Важливий нюанс
В оплати періоду військових зборів є одна особливість: виплата середнього заробітку і суми нарахованого на нього ЄСВ за увесь період зборів здійснюється за рахунок бюджетних коштів у порядку, визначеному КМУ (ч. 13 ст. 29 Закону № 2232*).
* Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII.
Незважаючи на це, розрахувати і виплатити середній заробіток доведеться все ж роботодавцю, в якого працює працівник, із подальшим відшкодуванням таких витрат з бюджету.
Про те, як це правильно зробити, — читайте далі.
Рахуємо «середню»
Суму оплати за період військових зборів (ВЗ) визначити не складно. Для цього достатньо вирахувати два показники:
• середньоденну зарплату (ЗПсер);
• кількість днів військових зборів + днів проїзду на збори і назад, що припадають на робочі дні за графіком роботи працівника на підприємстві, в установі, організації (Дпропущ).
Перемноживши ці показники, знайдемо шукану суму для оплати періоду військових зборів:
ВЗ = ЗПсер x Дпропущ.
Розрахунок першого показника (середньоденної зарплати) проводимо згідно з Порядком № 100. Для цього використовуємо формулу:
ЗПсер = В : Двідпр,
де В — виплати, нараховані за розрахунковий період;
Двідпр — кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді.
У загальному випадку, розрахунковим періодом для оплати військових зборів є два останніх місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому працівника призвали на військові збори.
Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць ураховується до розрахункового періоду як повний.
Виключаємо з розрахункового періоду час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (період відпустки за свій рахунок, відрядження, хвороби і так далі).
Отримане значення і буде шуканим показником Двідпр.
Розглянемо числовий приклад.
Приклад 1. Працівника призвали на військові збори з 11.05.2021 р. У період з 12 по 30 квітня 2021 року працівник перебував у карантинній відпустці за свій рахунок.
Розрахунковий період для нашого працівника: березень — квітень 2021 року.
На цей період припадає 44 робочих дні
(22березень + 22квітень) за графіком п’ятиденки. Виключаємо з нього робочі дні, які припали на період карантинної відпустки.
Кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді дорівнює:
44 - 15 = 29 роб. дн.
А чи усі виплати братимуть участь у розрахунку «середньої»? Ні.
До розрахунку потраплять суми нарахованої заробітної плати (доходу) за відпрацьований час. Виплати включаємо в розрахунок середньоденної заробітної плати:
• у тому розмірі, в якому вони були нараховані;
• у тих місяцях, за які вони нараховані.
Єдиний виняток із цього правила — премії (винагороди), нараховані за 2 місяці і більш тривалий період (абз. 3 п. 3 Порядку № 100).
Такі виплати розподіляємо по місяцях, за які вони нараховані, і пропорційно відпрацьованим у них робочим дням. Після цього включаємо їх у заробіток у частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Використовуючи все вищесказане, розрахуємо середньоденну зарплату для нашого працівника з прикладу 1.
Приклад 2. Припустимо, зарплата співробітника за відпрацьовані дні березня й квітня 2021 року склала 12522,73 грн (у березні — 9500 грн, у квітні — 3022,73 грн).
Тоді середньоденна зарплата для оплати періоду військових зборів дорівнює:
12522,73 грн : 29 роб. дн. = 431,82 грн.
А що робити:
• якщо протягом останніх 2 місяців працівник не працював (наприклад, хворів або був у відпустці)?
• на військові збори призвали новоприйнятого працівника?
Як діяти в таких нестандартних ситуаціях, покажемо в таблиці нижче.
Визначаємо розрахунковий період у нестандартних ситуаціях
| Ситуація | Правила визначення розрахункового періоду |
| Протягом останніх 2 календарних місяців перед місяцем, в якому працівника призвали на військові збори, він не працював (хворів і був у відпустці) | Попередні 2 місяці роботи (абз. 4 п. 2 Порядку № 100) |
| Приклад 1. Працівника призвали на військові збори з 11.05.2021 р. У березні — квітні 2021 року він був у відпустці за свій рахунок. У січні — лютому 2021 року він відпрацював 39 днів (19січень + 20лютий). Йому нарахована зарплата по 9500 грн за місяць. Середню зарплату розраховуємо виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи (січень — лютий 2021 року): (9500 + 9500) : 39 = 487,18 грн | |
| Працівник відпрацював менше 2 календарних місяців | Фактично відпрацьований період у рамках 2 місяців |
| Приклад 2. Працівник прийнятий на роботу 5 квітня 2021 року, а вже 11 травня його призвали на військові збори. Зарплата за відпрацьовані дні у квітні (20 робочих днів) склала 8636,36 грн, за відпрацьовані дні в травні (3 робочих дні) — 1583,33 грн. Середню зарплату розраховуємо виходячи з виплат за фактично відпрацьований час у рамках 2 календарних місяців (05.04 — 30.04.2021 р.): (8636,36 : 20) = 431,82 грн | |
| Протягом останніх 4 місяців працівник не працював з поважних причин (був в простої, хворів і був у відпустці) | Розрахунок проводимо виходячи зі встановленої працівникові тарифної ставки, посадового окладу, встановленого на момент розрахунку (п. 4 Порядку № 100). Але! Якщо оклад менше мінімалки, середньоденну зарплату розраховуємо з МЗП, встановленої на момент розрахунку. |
| Приклад 3. Працівника призвали на військові збори з 11.05.2021 р. У березні — квітні 2021 року він хворів, а в січні — лютому 2021 року перебував у карантинній відпустці. Його місячний посадовий оклад станом на травень 2021 року — 5000 грн. Середня зарплата складе: (6000 + 6000) : (22березень + 22квітень) = 272,73 грн | |
| Приклад 4. Перший робочий день працівника — 05.05.2021 р. А 11.05.2021 р. він повинен був з’явитися на військові збори. Місячний посадовий оклад працівника — 8000 грн. Середньоденна заробітна плата складе: (8000 + 8000) : (22березень + 22квітень) = 363,64 грн | |
Середньоденну зарплату слід розраховувати тільки один раз!
Навіть якщо настав наступний місяць, а працівник все ще на зборах. Для оплати періоду військових зборів у такому місяці беремо показник раніше розрахованої середньоденної зарплати. Множимо його на кількість невідпрацьованих робочих днів у такому місяці і таким чином знаходимо суму середнього заробітку.
Виплачуємо середній заробіток
Тут теж є свої особливості. Так, перед від’їздом працівника на збори йому слід виплатити (п. 8 Інструкції № 80*):
* Інструкція про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затверджена наказом Міноборони від 12.03.2007 р. № 80.
• не лише зарплату за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв’язку з від’їздом,
• але й середню зарплату за перші пів місяця зборів. Тобто оплатити робочі дні, які припадають на 15 календарних днів з дати, зазначеної в повістці.
За час перебування на зборах, що залишився, зарплату виплачуємо у звичайні строки, встановлені на підприємстві, в установі, організації.
Увага! Пунктом 1 Інструкції № 80 передбачена виплата добових військовозобов’язаним і резервістам за кожен день перебування їх на зборах, включаючи дні дороги від військкомату до місця проведення зборів і назад. Такі виплати проводять військові частини, в яких військовозобов’язані проходять збори (п. 4 Інструкції № 80).
Витрати на проїзд до місця проведення зборів і назад до місця проживання їм відшкодовують військкомати (п. 6 Інструкції № 80).
Оподаткування
Середня зарплата за період перебування на військових зборах є зарплатною виплатою, яка належить до фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5).
Тому на неї нараховуємо ЄСВ, утримуємо з неї ПДФО і військовий збір на загальних підставах.
Середній заробіток працівників, призваних на збори, враховуємо при визначенні граничного розміру доходу, який надає право на ПСП. Також до нього у складі зарплати застосовуємо ПСП (за наявності права на застосування пільги).
В об’єднаній звітності середній заробіток відображаємо:
• у додатку 4ДФ — у складі нарахованої зарплати (ознака доходу «101»). Якщо до середнього заробітку застосовувалася ПСП, то обов’язково вказуємо відповідну ознаку;
• у додатку Д1 — загальною сумою в одному рядку разом із нарахованою зарплатою за відпрацьований час до початку зборів (з кодом категорії застрахованої особи в графі 08 — «1»).
Із додатка Д1 сума середнього заробітку працівників, призваних на військові збори, разом із загальною сумою нарахованої зарплати потрапить до Податкового розрахунку (у рядки 1.1 та 1).
У разі призову на військові збори трудові відносини з працівником не припиняються. Тому додаток Д5 не заповнюється.
Отримуємо компенсацію
Середній заробіток працівників, призваних на військові збори, компенсують роботодавцеві (ч. 13 ст. 29 Закону № 2232):
• за рахунок коштів держбюджету на утримання Міноборони та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями;
• згідно з порядком, затвердженим постановою № 1644*.
* Постанова Міноборони «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам» від 23.11.2006 р. № 1644.
До речі, для військовозобов’язаних, призваних на військові збори в лави Нацгвардії, діє своя Інструкція № 856**. Вона регулює питання виплати грошового забезпечення та заохочення, в тому числі й призваних на військові збори.
** Інструкція про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам Національної гвардії України, затверджена наказом МВС від 14.07.2015 р. № 856.
Порядок отримання компенсації такий:
Роботодавець розраховує і виплачує працівникові середній заробіток за рахунок своїх коштів.
Роботодавець подає документи до військкомату для відшкодування витрат.
Витрати з виплати середнього заробітку відшкодовують роботодавцеві з бюджету.
Термінів для подання документів на відшкодування середнього заробітку не встановлено.
Зверніть увагу: джерело відшкодування залежатиме від підпорядкування військового формування, в якому проводилися збори.
1. Військові збори проходять у ЗСУ.
Для відшкодування витрат роботодавець подає у військовий комісаріат, в якому перебувають на обліку військовозобов’язані:
• рахунки на оплату;
• відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов’язаним, призваним на збори, за формою, наведеною в абз. 2 п. 12 Інструкції № 80 (ср. ).
У відомостях вказують:
• П. І. Б. працівника;
• середню зарплату за місяць;
• період перебування на зборах;
• суму витрат, яка підлягає відшкодуванню за період перебування на зборах (у тому числі ЄСВ).
Роботодавцеві відшкодовують усі витрати, пов’язані з виплатою середнього заробітку, у тому числі і ЄСВ, нарахований на нього.
2. Військові збори проходять в Нацгвардії.
Для відшкодування витрат роботодавець також подає рахунки на оплату, до яких додає відомості на виплату середньої зарплати, нарахованої військовозобов’язаним, призваним на збори (п. 5 Інструкції № 856).
Тільки для цього використовують форму відомості, яка наведена в додатку до Інструкції № 856. У ній (на відміну від форми, наведеної в Інструкції № 80) додатково доведеться розписати:
• ЄСВ, нарахований на середню зарплату (за місяць і за увесь період перебування на зборах);
• суму середньої зарплати (за місяць і за увесь період перебування на зборах).
