Трудова квото, goodbye!
Безперечно, приємна новина для роботодавців: квоту із працевлаштування неконкурентноздатних груп населення скасували. Нагадаємо: роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників за рік складала 8 і більше працівників, мали взяти на роботу працівника із категорії осіб, що мають додаткові гарантії у працевлаштуванні.
Детальніше про те, як це було, можна прочитати у статті «Квотники: доповідаємо про працевлаштування» («Оплата праці», 2022, № 2/1).
Але з 29.10.2022 про трудову квоту можна забути.
Відповідні зміни внесено до ст. 196 КЗпП (а якщо точніше, її повністю виключено) та ст. 14 Закону про зайнятість* (тут виключили норми щодо обов’язку виконувати трудову квоту). Також канули в Лету і штрафи на випадок невиконання квоти: у ст. 53 Закону про зайнятість більше не має покарання за кожну необґрунтовану відмову в працевлаштуванні неконкурентноздатних осіб. Це не мало, не багато, а дві мінзарплати (наприклад, на сьогодні 13400 грн).
* Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI.
А що зі звітом? Адже виконуючи (або не виконуючи) трудову квоту, роботодавці мали подавати документ під назвою Інформація про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Його форма, правила заповнення і порядок розрахунку трудової квоти затверджені наказом Мінсоцполітики від 16.05.2013 № 271. І поки що цей документ чинний. Але проєкт наказу Мінекономіки про його скасування уже оприлюднено на сайті СПО Профспілок.
Нагадаємо, що звітувати слід було не пізніше першого лютого наступного за звітним року. Тож до цієї дати ще є час для скасування наказу № 271.
Масове вивільнення працівників
З 19.07.2022 у КЗпП з’явилась нова підстава для звільнення з ініціативи роботодавця — неможливість забезпечити працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП).
Так от, у ст. 50 Закону про зайнятість маємо персональну інструкцію на випадок такого звільнення, у тому числі масового.
По суті, тут нічого нового. Це вже зазначено в ст. 492 КЗпП: не пізніше як за 10 календарних днів до вивільнення слід попередити первинну профспілку, а у разі масового вивільнення — ще й Держслужбу зайнятості (наразі це форма звітності № 4-ПН, затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2021 № 563). А ще при масовому звільненні протягом п’яти календарних днів слід проконсультуватись із профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх до мінімуму або пом’якшення їх несприятливих наслідків.
Також не забудьте попередити про вивільнення самих працівників: так само не пізніше ніж за 10 календарних днів.
Звільнення ВПО через центр зайнятості
Сьогодні багато українців покинули свої домівки та мають статус внутрішньо переміщених осіб (далі — ВПО). Нагадаємо, підтвердженням цього є відповідна довідка. Втікаючи від війни, не всі змогли правильно попрощатися із роботодавцями. У деяких залишились нерозірвані трудові договори. Якщо повернутись і звільнитись неможливо, то для цього і отримання статусу безробітних є вихід — звільнення через центр зайнятості (ч. 4 ст. 7 Закону № 1706*).
* Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII.
Припинити трудовий договір можна за власним бажанням працівника (ст. 38 та 39 КЗпП) або за згодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Для цього працівник просто подає до центру зайнятості заяву про звільнення на ім’я роботодавця. Датою припинення трудового договору вважається день, наступний за днем подання такої заяви.
Центр зайнятості за місцем проживання ВПО повідомляє про це роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), а також територіальні органи ПФУ та ДПС.
А що робити, якщо роботодавець перебуває на непідконтрольній території або взагалі відсутня інформація про місце його перебування? У приписі ч. 4 ст. 7 Закону № 1706 наведено спеціальну процедуру на цей випадок. Заява на звільнення зберігається у центрі зайнятості на підконтрольній території до моменту деокупації (розблокування) території роботодавця. Після цього протягом 7 календарних днів центр зайнятості повідомляє роботодавця про звільнення працівника (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними).
Що робити, якщо отримали таке повідомлення від центру зайнятості? Жодних особливостей на цей випадок законодавство не містить. Тож залишається виконувати вимоги ст. 47 КЗпП:
1) видати працівнику копію наказу (розпорядження) про звільнення. При цьому датуйте наказ про звільнення тією датою, коли фактично дізналися про розірвання трудового договору. Водночас датою звільнення має бути день, наступний за днем подання працівником заяви до центру зайнятості. Яка це дата, ви дізнаєтесь із повідомлення від центру зайнятості;
2) виплатити працівнику всі належні йому суми відповідно до ст. 116 КЗпП і видати письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні. Детальніше про це читайте у статті «Остаточний розрахунок при звільненні: чи є особливості під час війни?»;
3) внести запис про звільнення до трудової книжки працівника і видати її працівнику (якщо вона зберігається у роботодавця) або на вимогу працівника внести записи про звільнення до трудової книжки (якщо вона зберігається у нього). Пам’ятайте: якщо хочете надіслати трудову працівникові поштою, це можна зробити лише за його письмовою згодою.
Окремо зупинимось на видачі працівнику в день звільнення копії наказу (розпорядження) про звільнення і письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому. Це не вдається зробити, якщо працівник далеко, а попередньої домовленості сторін трудового договору щодо обміну офіційними документами за допомогою засобів електронного зв’язку немає? Вважаємо, що це не є порушенням трудового законодавства.
Майбутні зміни
На новий (2023) рік законодавці запланували для роботодавців кілька «пряників». Радує, що не «кнутами» єдиними живемо…
Отже, Законом № 2622 внесено ще деякі зміни до Закону про зайнятість. І запрацювати вони мають з 29.01.2023 та 29.04.2023. Йдеться про фінансову підтримку роботодавців за працевлаштування певних категорій населення. Сподіваємось, що до цього часу законодавці не передумають. Адже через війну рівень безробіття значно зріс, тож держпідтримка буде дуже доречною.
Загальні правила: для сприяння зайнятості зареєстрована безробітна особа раз на п’ять років може працевлаштуватись із компенсацією за неї певних витрат. При цьому сума держдопомоги за цими та будь-якими іншими напрямами державної підтримки суб’єкта господарювання та/або допомоги сукупно не може перевищувати 200000 євро за офіційним курсом НБУ, що діяв на останній день фінансового року (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 1555*).
* Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» від 01.07.2014 № 1555-VII.
Допомогу не отримують суб’єкти господарювання, які мають одну із наведених проблем:
1) заборгованість: із сплати ЄСВ, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, виплати зарплати, перед бюджетом понад 6 місяців;
2) визнання банкрутом або порушення справи про банкрутство, або відкриття ліквідаційної процедури;
3) визнання неспроможності своєчасно виконувати зобов’язання перед кредиторами через незадовільний стан фінансово-господарської діяльності.
Як саме планують підтримати роботодавців? Короткий опис нововведень ми навели у таблиці нижче. У всіх випадках йдеться про працевлаштування зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості.
«Пряники» для роботодавців за працевлаштування безробітних
| Категорія працевлаштованих осіб | Строк працевлаштування | Статус безробітного | Розмір компенсації | Строк виплати компенсації |
| Держдопомога з 29.01.2023 | ||||
| Особи, зазначені у пп. 1, 2, 3, 5, 7, 10, 11 ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість (зокрема, батьки дітей віком до 6 років, дітей з інвалідністю, поневолені та згодом звільнені внаслідок збройної агресії РФ) | Не менше 2 років | Понад один місяць | Сплачений за місяць ЄСВ, але не більше подвійного мінімального страхового внеску (МЗП х 22 %) | 12 місяців |
| Особи, яким до пенсії залишилось не більше 5 років, особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, учасники бойових дій | Не менше 1 року | Понад один місяць | 50 % фактичних витрат на зарплату, але не більше розміру МЗП | 6 місяців |
| Держдопомога з 29.04.2023 | ||||
| Будь-яка | Не менше 2 років | Понад 6 місяців | Сплачений за місяць ЄСВ, але не більше подвійного мінімального страхового внеску (МЗП х 22 %) | 12 місяців |
| Особи: віком до 25 років, які сумарно мають страховий стаж не більше 12 місяців; віком до 35 років — на перше робоче місце; звільнені із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби — на перше робоче місце після цього | У два рази більший за строк компенсації | Без мінімального строку | 50 % МЗП на особу | Не більше 6 місяців |
Якщо звільнити працівника до сплину строку працевлаштування з підстав, наведених у п. 1 ч. 1 ст. 36 або п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП (тобто за угодою сторін або внаслідок змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання, скорочення чисельності або штату), то доведеться повернути всю суму отриманої держдопомоги. Єдиний варіант цього уникнути — до закінчення строку працевлаштувати на його місце іншого зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості.
Також з 29.01.2023 мають підтримати роботодавців, які протягом 12 календарних місяців одночасно виконували такі вимоги:
— забезпечили створення нових робочих місць;
— працевлаштовували на них працівників;
— протягом цього періоду щомісяця виплачували кожному із зазначених працівників зарплату в розмірі не менше трьох МЗП.
Таким роботодавцям протягом наступних 12 календарних місяців будуть компенсувати фактичні витрати у розмірі 50 % суми нарахованого та сплаченого за місяць ЄСВ за відповідного працівника. При цьому весь цей час зарплата кожного з прийнятих працівників має зберігатись на рівні тих самих трьох МЗП. Якщо штатна чисельність працівників та/або фонд оплати праці зменшиться, роботодавець втратить право на компенсацію.
Звісно, при застосуванні описаних вище норм будуть виникати запитання. Але більш детально розглянемо їх уже в наступному році.
