати надаємо працівникові на підставі письмової заяви.

У нашому випадку до заяви також потрібно додати документи, які підтверджують той факт, що за попереднім місцем роботи працівник не використав щорічні відпустки й отримав за них компенсацію. На підставі заяви видаємо наказ (розпорядження) про надання відпустки без збереження зарплати.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі