Незалежно від причини звільнення працівник у день звільнення повинен отримати остаточний розрахунок. Якщо працівник у день звільнення не працював (наприклад, перебував у відпустці або у нього був вихідний день за графіком роботи (змінності)), усі суми, що належать йому, мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 47 і 116 КЗпП).
Статтею 117 КЗпП передбачена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу сум, що належать звільненому працівникові, у терміни, зазначені в ст. 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як ми бачимо із запитання, остаточний розрахунок із звільненим працівником відбувся з порушенням терміну виплати. Працівник звернеться до суду за захистом своїх прав. У цьому випадку рішення прийнято на користь працівника, тому роботодавцеві доведеться виплатити йому середній заробіток за весь час затримки розрахунку.
Зауважимо: звернутися до суду із заявою про стягнення середнього заробітку за час розрахунку при звільненні працівник може в тримісячний термін (ч. 1 ст. 233 КЗпП). Термін відлічують із дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що роботодавець з ним розрахувався (див. рішення КСУ від 22.02.2012 р. № 4-рп/2012).
У нашій ситуації ця подія вже відбулася, переходимо до оподаткування цих сум.
ПДФО, ВЗ. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні входить до бази оподаткування ПДФО у складі інших оподатковуваних доходів на підставі п.п. 164.2.20 ПКУ.
Це підтверджують і податківці (див. роз’яснення в підкатегорії 103.25 ЗІР, лист ДФСУ від 09.06.2016 р. № 12817/6/99-99-13-02-03-15). Також з такого доходу слід утримати ВЗ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Отже, із суми середнього заробітку необхідно утримати ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 %. ПСП не застосовують, оскільки виплата незарплатна.
Відповідно податковий агент при нарахуванні доходів у вигляді суми середньої заробітної плати на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні відображає такий дохід у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою «127». Крім того, таку виплату треба відобразити в розділі II «Військовий збір».
ЄСВ. На суму середнього заробітку не нараховують ЄСВ.
Така виплата не входить до фонду оплати праці згідно з п. 3.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5. Ця виплата зазначена в п. 5 розд. I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.
Підтверджують це й фіскали (див. роз’яснення в підкатегорії 201.04.01 ЗІР).
Оскільки нарахувань ЄСВ на таку виплату немає, то й до ЄСВ-звіту вона не потрапить.
