Теми статей
Обрати теми

Простій під час війни: як платити освітянам?

Будз Володимир, експерт з оплати праці та трудових відносин
У зв’язку з військовими діями у закладі дошкільної освіти було призупинено освітній процес. Працівникам запроваджено простій. Як оплачувати такий період?

Загальні норми

Загальні правила оплати часу простою наведені у ст. 113 КЗпП. Час простою не з вини працівника, у тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабміном, оплачують з розрахунку не нижче від 2/3 посадового окладу. Таке формулювання дає роботодавцям певну свободу дій. А саме — можливість оплачувати період простою в більшому розмірі. Особливо якщо це передбачено колективним договором.

При цьому за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Окремо звертаємо увагу на те, що на початку березня 2022 року Кабміном була затверджена постанова № 221*. Цим нормативним документом передбачено право керівників бюджетних установ до припинення чи скасування воєнного стану в межах фонду заробітної плати, передбаченого в кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою, але не нижче від 2/3 окладу.

* Постанова КМУ «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» від 07.03.2022 № 221.

Аналогічні роз’яснення з приводу зазначеного надали фахівці Мінекономіки на офіційному сайті міністерства.

Галузеві норми

МОН приділяє увагу темі оплати простою в листах від 06.03.2022 № 1/3370-22, від 07.03.2022 № 1/3378-22, від 15.03.2022 № 1/3463-22 (ср. ). Фахівці Міністерства наголошують на тому, що зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами, має розглядатися як простій (ст. 34 КЗпП). Проте простій можливий лише у разі, якщо з об’єктивних причин неможливо організувати роботу в дистанційному режимі.

Для освітян також діє п.п. 8.3.3 Галузевої Угоди**. Згідно з його приписом керівникам установ та закладів освіти рекомендовано забезпечити оплату простою працівникам не з їх вини в розмірі середньої зарплати. Це стосується як педагогічних, так і непедагогічних працівників, а також сумісників.

** Галузева Угода між МОН та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021 — 2025 роки, зареєстрована Мінекономіки 18.06.2021 за № 12.

Воєнні норми

Тут насамперед слід враховувати норми та положення Закону № 2126***.

*** Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» від 15.03.2022 № 2126-IX.

Цим нормативним документом було внесено зміни до Закону про освіту****, зміст якого було доповнено новою ст. 571. Основною метою змін є встановлення гарантій працівникам освіти в період дії воєнного стану, зокрема збереження за ними місця роботи та середнього заробітку (ч. 1 ст. 571 Закону про освіту). І стосується це не тільки педагогічних працівників, а й усіх працівників освітніх закладів (бібліотекар, медсестра, прибиральниця тощо).

Безумовно, у зазначеному випадку йдеться про тих працівників, які не можуть виконувати посадові обов’язки під час дії воєнного стану (у тому числі в традиційному режимі або дистанційно).

**** Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.

Але які обставини є умовою для застосування зазначеної гарантії? Чи можна в цьому аспекті розглядати простій?

Хоча в ч. 1 ст. 571 Закону № 2126 про простій нічого не зазначено, на наш погляд, цю норму можна застосовувати щодо працівників освіти, для яких через призупинення навчального процесу в умовах воєнного стану його і було запроваджено. Адже фактично працівники в цей час не виконують своїх трудових функцій з незалежних від них обставин.

Тож оплата простою працівникам закладів і установ освіти, навчання в яких призупинено через військові дії, має здійснюватися в розмірі середньої зарплати. Сподіваємося, що фахівці МОН з приводу застосування ч. 1 ст. 571 Закону № 2126 дотримуються аналогічного погляду і невдовзі ми отримаємо їх компетентні роз’яснення.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі