Передусім нагадаємо, що за загальним правилом трудовий договір є безстроковим. Строковий трудовий договір може бути укладений у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру роботи, умов її виконання (наприклад, для заміщення тимчасово відсутнього працівника) або інтересів працівника (наприклад, у зв’язку з сімейно-побутовими обставинами, що склалися), а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Найчастіше строковий трудовий договір укладають на період тимчасової відсутності основного працівника, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку, щорічній відпустці або тривалий час хворіє.
Строк дії строкового трудового договору може бути визначений конкретним строком, часом настання певної події або виконанням певного обсягу робіт. У цьому випадку строковий трудовий договір укладений з працівником, який виконує посадові обов’язки працівника, що перебуває на лікарняному.
ВАЖЛИВО!
Строк дії такого трудового договору краще визначити не конкретною датою, а часом настання певної події — виходу постійного працівника на роботу після закриття листка непрацездатності.
Ви ж не можете передбачити, коли саме видужає основний працівник.
У цій ситуації в заяві про прийняття на роботу працівник-строковик повинен був вказати на строковість трудового договору, наприклад, таким чином: «Прошу прийняти мене на посаду бухгалтера на період тимчасової непрацездатності Підіпригори Л. І.».
Аналогічне формулювання має бути присутнім і в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу: «Прийняти Шамай Т. Н. на посаду бухгалтера за строковим трудовим договором з 01.03.2021 р. до дня фактичного виходу на роботу після закінчення тимчасової непрацездатності Підіпригори Л. І.».
Важливо! До трудової книжки при прийнятті на роботу запис про строковий характер трудового договору не вносять. У графі 3 розділу «Відомості про роботу» трудової книжки у звичайному порядку зазначають, наприклад: «Прийнятий на посаду бухгалтера з 01.03.2021».
Припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку його дії не вимагає заяви чи будь-якого волевиявлення працівника. Підписуючи строковий трудовий договір, працівник фактично вже висловив свою згоду на припинення такого договору після закінчення його строку.
Наказ (розпорядження) про звільнення видають в останній день дії строкового трудового договору або до цього із зазначенням дати звільнення, обумовленої строком трудового договору. При цьому днем звільнення вважається останній день дії трудового договору.
В ідеалі звільнити працівника-строковика потрібно напередодні виходу на роботу постійного працівника. У нашому випадку працівник закрив листок непрацездатності в п’ятницю і повинен був стати до роботи в суботу. Відповідно днем звільнення працівника-строковика повинна була стати п’ятниця.
Але ситуація ускладнюється тим, що постійний працівник, судячи зі змісту запитання, не повідомив роботодавця про закриття листка непрацездатності в п’ятницю і приніс лікарняний лист у понеділок. Звільнити працівника-строковика заднім числом, тобто в п’ятницю, неможливо, оскільки в день звільнення роботодавець повинен провести з працівником остаточний розрахунок і видати йому трудову книжку.
Залишається тільки один варіант — звільнити його в понеділок.
Але тут може виникнути запитання: чи не перетвориться трудовий договір на безстроковий? Адже якщо працівник виходить на роботу в день, наступний за останнім днем дії строкового трудового договору, то набувають чинності положення ст. 391 КЗпП. І дія строкового трудового договору вважається продовженою на невизначений строк.
Київський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 04.07.2017 р. у справі № 826/7301/16* зазначив:
* reyestr.court.gov.ua/Review/67618300
Цитата
припинення трудового договору після закінчення строку можливе тільки протягом одного дня.
ВСУ також акцентував увагу на тому, що звільнення працівника за строковим договором протягом одного дня з моменту виходу на роботу основного працівника є обов’язковим для роботодавця (див. постанову ВСУ від 20.01.2021 р. у справі № 804/15303/15**).
** reyestr.court.gov.ua/Review/94264338
Таким чином, з урахуванням позиції служителів Феміди, для звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору в роботодавця є «люфт» в один день після фактичного виходу на роботу основного працівника.
Тому, на наш погляд, у цій ситуації роботодавець має право звільнити працівника-строковика в понеділок. Поготів, що в п’ятницю він не знав про те, що період тимчасової непрацездатності постійного працівника закінчився, а разом із ним закінчилася і дія строкового трудового договору.
У день звільнення обов’язково проведіть із працівником остаточний розрахунок і видайте трудову книжку. У трудовій книжці зробіть запис: «Звільнений у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору, п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України».
Оскільки день звільнення є робочим днем, то виходить, що в понеділок — день виходу на роботу постійного працівника і день звільнення працівника-строковика — на одній посаді фактично працюватимуть два працівники. А це, як ви розумієте, неможливо. Тому працівнику-строковику на цей день може бути оформлено простій (ст. 113 КЗпП) з оплатою не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу), або переведення на іншу роботу (ч. 2 ст. 34 КЗпП) з оплатою за новою посадою, але не нижче ніж середній заробіток за попередньою роботою (див. лист Мінсоцполітики від 23.01.2009 р. № 57/13/84-09).
