Строки і періодичність виплати зарплати
Усі роботодавці без винятку повинні виплачувати заробітну плату працівникам у робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ч. 1 і 2 ст. 115 КЗпП та ч. 1 ст. 24 Закону про оплату праці).
Строки виплати зарплати повинні бути встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними та уповноваженими трудовим колективом).
Правила виплати зарплати зображені нижче.
Строки та періодичність виплати зарплати — загальні правила
Розглянемо більш детально кожне правило.
Що означає «не рідше двох разів на місяць»? Цією нормою встановлена мінімальна кількість разів виплати зарплати. Тобто роботодавцю надано право встановлювати будь-яку кількість виплат зарплати на місяць, але не менше двох разів.
Наприклад, зарплату можна виплачувати три, чотири і більше разів за місяць. Навіть кожен день. Це не заборонено.
Виплата зарплати проводиться в робочі дні. Якщо день виплати збігається з вихідним, неробочим або святковим днем, то зарплата виплачується напередодні (див. листи Держпраці від 25.07.2018 р. № 5870/4/4.1-ДП-18 та Мінсоцполітики від 06.09.2019 р. № 1268/0/206-19). При цьому наступна виплата заробітної плати не переноситься. Її потрібно провести в дні, визначені колективним договором або іншим нормативним актом підприємства.
Встановлюючи строки виплати зарплати, треба притримуватися максимального періоду між виплатами — 16 календарних днів.
А також строку виплати, який обмежений 7 днями після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Що це означає? Розглянемо, як діють ці правила, на найбільш розповсюдженій ситуації, коли зарплата виплачується два рази на місяць: за першу половину місяця (аванс) та решта — у кінці місяця.
Кількість календарних днів у місяцях року відрізняється (від 28 до 31 дня), і щоб не було плутанини у визначенні першої половини місяця, фахівці Мінпраці та Мінсоцполітики наполягають (див. листи Мінпраці від 09.12.2010 р. № 912/13/155-10 та Мінсоцполітики від 06.09.2019 р. № 1268/0/206-19):
• перша половина місяця — це перші 15 календарних днів (з 1-го по 15-те число), незалежно від того, скільки днів у місяці;
• друга половина місяця, відповідно, — наступні календарні дні місяця, починаючи з 16-го числа й до останнього календарного дня місяця.
Обмеження семиденним строком стосується виплат як авансу, так і зарплати. Тоді зарплата за першу половину місяця (аванс) повинна виплачуватися не пізніше 22-го числа поточного місяця (15 + 7), а зарплата за другу його половину — не пізніше 7-го числа наступного місяця.
У який саме строк у рамках цих обмежень встановлювати виплату зарплати, вирішує кожен роботодавець самостійно.
Можна встановлювати будь-які строки виплати в рамках граничних обмежень та з дотриманням 16-денного проміжку часу між виплатами. Це може бути, наприклад:
• аванс — 16-го числа, а зарплата — 1-го числа наступного місяця,
• аванс — 22-го числа, а зарплата — 7-го числа тощо.
А от бюджетники, щоб уникнути «кредиторки» в місяці нарахування зарплати, виплачують аванс 15-го числа, а зарплату — в останній робочий день місяця.
І це не вважається порушенням.
Розповсюджені ситуації з практики
Працівник не хоче авансу. Навіть якщо працівник відмовляється від отримання авансу (хоче отримувати зарплату один раз), застерігаємо роботодавців. Не погоджуйтесь на таке, навіть якщо працівник наполягає на цьому. Норми ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці зобов’язують роботодавця виплачувати зарплату мінімум два рази на місяць.
Відсутня зарплата за половину місяця. Якщо працівник з 1-го по 15-те число місяця перебував у відпустці без збереження зарплати, то зарплата йому буде виплачена лише один раз на місяць (без авансу). І це не буде порушенням. Тому що розмір авансу прив’язаний до відпрацьованого часу (див. статтю «Розмір авансу: визначаємо правильно»), а у працівника не було жодного відпрацьованого дня.
Якщо працівник другу половину місяця перебував у відпустці без збереження зарплати і не мав нарахувань, то він може при виплаті авансу отримати всю зарплату. Порушення в цьому разі теж немає. Роботодавець виконав умови виплати зарплати і виплатив йому заробіток за першу половину місяця. Але не завжди це буде повністю виплачена зарплата. Адже при розрахунку зарплати за місяць працівнику можуть бути нараховані доплати, надбавки, премії, доплата до МЗП (пропорційно відпрацьованому часу) тощо. Також може бути застосована ПСП (якщо працівник має на неї право), адже при виплаті авансу вона не застосовується.
Разове перенесення виплати авансу. Бухгалтерка йде у відпустку. Чи можна виплатити аванс раніше встановленого строку? Ми вважаємо, що це не буде порушенням встановленого строку виплати зарплати.
По-перше, для цього були вагомі причини. Про всяк випадок оформіть усе належним чином. Напишіть доповідну записку керівнику про те, що у встановлені строки не буде можливості виплатити аванс, і видайте відповідний наказ (розпорядження).
По-друге, оплатні умови працівників не погіршено (аванс вони отримали раніше і в повному обсязі). Адже практика перенесення виплати зарплати має місце в разі, коли строк її виплати збігся з вихідним, неробочим або святковим днем.
