Теми статей
Обрати теми

Звільнення у вихідний день

Долга Ірина, експерт з питань оплати праці
Працівнику (основний, без інвалідності) встановлено індивідуальний графік роботи. Він звільняється за власним бажанням 26 червня 2021 року (субота) — в останній робочий день місяця за графіком його роботи. Адміністрація підприємства не проти такого звільнення, але підприємство працює за стандартною п’ятиденкою і 26 червня для працівників адміністрації вихідний день. Як звільнити працівника за наведених обставин? Чи дотягувати при цьому ЄСВ із зарплати працівника у місяці звільнення до мінвнеску?

Звільнення у вихідний день

Правила є правила. Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні (ч. 1 ст. 38 КЗпП).

Зверніть увагу: письмову заяву про звільнення за ст. 38 КЗпП працівник може подати як у період роботи, так і перебуваючи, наприклад, у відпустці.

Навіщо в заяві потрібно вказувати бажану дату звільнення, якщо у 38 КЗпП йдеться про двотижневий строк? Річ у тім, що працівник і роботодавець мають право домовитися про будь-яку дату розірвання трудового договору. За наявності такої домовленості працівник може бути звільнений навіть у день подання заяви про звільнення. Однак одностороннє скорочення двотижневого строку як працівником, так і роботодавцем не допускається.

Чинне трудове законодавство не містить заборони щодо звільнення працівників у вихідний або святковий день. Поряд з цим воно зобов’язує в день звільнення провести з працівником остаточний розрахунок, зазначений у ст. 116 КЗпП, видати копію наказу про звільнення, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки (ст. 47 КЗпП).

Днем звільнення вважається останній день роботи (п. 2.27 Інструкції № 58*). Зауважте, якщо на момент звільнення з роботи працівника після 10 червня 2021 року його відомості про трудову діяльність ще не передані роботодавцем до Пенсійного фонду, то запис про звільнення до трудової книжки вносимо обов’язково.

* Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58.

Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У ситуації, яку ми розглядаємо, день звільнення для працівника є його робочим днем, а для адміністрації підприємства (кадровик, бухгалтер) — це вихідний день. Тому виникає запитання: як видати працівнику у день його звільнення копію наказу про звільнення та трудову книжку, а також провести остаточний розрахунок? Адже законодавством у таких ситуаціях не передбачено ані видачі трудової книжки в інший день, ані перенесення дня розрахунку.

Щоб забезпечити виконання трудових гарантій щодо працівника, який звільняється, роботодавець може своїм наказом вивести на роботу 26 червня окремих працівників відділу кадрів і бухгалтерії**.

** Про роботу у вихідний читайте у статті «Робота у вихідний: або доплата, або день відпочинку» // «ОП», 2020, № 1.

Але викликати на роботу у вихідний день декількох працівників для того, щоб провести остаточний розрахунок із звільненим працівником, недоцільно. На практиці цю проблему намагаються вирішити іншим шляхом.

Що на практиці? Свого часу фахівці Мінсоцполітики в листі від 05.01.2018 р. № 9/0/22-18/134*** роз’яснювали: якщо останній день дії трудового договору припадає на день, що є вихідним для працівника і підприємства, то роботодавець повинен ознайомити працівника з наказом про звільнення, провести з ним остаточний розрахунок, виплатити всі належні йому від підприємства суми, заповнити і видати належним чином оформлену трудову книжку в останній робочий день працівника.

*** Повний текст листа «Щодо визначення дня звільнення за строковим трудовим договором» див. у «ОП», 2018, № 3.

Але в наведеній ситуації останній робочий день працівника є вихідним для адміністрації. То чи можна виконати всі формальності в день, коли працює і адміністрація, і працівник?

Припустимо, що роботодавець виконає гарантії щодо звільнення перед працівником у п’ятницю, 25 червня:

• ознайомить працівника з наказом про звільнення та нарахованими сумами заробітку;

• проведе остаточні розрахунки (авансом, з урахуванням відпрацьованого останнього дня роботи 26 червня);

• надасть працівнику копію наказу про звільнення та трудову книжку із внесеним записом.

Тоді що ми маємо у такій ситуації? Працівник ознайомлений з повною інформацією про звільнення напередодні звільнення. Станом на 26 червня 2021 року підприємство нічого працівнику не винне.

Маємо попередити! Розраховуючись із звільненим працівником наперед, роботодавець має певні ризики. Наприклад, працівник може виявитися недобросовісним та не вийти на роботу в останній робочий день.

Але для пред’явлення претензії роботодавцю щодо невиконання ним трудових гарантій у нього не буде підстав.

Набагато гірше, коли розрахунок з працівником роботодавець проведе після останнього робочого дня працівника, наприклад 29 червня 2021 року.

От тоді можуть бути серйозні наслідки, зокрема компенсація працівнику середнього заробітку за дні затримки остаточного розрахунку та штрафи за порушення законодавства про працю.

ЄСВ у місяці звільнення

Нагадаємо, що зарплата за повністю виконану норму місяця не може бути меншою за мінімальну зарплату (ч. 5 ст 31 Закону про оплату праці). Якщо вона виявляється меншою, то її «дотягують» до мінімалки доплатою.

У ситуації, що розглядається, працівник звільняється в останній робочий день за своїм графіком роботи. Отже, якщо він виконав місячну норму праці, то його заробіток за місяць не повинен бути меншим за МЗП.

Однак якщо працівник працював за неповним робочим часом або частину місяця не працював (наприклад, був у відпустці без збереження зарплати), то «дотяжку» до розміру МЗП нараховують пропорційно відпрацьованому часу. У такому випадку база нарахування ЄСВ за місяць може виявитися меншою за МЗП.

Якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП, установленого законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ дорівнює добутку розміру МЗП і ставки ЄСВ (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Умовою застосування цієї норми є, зокрема, перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Отже, за наведених у питанні умов працівник перебував у трудових відносинах не повний місяць (з 1 по 26 червня 2021 року), але якщо він відпрацював усі робочі дні червня, які передбачені його графіком змінності, то до його червневого доходу у місяці звільнення застосовуємо норму ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ і нараховуємо ЄСВ з МЗП, у разі якщо фактична база нарахування виявиться меншою за мінзарплату.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі