У листах від 02.04.2021 р. № 4711-06/20380-07 (див. «Щодо виплати авансу працівникам під час простою» в цьому номері) та від 02.04.2021 р. № 4711-06/20369-07 Мінекономіки вважають обов’язковою виплату авансу працівникам під час простою, а також під час виконання держобов’язків.
Норми ч. 1 і 2 ст. 115 КЗпП та ч. 1 ст. 24 Закону про оплату праці зобов’язують роботодавців виплачувати зарплату не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Строки виплати встановлюються колективним договором*. Розмір заробітної плати за першу половину місяця (авансу) має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час та обчислюватися із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника**.
* Детально про виплату зарплати за першу половину місяця читайте у статті «Аванс: строки та правила виплати» // «ОП», 2021, № 5.
** Як розрахувати розмір авансу, читайте у статті «Розмір авансу: визначаємо правильно» // «ОП», 2021, № 5.
Під час простою не з вини працівника (коли він не працює), а також під час виконання працівником державних обов’язків фактично відпрацьованого часу немає. Тобто якщо буквально застосувати законодавчі норми щодо розрахунку авансу, то розмір авансу буде дорівнювати нулю. Тож виникає запитання: чи можна в таких ситуаціях виплачувати зарплату один раз на місяць (без авансу)?
У листах, що коментуються, фахівці Мінекономіки так робити не радять. Вони наполягають, що зарплата за першу половину місяця повинна виплачуватися і під час простою, і «солдатам» підприємства. Їх аргументи такі.
Оплата праці за час простою не з вини працівника (ч. 1 ст. 113 КЗпП) і збереження середньої заробітної плати під час виконання працівником державних обов’язків (ст. 119 КЗпП) є мінімальними державними гарантіями в оплаті праці. Ці виплати належать до складу фонду додаткової заробітної плати як оплата за невідпрацьований час (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). Отже, це одна із складових зарплати. Фахівці Мінекономіки радять виплачувати їх відповідно до строків, передбачених у колдоговорі.
Поряд із цим при визначенні розміру авансу відштовхнутись від фактично відпрацьованого часу немає змоги. Розмір зарплати за першу половину місяця має визначатися на підставі табеля обліку робочого часу, який заповнюється за звітний місяць (з 1-го по 15-те число) та:
• з урахуванням умов оплати праці, встановлених працівникові на період простою (у випадку простою);
• виходячи з розміру середньоденної зарплати, розрахованої з урахуванням положень Порядку № 100 (при виконанні держобов’язків).
Ірина ДОЛГА, експертка з питань оплати праці
