Розрахунок виходячи з 2/3 окладу
Простій не з вини працівника підлягає оплаті. Частиною 1 ст. 113 КЗпП встановлена нижня оплатна межа часу простою. Так, час простою оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
У галузевих нормативних документах та колективних договорах може встановлюватися і більший розмір оплати за час простою. Та більшість роботодавців при оплаті простою дотримуються саме нижнього його розміру.
Про загальні правила запровадження простою і оплати його часу ми розповідали у статті «Простій в установі: як оформити та оплатити» // «ОП», 2022, № 7.
Нагадаємо правила розрахунку оплати за час простою, які стосуються наведеної в запитанні ситуації:
— у розрахунку оплати простою бере участь тарифна ставка (оклад), встановлена працівнику на день початку простою. Але якщо протягом часу такого простою йому підвищено тарифну ставку (оклад) — з моменту підвищення розрахунок проводять з її нового розміру;
— працівникам з неповною зайнятістю розрахунок оплати простою обчислюється з тарифної ставки (окладу), розрахованої пропорційно зайнятості;
— оплату за час простою не треба «дотягувати» до МЗП, бо норма ст. 31 Закону про оплату праці пов’язана з виконанням місячної (годинної) норми праці, а час простою належить до невідпрацьованого часу;
— оплата за час простою не підлягає індексації (бо то є виплата, що не є постійною та належить до невідпрацьованого часу).
За умовами, наведеними в запитанні, на момент запровадження простою посадовий оклад працівника — 4455 грн і зайнятість повна. Припустимо, що простій введено з 24 лютого по 30 квітня 2022 року.
За графіком роботи працівника з 24 по 28 лютого 3 робочих дні.
За березень 2022 року — 22 робочих дні. При цьому за березень норма робочого часу не була змінена. І святковий день 8 березня залишився святковим днем, в який працівник не повинен був працювати за своїм графіком роботи. Адже Закон № 2136*, яким у період дії воєнного стану дозволено встановлювати збільшену норму робочого часу (до 60 годин) та скасовано святкові і неробочі дні, набув чинності з 24.03.2022. І зворотної дії не має.
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
А от у квітні не застосовуються норми ч. 3 — 5 ст. 67 та ст. 71 — 73 КЗпП (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136). А отже і вихідний день 24.04.2022, який збігається з неробочим днем (Великдень), не переноситься на наступний робочий день. Відповідно 25.04.2022 є робочим днем. У зв’язку з цим норма робочого часу за квітень 2022 року при п’ятиденному робочому тижні з вихідними в суботу та неділю становить 21 робочий день.
Розраховуємо оплату за час простою:
— у лютому за 3 робочих дні за графіком роботи (норма місяця — 20 робочих днів):
4455,00 грн х 2/3 х 3 роб. дн. : 20 роб. дн. = 445,50 грн;
— у березні за 22 робочих дні за графіком роботи (норма місяця — 22 робочих дні):
4455,00 грн х 2/3 х 22 роб. дн. : 22 роб. дн. = 2970,00 грн;
— у квітні за 21 робочий день за графіком роботи (норма місяця — 21 робочий день):
4455,00 грн х 2/3 х 21 роб. дн. : 21 роб. дн. = 2970,00 грн.
Розрахунок виходячи з середньої зарплати
Формулювання ст. 113 КЗпП «простій оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки» дозволяє роботодавцям оплачувати час простою в більшому розмірі. Наприклад, оплату простою не з вини працівника у розмірі середньої заробітної плати для працівників закладів освіти забезпечує п.п. 8.3.3 Галузевої угоди між МОН та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021 — 2025 роки (див. статтю «Простій під час війни: як платити освітянам?» цього номера).
Скористаємося умовами, наведеними в запитанні, але припустимо, що оплата за час простою з 24 лютого по 30 квітня 2022 року передбачена в розмірі середньої зарплати.
Оплата простою за середньою зарплатою розраховується шляхом множення середньоденної зарплати на кількість днів за графіком роботи працівника, які припали на період простою.
У свою чергу, середньоденну зарплату (ЗПсер) розраховуємо згідно з Порядком № 100, виходячи з виплат за 2 календарних місяці, що передують місяцю введення простою. Формула розрахунку така:
ЗПсер = ЗПф : РДф,
ЗПф — сума заробітку за фактично відпрацьовані працівником робочі дні (години) протягом розрахункового періоду;
РДф — кількість робочих днів (годин), фактично відпрацьованих у розрахунковому періоді.
У наведеному випадку розрахунковим періодом для обчислення середньоденної зарплати буде грудень 2021 року — січень 2022 року, адже простій запроваджено в лютому 2022 року.
Припустимо, що працівник у грудні 2021 року відпрацював 22 робочих дні, а у січні 2022 року — 19 робочих днів.
Йому нарахована зарплата за грудень 2021 року і січень 2022 року — по 3250,00 грн (працівник працював із неповною зайнятістю по 4 години на день при п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними).
Зауважте: незважаючи на те, що в лютому (місяці, з якого запроваджено простій) працівника вже переведено на повну зайнятість, середньоденна зарплата все одно буде розрахована з фактично нарахованої зарплати в розрахунковому періоді (2 місяці, що передують місяцю початку простою). На жаль, у наведеній ситуації це не на користь працівника, оскільки в розрахунковому періоді зайнятість була неповною. А розрахунок має провадитися не в годинах, а в днях. І розраховувати потрібно середньоденну, а не середньогодинну зарплату. Адже середньогодинну зарплату обчислюють тільки тоді, коли згідно із законодавством необхідно оплатити працівнику за середнім заробітком лише декілька годин робочого дня (наприклад, якщо працівника було викликано до суду, направлено на медобстеження тощо). Таке роз’яснення надали фахівці Мінекономіки в листі від 13.07.2021 № 4711-06/36275.
Проведемо розрахунок середньоденного заробітку:
(3250,00 + 3250,00) : (22 + 19) = 158,54 (грн).
Розрахуємо оплату за час простою:
— у лютому за 3 робочих дні за графіком роботи:
158,54 х 3 = 475,62 (грн);
— у березні за 22 робочих дні за графіком роботи:
158,54 х 22 = 3487,88 (грн);
— у квітні за 21 робочий день за графіком роботи:
158,54 х 21 = 3329,34 (грн).
