Працівникам, які працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам, а також іншим категоріям працівників у випадках, передбачених законодавством, роботодавці повинні надавати спеціальні перерви для обігріву (ст. 168 КЗпП).
Ось тільки як роботодавець повинен виконати ці вимоги (надати працівникам такі перерви), КЗпП не дає жодних підказок. Єдині рекомендації знаходимо у старій, але все ще чинній постанові Наркомпраці СРСР «Правила про роботу на відкритому повітрі в холодну пору року» від 11.12.29.
Згідно з п. 2 цього документа перерви для обігріву слід застосовувати залежно від температури повітря і сили вітру в місці роботи.
А ось температуру і силу вітру, за яких надаються спеціальні перерви для обігріву, а також їх кількість і тривалість повинні визначити власник або уповноважений ним орган за узгодженням з профспілкою (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (лист Держпраці від 30.04.2015 № 32-21/01-472).
Наприклад, установити, що одночасно за температури повітря -10 °С і нижче і поривах вітру вище 14 м/с працівникам, зайнятим благоустроєм території підприємства, надаються перерви тривалістю 15 хвилин через кожні 2 години роботи.
Важливо! Перелік працівників, що мають право на спеціальні перерви для обігріву, погодні умови, тривалість і кількість перерв фахівці Держпраці рекомендують прописати в колективному договорі. Обов’язково ознайомте з його умовами кожного працівника.
Хоча, на наш погляд, ці дані можна вказати і в окремому наказі (розпорядженні) керівника підприємства, установи, організації або у правилах внутрішнього трудового розпорядку. І навіть у трудовому договорі (якщо працівників, зайнятих на роботах, що вимагають спеціальних перерв, у роботодавця не дуже багато).
Які особливості надання «обігріваючих» перерв треба врахувати ще? Перерахуємо їх нижче.
1. Перерви для обігріву надають додатково до перерв для відпочинку і харчування, установлених згідно зі ст. 66 КЗпП.
2. Вони включаються в робочий час (ст. 168 КЗпП), а значить:
• оплачуються;
• не відображаються ані у графіках змінності, ані в табелі обліку робочого часу.
Зверніть увагу: якщо роботу в холодний час на відкритому повітрі взагалі припиняють, то таке призупинення вважається простоєм не з вини працівника і оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) працівника або середнього заробітку (ст. 113 КЗпП).
3. Перерви для обігріву надають у спеціально обладнаних приміщеннях (бажано з умовами для вживання їжі і гарячого чаю).
До речі, для тих, хто зайнятий у будівництві і працює на вулиці, відстань до таких приміщень не повинна перевищувати 50 метрів від робочого місця.
А ось можливість працівника залишати територію робочого місця під час спецперерв роботодавцеві варто прописати у внутрішніх документах (вона законодавчо не встановлена).
