Нагадуємо, що згідно зі ст. 1351 КЗпП письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв’язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабміном.
Отже, працівниками підприємства, які за своїми посадовими завданнями та обов’язками виконують функції із зберігання, обробки, продажу (відпуску) товарно-матеріальних цінностей, є саме завідувач складу та його заступник (за його наявності). Відповідні функції для таких працівників мають бути прописані у їхніх посадових інструкціях.
Крім того, аналіз чинної на сьогодні постанови Державного Комітету СРСР з праці і соціальних питань та Секретаріату ВЦРПС від 28.12.77 р. № 447/24 (далі — Перелік № 447/24) показує, що серед посад працівників складського господарства договір про повну матеріальну відповідальність має укладатися із завідувачем складу та його заступником. Перелік також містить низку посад відділу постачання або збуту — агент з постачання, експедитор та інші. Водночас вантажники або інші працівники складського господарства підприємства у Переліку № 447/24 відсутні.
Розгляд типової кваліфікаційної характеристики вантажника свідчить про відсутність матеріальної відповідальності за збереження товарно-матеріальних цінностей у роботі цього робітника (окрім тих, які він безпосередньо використовує у своїй роботі).
Таким чином, укладення договору про повну матеріальну відповідальність з вантажником (іншим працівником складського господарства, окрім завідувача складу та його заступника) навіть за згодою робітника буде юридично неправильним та таким, що порушує трудові права робітника.
Іноді роботодавці примушують підписувати договори про повну матеріальну відповідальність, сподіваючись на більш сумлінне ставлення робітника до своєї роботи або з метою «повісити» у подальшому можливі матеріальні збитки на робітника, який не повинен за це відповідати.
Такі дії адміністрації можуть бути визнані при перевірці Держпраці як порушення, оскаржені робітниками (вантажниками) у судовому порядку тощо.
У цьому випадку слід організувати роботу підприємства з урахуванням того, що склади працюють у режимі 5/2, або передбачити для завідувача (заступника завідувача) складу виконання своїх завдань та обов’язків у вихідні дні.
